Індики: розведення та утримання в домашніх умовах

Розведення індиків – вигідний і перспективний бізнес, який під силу освоїти навіть недосвідченим фермерам. Трохи теоретичної підготовки, невеликий початковий капітал – і можна закуповувати молодняк на відгодівлю. Якщо грамотно підійти до справи, індики забезпечать вас стабільним доходом.

Розведення індиків у домашніх умовах

Особливості птаха

Індики від іншої свійської птиці відрізняються:

безглуздою вдачею;
ненажерливістю – вони багато їдять, але і м’ясна продуктивність у них завидна;
суворою ієрархією – право на запліднення самок має тільки один, найголовніший індик;
уповільненим ростом – досягають товарної ваги за 6 місяців, а бройлерні кроси – за 3 місяці;
невисокою несучістю – індички несуть близько 120 яєць на рік.

Відмінності самців і самок

Визначити стать пташеняти можна в добовому віці. Самці мають рівні обриси крилець, тому що довжина пір’я однакова. Потім ця ознака пропадає, і далі відрізнити “хлопчиків” і “дівчаток” можна буде у два місяці.

Відмінності самців і самок:

У індиків-самців є характерний носовий відросток. Він розташовується на голові та звисає до грудної клітки. Нарости на носі схожі на великі м’ясисті бородавки.
У самця зовсім немає пір’я на голові.
Самці майже вдвічі важчі за самок.
У самців пір’я на грудях жорсткіше, є вкраплення пензликів. У індичок пух такий м’який, що ним набивають подушки.
Ноги самців прикрашені шпорами.

Особливості яйцекладки

На несучість індичок впливає їхній вік, фізичний стан та умови утримання. Пік несучості індички досягають до одного року. На другому році яєчна продуктивність падає на 30-40%. Для кладки яєць фермери зазвичай відбирають найбільш фізично міцних півторарічних індичок.

Яйця для виводка індички відкладають навесні – наприкінці березня або на початку квітня. Тому до настання весни потрібно відібрати самок відповідного віку.

Скільки важать індики?

Маса індиків варіюється широко – від 10 до 35 кг. Птахівники виділяють три класи індиків:

важковаговики;
середні;
легкі.

Максимальна маса індичок – 10-15 кг.

Переваги та недоліки розведення

Яйценосні здібності індиків перебувають на другому плані. Головна мета розведення цього птаха – смачне дієтичне м’ясо. Причому у великих кількостях, тому що тушки індиків набагато важчі, ніж у іншої домашньої птиці.

Коли настає час забою – через 6 місяців вирощування, в тушці міститься 80% цінного дієтичного м’яса, яке за багатьма показниками цінніше за кролятину і курятину.

При розведенні індиків найбільші вкладення пов’язані із закупівлею яєць, інкубацією і першим місяцем життя пташенят. Далі витрати скорочуються за рахунок переходу на більш доступні корми. Переваги розведення індиків очевидні:

Отримання цінного дієтичного м’яса з відмінними смаковими якостями. М’ясо індиків користується попитом.
Швидко окупаються витрати на розведення.
Крім м’яса, реалізації підлягає пух і перо.
Швидкий набір м’ясної маси.
Невибагливість до умов утримання та харчування.

Індики були одомашнені на американському континенті – близько тисячі років тому, а в Європу їх завезли в 16 столітті.

Недоліки розведення індиків, через які багато хто відмовляється від прибуткової справи:

низька несучість;
великий ризик загибелі пташенят;
вимогливість до води – необхідно використовувати тільки свіжу воду, підігріту до кімнатної температури;
схильність до хвороб у разі порушення правил гігієни та санітарії при догляді;
індички схильні до ожиріння.

Розведення індиків

Продуктивність і цільове призначення

При розведенні індиків, залежно від поставлених цілей, фермерів цікавить продуктивність за двома параметрами:

Яйценосність. Несуться індички з 8-10 місяців. Зазвичай вони несуть по 80-100 яєць, але результат можуть досягати і 180-200 штук на рік. В одній кладці – 10-20 яєць. Кожне по 60-70 г.
М’ясо. Містить багато білка, вітамінів і мінералів. Чистий вихід м’яса залежить від статевої приналежності, самець дає 7-10 кг, самка – 3-6 кг.

Для отримання великої кількості яєць вибирають яєчні породи. Є бройлерні породи, які досягають товарної ваги до трьох місяців, але якщо їх залишити на яйця – вони нестимуть 200 штук на рік. До таких кросів належать індики канадської породи, Хідон і БІГ-6. Найпопулярніші яєчні породи – у таблиці 2.

Таблиця 2

Порода	Особливості	Вага індички, кг	Кількість яєць на рік
Віргінська (голландська)	люблять вільний вигул	4-5	120-130
Бронзова	самки вдвічі легші за самців	до 10	до 100
Біла московська	невибагливі, легко адаптуються до нових умов утримання та різкої зміни клімату	8	до 140
Тихорецька чорна	порівняно з іншими породами – підвищений материнський інстинкт	5	100

На м’ясо розводять спеціальні м’ясні породи – кроси, які отримують шляхом селекції. Особливість таких порід – набір ваги в максимально короткі терміни. До забою птах готовий до 3-5 місяців. Наприклад, крос Хідон важить 9-10 кг уже в 3 місяці. Немає сенсу тримати таких важковаговиків довше 6 місяців – якщо маса наростатиме далі, виникне навантаження на кістки, вони почнуть деформуватися, птах хворітиме. Популярні м’ясні породи – у таблиці 3.

Таблиця 3

Порода	Особливості	Вага індика, кг	Вага індички, кг
Біла широкогруда	порівняно нова порода, виведена в Америці, невибагливі до утримання	17	8
Хайбрид Конвертер	відрізняється найвищим співвідношенням ваги та м’яса – 85%	22	12

Які потрібні умови для розведення та утримання

Індики невибагливі до утримання, а головне, вони можуть без шкоди для здоров’я переносити морози до -15°C. І все ж найголовніші вимоги при їх розведенні – забезпечення їх сухим і теплим приміщенням.

Пташник для індиків

Вимоги до приміщення

При створенні комфортного пташника потрібно враховувати такі моменти:

На кожних двох птахів має припадати щонайменше 1 кв. м площі. Ідеальні умови – 1 кв. м на кожну особину.
Оптимальна літня температура – 20°С, взимку температура в приміщенні не повинна опускатися нижче +5°С.
Для освітлення пташника підійде звичайна електролампа на 60 Вт.
Має бути присутнє регулярне провітрювання.
Індики не люблять вогкість – на підлозі завжди має лежати суха підстилка, яку треба міняти двічі на тиждень, не рідше.
У кожній загороді мають бути ящики з піском і золою – проти паразитів.
Не повинно бути протягів.
Сідала обладнують за кількістю птахів – скільки індиків, стільки й сідал. Відстань між сусідніми сідами не менше 60 см. Віддалення сідала від підлоги – 70-80 см. Ширина сідала – 5-7 см, висота – 8-10 см.

У загоні на 5 самок має припадати один самець, щоб усі квочки виявилися покриті.

При розведенні молодняка вимоги до утримання підвищені:

температура не нижче 36°С;
наявність постійного освітлення.

Перші дні життя індичата можуть провести в картонному ящику або коробці. Коли пташенята подорослішають, їх переводять у загальне стійло.

Вигул

Вигул позитивно впливає на фізичний стан і продуктивність індиків. Вигул індикам необхідний для запобігання ожирінню. Тут птах шукає поживний корм – черв’яків, жуків, насіння рослин. Найкраще місце для вигулу – суха місцевість із травою та чагарниками.

Якщо немає вільного випасу, треба обладнати загін на свіжому повітрі. Вольєр огороджують сіткою, щоб захистити птицю від хижаків. Рекомендується влаштовувати вигул так, щоб між ним і пташником був вільний хід – тоді індики будуть самі переходити з приміщення на вулицю. На вигулі обладнують годівниці, поїлки. Тут же можна розкидати корм просто на землю.

Вимоги до клімату

Температурний режим – найважливіший фактор продуктивності індичок. Якщо в приміщенні холодно, з’їдений корм постійно йде на зігрівання, а не на утворення яєць або жирової маси. Разом з тим, зайва спека також негативно впливає на несучість – погіршується якість шкаралупи, знижується вага яєць. Для дорослих індиків ідеальна температура – 12-16°С, індичатам потрібні тепліші умови. Оптимальні температури для індичат залежно від віку – у таблиці 4.

Таблиця 4

Вік	Оптимальна температура, °С
до 4 днів	22
5-20 день	16-20
до 26 днів	поступово нормалізується і досягає 12 градусів

Наскільки індичкам комфортно в створеному мікрокліматі, можна визначити за їхньою поведінкою.

Якщо температура відповідна, індики рухливі, добре їдять і п’ють. По приміщенню птахи розподілені рівномірно.
Якщо птаху холодно, у них розпущене пір’я – у такий спосіб вони збільшують захисний повітряний шар. Птахи тримаються купою – гріються, в результаті деяких особин можуть задушити.
Якщо в приміщенні жарко, птахи прискорено дихають, часто і багато п’ють, дзьоб у них розкритий, а крила розпущені. Апетит знижений або зовсім не хочуть їсти.

На тепловіддачу сильно впливає вологість приміщення. За низької вологості волога швидко випаровується, а температура підвищується. Але якщо вологість опуститься нижче 50%, у птахів подразнюються слизові, ламається перо, порушується дихання. Підвищена вологість також шкідлива – відволожується підстилка і з’являється цвіль.

Зимівля індиків

Якщо в регіоні немає екстремально низьких температур, індикам, щоб перезимувати, вистачить навісу або легкої дощатої споруди. Але за сильних морозів таких умов буде недостатньо. Надійна будова – це і захист від морозів, і від хижаків, які особливо активно шукають здобич у зимовий час.

Особливості зимового утримання індиків:

Температурний режим. Індики можуть переносити морози до -15°С – якщо вони короткочасні, але терпіти не можуть вогкості. Тому в мороз рекомендується підтримувати температуру в межах мінус 3-5 °С, це допоможе уникнути вогкості в приміщенні. Якщо підстилка солом’яна – її змінюють хоча б раз на 10 днів, а тирсу і торф – раз на 3 тижні.
Освітлення. Якщо пташник, де утримується молодий птах, обладнаний вікнами, можна не вмикати освітлення. Якщо віконець немає, світло вмикають на 5-7 годин на добу. Для дорослих особин світло вмикають на 14 годин – інакше будуть проблеми з яйцекладкою і заплідненням. Щоб економити електроенергію, можна випускати птахів на вулицю в сонячні дні.
Раціон. Взимку птаха годують тричі на день. Вранці та ввечері дають сухий корм, а вдень – мішанку. В основі зимового раціону – пшениця, ячмінь і кукурудза. Обов’язково взимку дають соковитий корм – терту моркву, буряк, запарену січку люцерни або конюшини. Вдень можна також підгодовувати меленими каштанами і жолудями. Також дають гілки хвойних дерев – у них багато вітаміну С і каротину. Хвою подрібнюють і залишають у кориті на годину, потім додають у мішанки. Для поповнення вітамінів також дають ягоди горобини, сушену кропиву і сушене березове листя.
Прогулянки. Оскільки у індиків є схильність до ожиріння, без прогулянок їм не обійтися. За нормальної погоди, без екстремальних морозів, вигул триває від 2-х годин. Вольєр для вигулу розміщують із сонячного боку. На майданчику попередньо прибирають сніг – у індиків ноги дуже погано переносять холод.
Профілактика. Птахи дуже багато часу проводять взимку в приміщенні, тому у них можуть завестися паразити. У приміщенні, під час зимівлі обов’язково мають стояти ящики з подрібненою черепашкою або деревним вугіллям, крейдою.

Прогулянки індиків взимку

Статеве дозрівання і розведення

Індики стають статевозрілими, досягнувши 8-10 місяців. Індички починають кладку яєць у 10 місяців. Багато самок сідають на яйця, тому доводиться зганяти їх, щоб забрати кладку. Несучих самок потрібно годувати 5 разів на день, взимку додавати соковиті корми.

Природне розведення

Після спарювання самка здатна знести до 17 яєць. Їх перевіряють – запліднені чи ні. Щоб упевнитися в заплідненості яєць, їх по черзі занурюють у воду. Тонучі яйця – запліднені – їх кладуть у гніздо або в інкубатор. Ті, що спливли – не годяться для розведення індичат, але їх можна пустити в їжу.

Одна індичка-насідка висиджує і вирощує, крім свого потомства, чужих індичат. На її рахунку може бути до 80 вирощених індичат.

Квочка висиджує яйця 4 тижні. Важливо, щоб вона вчасно отримувала їжу. Годувати її потрібно вранці. Найкраще давати їй розмочений овес. Поки індичка їсть, яйця потрібно прикрити чимось теплим – щоб не переохолодилися.

З індичок виходять чудові мами, вони чудово висиджують потомство, займаються його вихованням, захищають від усякої небезпеки. У турботах, такі мами навіть забувають поїсти – доводиться силоміць знімати їх із гнізда, щоб нагодувати.

Інкубаційне розведення

Замість квочок можна використовувати інкубатор. Яйця своєчасно забирають з-під індички, і прибирають на зберігання. В інкубаторі яйця ставлять гострими кінцями вниз. Вилуплення відбувається приблизно через 28 діб після поміщення яєць в інкубатор.

Щоб індичата вилупилися, необхідно:

протягом 22-х днів перевертати яйця 12 разів на добу – тобто кожні дві години;
суворо дотримуватися температурного режиму.

Терміни та температурно-вологісний режим інкубації – у таблиці 5.

Таблиця 5

Період інкубації, днів	Температура, °С	Вологість, %	Кількість поворотів
1-7	38	65	6-12
8-14	38	50	6-12
15-25	37,5	65	4 рази + 15 хвилин охолодження
26-28	36,6	70	немає

Годування залежно від віку

Раціон і частота годування визначається віком птахів і поставленими цілями – несучок, молодняк, дорослих особин годують по-різному. Розглянемо приблизне меню і норми харчування для птахів різного віку і призначення.

Годування індичат

Пташенят годують часто – це допомагає збільшити виживаність молодняка. Протягом перших 6-ти днів індичат годують з інтервалом у 2 години. Причому вночі теж. А щоб птахи виявляли бажання їсти, світло у вольєрі має бути увімкнене.

Поступово частоту годувань знижують, доходячи до 6-ти разів на добу – до цього часу пташенятам виповнюється один місяць. Двомісячних індичат годують 4 рази на добу.

Спочатку пташенята їдять неохоче, тому треба привернути їхню увагу:

насипаючи корм тонким струменем;
постукуючи по годівниці;
посипаючи корм різаною зеленою цибулею, кульбабовим листям.

Пташенятам до тижневого віку вистачає 10 г корму на добу. До 30-го тижня обсяг корму зростає до 280 г, однорічні особини з’їдають по 400 г корму.

У перші дні пташенята повинні отримувати високопротеїновий корм (до 22%). Норми годівлі індичат залежно від віку – у таблиці 6.

Таблиця 6

Корм, г	Доба
Корм, г	1-5	6-10	11-20	21-30	31-40	41-50	51-60	61-90	91-100
зерно	5	8	20	25	45	55	77	112	145
висівки пшеничні	5	5	6	10	11	12	13	14	25
сухий корм тваринного походження	–	0,5	3	7	9	14	14,5	20	19
трава свіжа	4	8	15	18	30	12	40	38	104
обрат	5-5,5	9	10	13	10	–	–	–	–
сир нежирний	1,5	10	9	–	–	–	–	–	–
яйця варені	2-3	3-4	–	–	–	–	–	–	–
черепашки	–	0,5	0,7	1,5	2	2,5	2,3	2,1	2
борошно кісткове	–	–	0,6	0,5	1	1,2	1	2,5	2,5
сіль кухонна	–	–	–	–	–	0,2	0,1	0,2	0,3-1,1

Це умовні норми годування – зовсім необов’язково згодовувати всі наведені продукти одночасно. Їх можна взаємно замінювати, роблячи пташине меню різноманітним.

Тижневим індичатам можна давати зелень і відходи з кухні. Але поступово – щоб не було проблем зі здоров’ям. Також дають мішанки.

Ось базовий рецепт мішанки для 5-10 денних індичат:

мелена пшенична крупа – 35%;
кукурудзяна крупа – 35%;
пшеничні висівки – 8%;
рубані варені яйця – 10%;
свіжий сир – 10%;
черепашки та крейда – 2%.

Особливості харчування залежно від віку:

З 10-денного віку у мішанку можна додавати мелену кропиву, конюшину та цибулю. Вимішують мішанку на обраті або на кислому молоці. Дають мішанки близько полудня, ввечері – сухий корм. З 10 днів пташенят також можна впускати на волю – на травичку.
З місячного віку до раціону включають грубі корми і сіль. До цього часу травна система пташенят уже зміцніла, і не відкидатиме грубий корм.
З двомісячного віку можна давати повноцінний раціон дорослих птахів, але в пом’якшеній версії – терте, мелене, подрібнене.
У три місяці можна давати індичатам висівки і мелену кукурудзу. При переході на 4-х разовий режим харчування, птиці дають – зернові відходи, сухий корм, дріжджовий хліб, траву, зелень, листя.

На дорослий раціон молодняк переводять у 4-5 місячному віці.

Годування індичок

Годування дорослих особин

Щоб птах зростав рівномірно і мав гарний фізичний стан, йому потрібен певний раціон:

зернові – 65%;
мелена трава – 5%;
кормові дріжджі – 4%;
вапняк – 3,5%;
рибне борошно – 3%;
крейда – 3%;
макуха соняшникова – 1%;
борошно кісткове – 1%;
премікс – 1%;
сіль – 0,5%.

Щоб птах краще набирав вагу, йому дають мішанки. Один із базових рецептів:

подрібнене зерно кукурудзи, ячменю та вівса – 20, 40 і 20% відповідно;
висівки пшеничні – 15%;
соняшникова макуха – 5%.

Суміш солять, додають 100 г вареної картоплі або інших коренеплодів, вливають бульйон і перемішують. Дають мішанку на обід.

Раціон дорослих птахів різниться під час яйцекладки та в період непродуктивності. Звичайний денний раціон непродуктивних індиків:

На сніданок – зернові, цільні або перемелені.
На обід – мішанка з коренеплодами, гарбузом або кухонними відходами.
На вечерю – аналогічний сніданку.

Додатково – вигул. Тут птиця насичується додатково різними травами, комахами, насінням.

Норми годування дорослих особин залежно від пори року – у таблиці 7.

Таблиця 7

Корм, г	період годівлі
Корм, г	весна	літо	осінь	зима
зернові	170	150	150	160
висівки пшеничні	30	20	30	40
макуха соняшникова	20	10	10	15
борошно м’ясо-кісткове	8-10	7	6	5
зелень	100-150	200-250	100	–
буряк, морква	150	–	160	200
сіно подрібнене, борошно трав’яне	50	–	–	50
черепашка подрібнена, крейда	10	10	10	10
сіль харчова	1	1	1	1

Взимку замість трави індикам дають сіно і віники, які заготовляють з літа. Віники підходять тополеві, осикові, березові, липові, з кропиви. Пучки просто розвішують по вольєру – щоб птах ласував сухими листочками.

Годування в племінний період

Під час яйцекладки птаху потрібно багато енергії, тому харчування має бути максимально повноцінним. Самці в цей період їдять погано, тому їхню масу треба підтримати, додаючи до корму коренеплоди – моркву, відварені буряки, картоплю. Також корисно годувати їх сиром, бобовими, зерновими.

Яйценосність самок допоможуть підтримати:

сир;
зернові;
дріжджові продукти;
червона морква;
комбікорм.

Відгодівля на забій

Відгодівлю для забою починають у віці 4-5 місяців – до цього періоду птах уже набирає 8-10 кг. Забій зазвичай проводиться з серпня по жовтень. Режим відгодівлі вводять за місяць до передбачуваного забою. Заходи з відгодівлі для забою:

збільшують час вигулу;
вводять у раціон борошняні мішанки та комбікорми;
добова норма харчування на одну особину – 800 г.

Важливо, щоб під час відгодівлі приростала м’ясна, а не жирова маса, що знижує якість індичого м’яса. Для цього птиці й організовується вигул.

Готовий комбікорм можна замінювати саморобними сумішами, в яких обов’язково мають бути присутні такі компоненти:

молоко і сир;
капустяне листя і коренеплоди;
зернові;
рубана зелень;
борошняні суміші;
м’ясні та рибні відходи;
подрібнена яєчна шкаралупа.

Бувалі птахівники також дають індикам галушки та галушки – по 250 г щодня. Їх акуратно кладуть птахові в дзьоб.

Коли забій близький, індиків обмежують у русі. А в останні 3-5 днів і зовсім виключають пересування, замкнувши птицю у вольєрах. За 12 год до забою годування припиняють. Переводять птицю в темне приміщення і дають досхочу води.

Способи відгодівлі на м’ясо

Для примусової відгодівлі індиків готують катишки. Для них роблять заміс:

ячмінне і кукурудзяне борошно – по 20%;
пшеничне борошно – 15%;
висівки – 15%;
вівсяне борошно – 25%;
сіль – 1%;
дріжджі – 5%.

На 100 г суміші – 150 г води. Замішують круте тісто. Розміри катишів: довжина – 6 см, товщина – 2 см. Приготований катиш, змочивши у воді, кладуть птахові в стравохід. Однією рукою розкривають дзьоб, другою – закладають корм. Повільно натиснувши на нижню частину шиї, проштовхують катиш у зоб. Відгодівлю починають з 2-х разів на добу і доводять до 30% добового корму. Примусова годівля триває до 2-х тижнів.

Годівля індиків

Відгодівля самоклевом

Птахів випускають у поля, на яких відбулося збирання соняшнику, зернових або баштанних культур. Годування влаштовують 2-3 рази на день безпосередньо на випасі. Дають необмежену кількість води – краще прохолодної. Міняти воду треба кілька разів на день – щоб не нагрівалася.

На випасі треба побудувати курінь і навіс – для тіні. Цей спосіб відгодівлі передбачає наявність великих площ, зате кормів витрачається небагато, а набір ваги йде швидко.

Відгодівля дорослих індиків

Попередньо оглядають птахів – можливо, відгодовувати всіх і не доведеться. Якщо шкіра тонка, без жиру, а кістки сильно випирають – птицю треба відгодовувати. Птахів середньої вгодованості також відбирають на відгодівлю. А ось вгодованих індиків, які мають округлі форми тіла, і підшкірний жир, що добре прощупується, можна відразу відправляти на забій. Оглянувши і відібравши птахів, одних забивають, інших відправляють на відгодовування – щоб добрати відсутні кілограми.

Хвороби та профілактика

Індики можуть заражатися не тільки один від одного різними вірусами та інфекціями, а й від інших тварин. Індички можуть захворіти:

Респіраторним мікоплазмозом. Це нежить, викликаний підвищеною вологістю. Спровокувати захворювання може незбалансоване харчування.
Туберкульозом. Вражає верхні дихальні шляхи, легені, інші органи. Зараження відбувається через воду, яйця, брудну солому, посуд.
Гістомонозом. Ураження сліпої кишки. Може з’явитися у птахів, поміщених у вольєр, де раніше утримувалися кури або гуси.
Глистами. Вражають органи травлення і навіть дихальну систему. Це найпоширеніша проблема. Заразитися легко – через воду, землю. Від заразних птахів.
Оспою. Невиліковне захворювання. Загиблу птицю треба спалити. Може передаватися через воду, землю, від заразних птахів, а також від деяких комах, що переносять інфекцію.

Для запобігання захворюванням, годувати птицю треба перевіреним кормом, утримувати в чистоті, проводити профілактичний огляд і вчасно вакцинувати.

Профілактика новонароджених:

У перші дні індичат поять глюкозою та аскорбіновою кислотою, розчиненою у воді.
З 2-го по 5-й 1 раз на день їх поять Рекс-віталом або Аміно-віталом.
Дезінфекція клітки або пташника проводиться щотижня.

Наскільки вигідне розведення

Розведення індиків привабливе високою окупністю та низькою конкуренцією. Індиків вигідніше розводити, ніж курей – вони більші, а м’ясо їхнє смачніше і поживніше. Від однієї особини можна отримати 100 яєць і 600 кг м’яса – якщо відгодувати потомство. Але якщо займатися розведенням індиків для отримання прибутку, треба врахувати такі моменти:

Потрібен початковий капітал – великі вкладення.
Перші місяці – постійні вкладення, оскільки треба відгодовувати молодняк.
Прибуток покриє витрати через півроку – коли буде реалізовано м’ясо.
Тепер можна закуповувати нове поголів’я. Якщо купити 30 пташенят і кілька дорослих індиків, то вже через півроку можна отримати 150 000 руб. прибутку.

Ну, а розведення індиків для себе – як м’ясну “підмогу”, безумовно вигідне заняття. Ваша сім’я буде забезпечена смачним м’ясом – тушки індика вистачить, щоб годувати тиждень велику сім’ю.

Підводимо підсумок

Якщо вирішили зайнятися розведенням індиків, то щоб зберегти поголів’я і не втратити прибуток, потрібно дотримуватися трьох важливих правил:

Чистота і ще раз чистота. Не тільки в пташнику, а й на вигулі.
Оптимальний мікроклімат. Сирість і протяги можуть викликати загибель поголів’я.
Годування птиці відбувається в один час. Це не тільки сприяє збереженню стада, а й підвищує швидкість набору маси.