Пронос у індиків: причини і лікування народними та лікарськими засобами

Перш ніж почати лікування проносу в індиків, треба з’ясувати причину його виникнення, оскільки кишкові розлади свідчать про можливі інфекційні захворювання. Для птахів це загрожує загибеллю. Для попередньої постановки діагнозу звертають увагу на колір і структуру калових мас.

Головні симптоми проносу в індиків

Нормальний кал індиків має темно-коричневий відтінок і щільну консистенцію, на вигляд нагадує гранули довгастої форми. Якщо випорожнення рідкі, це вважається діареєю, яка своєю чергою є симптомом патологічних порушень у травній системі.

Пронос призводить до втрати рідини (зневоднення), тому він доповнюється такими ознаками:

• слабкість і млявість;
• збільшення частоти дефекації;
• втрата апетиту;
• апатичність поведінки птаха;
• опущення крил;
• труднощі з вставанням на лапи;
• посилення почуття спраги;
• схуднення.

У міру прогресування хвороби, птахи проводять більше часу в сидячому положенні, хохляться і прикривають очі. Оперення тьмяніє, біля клоаки утворюються брудні грудки, випадає пір’я. Розвивається кон’юнктивіт, забиваються носові проходи і гортань слизом, починаються судоми.

Якщо все стадо збирається в одній купі й птахи притискаються один до одного в спробах зігрітися, це свідчить про ураження всіх особин.

Причини рідких випорожнень

Існує низка серйозних причин проносу в індиків, але є й нешкідливі чинники, які легко виправити. Що викликає діарею у птахів:

• інфекції – бактерії, віруси, паразити;
• неправильний раціон харчування – занадто багато овочів, соковитої трави, що викликає в травній системі процеси бродіння;
• неякісний корм, різка зміна їжі;
• антисанітарні умови, особливо при рідкісних змінах підстилки;
• надмірна спека або холод;
• підвищена сухість або вологість повітря в пташнику, на вулиці;
• прийом антибіотиків тривалий час, на тлі чого виникає дисбактеріоз;
• брудна вода в поїлці;
• неправильний режим харчування.

Якщо пронос відзначається у молодняка, причиною може стати занадто великий помел зерна, що порушує перистальтику.

Види проносу в індиків

Перше, на що потрібно звертати увагу при діареї в індиків – колір посліду. За відтінком можна зрозуміти, через що виник пронос, наскільки це небезпечно і чим можна допомогти пернатим до звернення у ветеринарну клініку.

Обов’язково збираються зразки екскрементів для лабораторного дослідження, завдяки чому визначається тип збудника.

Жовтий

Найчастіше цей відтінок рідких мас вважається безпечним. Найчастіше викликаний розладом травлення на тлі включення в раціон нової їжі або іншого типу корму. Але не варто зовсім ігнорувати жовтий кал – це може бути ознакою розвитку небезпечного захворювання Ньюкасла.

У цьому випадку проявляється не тільки діарея, а й інші симптоми:

• апатія;
• зниження апетиту;
• похитування;
• утрудненість дихання;
• судоми.

Якщо цих ознак немає, достатньо пернатих напоїти світло-рожевим розчином перманганату калію.

Зелений

Діарея зеленого відтінку завжди свідчить про інфекційне зараження індиків. Це такі патології:

• Кокцидіоз. При захворюванні відзначаються кров’яні вкраплення у випорожненнях, скуйовдженість пір’я, апатичність. У міру розвитку калові маси набувають темно-коричневого кольору.
• Пастерельоз. Особливість прояву – тягучість фекалій, наявність кров’яних домішок і піни.
• Хвороба Ньюкасла. Характеризується зміною ходи, відсутністю апетиту, судомністю.

При таких ураженнях є небезпека вимирання поголів’я від 30 до 100%.

Білий

Виділення калових мас білого відтінку найнебезпечніше – це свідчить про паратиф і сальмонельоз. Причина – збудник бактеріального походження сальмонела, яка вирізняється підвищеною живучістю (не помирає навіть за низьких температур).

Потрібно додатково обробити пташник дезінфекційними засобами.

Гірчичний

Рідкі фекалії гірчичного кольору відзначаються при такому інвазійному захворюванні, як гістомоноз. Причини розвитку – ураження найпростішими паразитами, які локалізуються в клітинах печінки та сліпої кишки.

Головні ознаки захворювання:

• підвищена смердючість від випорожнень;
• набряклість;
• посиніння слизових оболонок і шкіри птахів;
• різке зниження температури тіла;
• больові спазми (проявляються жалібним писком);
• постійне тремтіння;
• скуйовдженість;
• пригнічений стан.

На початку розвитку гістомонозу спостерігаються світло-жовті калові маси, які потім набувають гірчичного відтінку.

Інфекція поширюється стрімко, тому діяти потрібно негайно. Для лікування ветеринаром призначається Метронідазол. До походу у ветклініку ізолюються хворі особини, проводиться дезінфекція пташника.

Коричневий

Це не небезпечний симптом. Коричневі фекалії виникають при введенні в меню індиків нової їжі – наприклад, яєць. Нормальний кал має темно-коричневий колір, але при зміні харчування, випорожнення стають світлішими.

Щоб цього не виникало, вводити в раціон нову їжу потрібно в мінімальних дозах. Це дасть змогу організму пернатих до неї швидше звикнути.

Чорний

Кал чорного відтінку свідчить про інтоксикацію організму. Отруїтися птахи можуть отруйними рослинами, зіпсованими продуктами, злаками з мікротоксинами, неякісним або простроченим спеціалізованим кормом.

Чорноту викликає перетравлена кров’яна рідина і продукти життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Кров з’являється в органах шлунково-кишкового тракту через внутрішню кровотечу при запальних процесах.

Медикаментозне лікування діареї в індиків

Лікування проносу в індиків має бути комплексним. Тому застосовується дієта, рясне пиття і медикаментозні препарати (антибіотики, антисептики тощо).). Бажано, щоб лікарські засоби призначив ветеринар після лабораторного дослідження рідких калових випорожнень.

Йодинол

Це антисептик, що має в складі молекулярний йод. Препарат однаково ефективний для птахів і людей, тому купити його можна у звичайній аптеці. Призначення засобу:

• захворювання шлунково-кишкового тракту;
• обробка інфікованих ран;
• ентероколіт;
• гастроентерит;
• диспепсія.

Існує кілька способів застосування Йодинолу:

• ін’єкційно – на 1 кг маси тіла індика необхідно 1-1,5 мл розчину;
• перорально – вводиться в ротову порожнину за допомогою шприца (без голки) така ж кількість, як під час уколу, але не в чистому вигляді (розводиться чистою водою в пропорції 1:2);
• дозування для індичат-пташенят – від 0,2 до 0,3 мл.

Тривалість курсу терапії становить 10-14 днів. У разі запущених стадій тривалість лікування збільшується.

Тилозин

Засіб є антибіотиком із широким спектром дії, відрізняється мінімальною токсичністю. Призначення:

• паратиф;
• спірохетоз;
• вірусне ураження;
• синусит;
• мікоплазмоз.

Для індичок призначається розчин 5%, який вводиться під шкіру в кількості від 2 до 3 г порошку на одну особину. Якщо немає можливості робити ін’єкції, зазначене дозування розводять у 10 л води і дають пити птахам або додають у комбікорм, мішанку.

Тривалість лікування – мінімум тиждень, максимум 3 тижні. Аналог Тилозину – Лаутецин.

Байтрил

Антибіотик для пригнічення розвитку та росту грамнегативних і грампозитивних штамів. Заснований на енрофлоксацині. Застосовується при таких хворобах:

• мікоплазмоз;
• сальмонельоз;
• гепатит;
• бактеріальний пронос;
• гемофільозі;
• змішане інфікування;
• колібактеріоз.

Протипоказання – наявність в організмі птиці стрептококової бактерії.

Для індиків рекомендований 10%-й розчин – розводиться в 10 л води 5 мл розчину. При сальмонельозі – на 1 кг ваги індика береться 10 мг препарату.

Тривалість терапевтичних заходів становить 3-5 днів. Заборонено забивати птицю протягом 11-12 діб після закінчення лікування. За цей час препарат виведеться з організму.

Ериприм

Засіб є антибіотиком широкого спектра дії, призначається при:

• бронхіті;
• пневмонії;
• мікоплазмозі;
• хламідіозі.

На лікування йде від 3 до 5 діб. Способи застосування:

• для пиття – розвести 10 г засобу в 10 л води;
• для вигодовування – на 10 кг корму 15 г препарату.

Ериприм, змішаний з водою, зберігається не більше 2 днів, з кормом – 2 місяці. На забій індиків використовують через 8-10 діб після завершення курсу лікування.

Піперазин сульфат

Препарат застосовується в разі паразитарного ураження, оскільки є антигельмінтним засобом. Основне призначення Піперазину сульфату – амідостомоз, аскаридоз. Механізм дії – після проникнення активної речовини в організм птаха глисти паралізуються і виводяться з випорожненнями.

Для 1 кг живої ваги птиці необхідно 0,5 г ліків. Порошок змішується з водою або кормом. Тривалість курсу терапії – 2 доби.

Фенотіазин

Антипаразитарний препарат проти таких уражень, як:

• буностоматоз;
• хабертіоз;
• кооперіоз;
• гетеракідоз;
• нематодироз;
• гемонхоз;
• остертагіоз;
• капіляріоз.

Застосовують Фенотіазин за наявності практично всіх гельмінтів, крім аскаридів.

Правила використання препарату для лікування індиків:

1. Розвести з кормом у пропорції 1:100.
2. На 1 кг маси тіла індика потрібно від 0,3 до 1 г ліків.
3. Тривалість лікування 2 доби.

Осарсол

Основне призначення Осарсолу – позбавлення від сальмонельозу, який дуже небезпечний для індиків. Додатково застосовується при кокцидіозі. Порошок розводиться у воді з розрахунку на 1 кг ваги птиці 0,2 г препарату.

Ентеросептол

Ентеросептол вважається антипротозойним та антибактеріальним засобом із м’якою дією. Використовується для лікування таких хвороб:

• ентероколіт;
• дизентерія;
• діарея.

Ліки діють проти основної маси бактерій – клебсієли, сальмонели, стафілокока, шигели тощо. д. Для лікування індиків необхідно на 1 кг ваги птиці 30 мг розчину. Курс терапії від 10 до 14 днів.

Метронідазол

Препарат застосовується для лікування індиків найчастіше, оскільки чинить антипротозойну та антибактеріальну дію. Призначається в таких випадках:

• гістомоноз;
• паратиф;
• трихомоноз;
• пулороз;
• кокцидіоз тощо. д.

Особливості лікування Метронідазолом:

• на 1 кг маси тіла необхідно 10 мг ліків у вигляді порошку;
• для додавання в корм потрібно 1,5 г на 1 кг індичого корму;
• для пиття на 10 л води береться 6 г препарату.

Тривалість курсу близько 8-10 діб. Є альтернативний варіант для скорочення часу терапії до 3-5 діб. Для цього на 1 кг ваги береться 20 мг препарату.

Народні засоби

Якщо немає можливості викликати ветеринара або купити необхідні препарати, фермери користуються рецептами народної медицини, але перед лікуванням обов’язково проводяться такі заходи:

• відбирають хворих птахів і відсаджують від основної зграї;
• ретельно очищається місце проживання заражених особин – змінюється підстилка, знезаражується приміщення;
• замінюється весь корм, який був у той час, коли хворі індики перебували в загальному пташнику;
• для відновлення травної системи додається в корм активоване вугілля;
• збільшується кількість випитої птахами рідини.

Які засоби рекомендують використовувати заводчики індиків:

• Каша з рису. Відваріть рис круглозернистого сорту до утворення густої консистенції. Остудіть і давайте птиці 2-4 рази на день.
• Чай зелений. Настоянка не має бути міцною, тому на 1 л окропу додайте 1 ч. л. листя зеленого чаю, остудіть до теплого стану, налийте в поїлку.
• Кропив’яний відвар. На 1 л окропу візьміть 7-8 ст. л. рослини. Поставте на вогонь, після закипання варіть 5-7 хвилин. Накрийте кришкою і настоюйте 1-2 години. Процідіть, давайте пити хворим особинам.
• Ромашкова настоянка. У термос налийте 0,5 л окропу, додайте 4 ст. л. трави. Настоюйте 3 години, профільтруйте. Доливайте у воду для пиття так, щоб рідина мала світлий відтінок.
• Гранатові кірки. Завчасно при розведенні індиків заготуйте кірки заздалегідь. Для цього очистіть гранат, розкладіть на папері в темному, теплому і сухому місці. Коли кірки повністю висохнуть, покладіть їх (1 ч. л.) у термос, залийте киплячою водою (250 мл). Дайте настоятися протягом 1-2 годин. Підливайте у воду птахам із розрахунку на 1 л води.

Професійне лікування

Щоб терапію проносу в індиків проводили на професійному рівні, необхідно звернутися до ветеринара для встановлення точного діагнозу і виявлення причини діареї. Це пов’язано з тим, що при певному захворюванні призначаються конкретні схеми лікування і засоби.

Пронос при гістомонозі

Гістомоноз виникає на тлі інфікування гістомонадом (найпростіший паразит). Інфекція проникає в кишківник із їжею, після чого змінює місце локалізації – просочується в кров’яне русло, слизові оболонки та тканини у внутрішніх органах.

Характеризується хвороба млявістю, зниженням температури тіла (максимум 37,9). Відмітна особливість 100% ураження поголів’я. Якщо захворіло одне пташеня, заражаються і всі інші. Якщо своєчасно почати лікування, падіж досягає 70%.

Для лікування застосовується Метронідазол. На 1 кг маси тіла індика необхідно 10 мг ліків. Для прийому всередину подрібнюється таблетка в порошок і змішується з кормом, дається тричі на добу. Можна препарат додавати у воду, розчинивши в 5 л 4 таблетки. Тривалість лікування 9-10 днів.

Ті особини, які одужали, залишаються носіями збудника, тому їх уже не підсаджують до здорових індиків. При цьому небажано використовувати в їжу їхні яйця і м’ясо.

Діарея через пулороз

Захворювання при хронічній формі практично себе не проявляє, тому найчастіше виявляється випадково. При гострому перебігу існують такі ознаки:

• смердючі білі випорожнення рідкої консистенції;
• обмежена рухливість, тому індики або постійно стоять, або сидять, але обов’язково з розставленими в сторони лапами;
• повна відмова від їжі;
• нахохленість;
• напівзакритість повік.

У важкій стадії закупорюється клоака, через що голова закидається назад. Проявляються судоми, птахи падають і вмирають.

Лікування проводиться за допомогою антибактеріальних засобів – Байтрилу або Тилану. Оскільки птахи повністю відмовляються від їжі, препарати розводять у воді з розрахунку на 2 л води 1 мл розчину.

Збудник зберігає життєдіяльність аж до смерті індика, тому категорично заборонено використовувати їхні яйця для розведення.

Пронос при ентериті

Ентерит у індиків буває 2-х видів: вірусний і геморагічний. Проявляється не тільки рідкими випорожненнями, а й такими симптомами:

• посинінням гребінця;
• потемнінням ділянки голови;
• депресією;
• зниженням температури тіла;
• анорексією – на тлі відмови від їжі;
• сильним щебетанням;
• послідом коричнево-зеленуватого відтінку;
• гнильним запахом із дзьоба.

Лікування здійснюється за допомогою антибіотиків. Наприклад, Ентеросептолу. Додатково рекомендований Йодинол. Дозування призначає ветеринар.

Ліквідація псевдочуми

Захворювання Ньюкасла має іншу назву – псевдочума. Це дуже небезпечна хвороба, яка досі не лікується. Ознаки:

• підвищення температури тіла;
• посиніння гребінця;
• набряклість грудної області;
• параліч шиї, крил, лап;
• утворення слизових виділень із дзьоба та носових пазух;
• розвиток кон’юнктивіту;
• нежить і кашель;
• тремор голови;
• проблеми з координацією руху;
• поява яєць без шкаралупи.

Особливості рідких фекалій – жовтий, сірий або зелений відтінок.

Оскільки на сьогодні методів лікування не існує, застосовуються профілактичні заходи і вакцинація у віці пташенят.

Профілактика у птахів

Оптимальне рішення для кожного фермера – убезпечити індиків від інфікування. Для цього виконуються елементарні профілактичні заходи. Купувати птахів потрібно у перевірених заводчиків, утримувати дорослих особин окремо від молодняка тощо.д.

Раціон харчування

Від їжі, яку дають індикам, залежить стан органів шлунково-кишкового тракту. Раціон харчування має складатися з таких компонентів у відсотковому співвідношенні:

• зерно – 60-65%;
• дріжджі кормові – 3-4%;
• трав’янисті рослини – 4-5%;
• вапняк – 3-3,5%.

Для збалансованості меню додається крейда, сухий корм, макуха від соняшнику, рибне борошно.

Не можна купувати корми, які не пройшли знезаражувальну обробку, оскільки в них містяться різні бактерії.

Вакцинація

Завдяки своєчасно зробленим щепленням значно знижується ризик інфікування індиків. Вакцину від мікоплазмозу вводять двічі – через 1 і 3 місяці після народження.

Важливо вакцинувати від псевдочуми. Для цього застосовуються засоби на основі штамів Ла-Сота (параміксовірус, який є збудником хвороби Ньюкасла).

Щеплення роблять у наступні дні після народження:

• на 14-20;
• в 35;
• на 60;
• в 120-125.

Якщо цього не зробити вчасно, фермер втратить усе поголів’я.

Гігієна утримання птахів

Найкращі умови для розмноження хвороботворних мікроорганізмів – бруд, тому потрібно дотримуватися головних санітарно-гігієнічних правил утримання птахів:

• не допускайте надлишку тепла, оскільки в цьому середовищі розмножуються бактерії;
• стежте за рівнем вологості, регулярно провітрюйте пташник;
• не рідше одного разу на добу міняйте підстилки;
• годівниці встановлюйте за межами кліток;
• двічі на день міняйте воду для пиття або розмістіть поїлки з дозаторами.

Якщо в індиків виникає пронос, важливо визначити небезпеку рідких фекалій за кольором, ізолювати хворих особин, відвезти зразки калових мас на експертизу. Це допоможе своєчасно надати допомогу пернатим. Що раніше це буде зроблено, то менша ймовірність, що зараженню піддадуться інші птахи.