Китайські гуси – одна з найбільш плідних і невибагливих порід. Ці невеликі, міцні й витривалі гуси, що налягають на зелені корми, плідні, вирізняються якісним м’ясом, смачним і ніжним. Дізнаємося, як розводити й утримувати китайську породу, як вивести та вигодувати гусенят?
Історія виникнення
Предки китайських гусей – водоплавні птахи із сімейства качиних, іменовані сухоносами. Останніх одомашнили в Маньчжурії. З Китаю цих птахів завезли в Європу і Росію.
Щоб запозичити найкращі якості “китайців”, наші селекціонери активно використовували їх для створення нових порід. За участю китайських гусей вивели знамениту Холмогірську породу, Переяславську, Кубанську, Горьківську.
Опис Китайської породи
Китайські гуси статні та стрункі. Характерні ознаки породи:
- Середня величина тулуба, трохи витягнуте в довжину. Передня частина злегка піднята.
- Шия довга, сильно згинається – схожа на шию лебедя.
- Голова подовжена. На лобі є шишка – ця характерна ознака дозволяє легко відрізнити породу.
- Грудна клітка округла, плавно переходить у потужний живіт.
- Дзьоб невеликого розміру. Колір – яскраво помаранчевий або темно-коричневий, іноді майже чорний.
- Хвіст короткий.
- Лапи міцні, розставлені в сторони.
- Оперення густе і щільне.
У деяких птахів над дзьобом може бути невеликий шкіряний мішечок. Голос – звучний, високий.
Пороки
Пороки в породі зустрічаються рідко. Можливі вроджені дефекти:
- занадто товста шия;
- недорозвинена шишка;
- провисаючі черевні складки.
Підвиди
За забарвленням китайських гусей поділяють на два підвиди – сірих і білих, Стандарти статури для білих і сірих китайських гусей однакові, корпус, лапи, дзьоб, шия та інші частини тіла відповідають вищеописаним ознакам.
Білі китайські гуси
Білий підвид китайських гусей з’явився внаслідок одомашнення шишкуватого китайського гусака. Білих “китайців” довгий час розводили ще за часів СРСР, популярні вони і зараз. Опис білого підвиду збігається із загальними екстер’єрними ознаками китайських гусей. Єдина відмінна риса – біле оперення. Колір дзьоба, лап, лобової шишки і плюсен – яскраво-помаранчевий.
Білий підвид приваблює фермерів хорошими показниками відтворення – 70-80 %, і високою життєстійкістю гусенят – до 99 %. Недоліком білих “китайців” вважається агресивна поведінка, яка спостерігається у цих гусей у певні періоди.
Сірі китайські гуси
У сірого підвиду ті самі предки, що й у білого. Сірих “китайців” активно розводять у з 18-го століття, і активно схрещують з іншими породами, щоб поліпшити їхні м’ясні характеристики.
Відмінність сірого підвиду, як і білого, тільки в забарвленні оперення:
- Птахи загалом сіро-бурого відтінку.
- По краях крил, плечової частини та гомілок – біла смуга.
- Забарвлення грудного відділу – блідо коричневе.
- По верхній частині шиї – від голови до плечей, іде темна смуга.
- Дзьоб і лобова шишка – чорні.
Характеристики
Китайські гуси популярні у фермерів і в дрібних приватних господарствах, завдяки відмінним характеристикам. Ця порода живуча, невибаглива, продуктивна і добре розмножується.
Клімат і поширення
Родом китайські гуси з північно-східних регіонів Китаю. Вони невибагливі до умов утримання, але до сильного холоду адаптуватися можуть не завжди. Порода поширена повсюдно, але найкомфортніше їй у регіонах, де немає екстремальних умов – сильних морозів і аномальної спеки.
Вони чудово почуваються в помірному кліматі. Головне, забезпечити їх теплим пташником на період сильних морозів.
Продуктивність
Порода невелика, її вирощують заради яєць і м’яса. Гусенята швидко набирають масу, у 9 тижнів вони важать 3 кг. Гусяча яйцекладка, починаючись у грудні, триває півроку. Основні показники продуктивності в таблиці 1.
Таблиця 1
| Показник продуктивності | Значення |
| Вага гуски, кг | 4-4,5 |
| Вага гусака, кг | 5-6 |
| Максимальна кількість яєць за рік, штук | 120 |
| Кількість яєць за одну яйцекладку в білих/сірих гусей, штук | 65-70/45-60 |
| Вага у 2,5 місяця, кг | 3-3,5 |
Статевозрілість у самців і самок настає на 9-10 місяць життя.
Материнський інстинкт
У гусок материнський інстинкт та інстинкт насиджування розвинений слабо. Дорослі птахи – гуски і гусаки часто, не визнаючи виводок, не захищають його від хижаків і небезпек. Фермеру доводиться самому подбати про безпеку гусенят.
Пташиний норов
Усі гуси рухливі й енергійні, а китайські можуть поводитися агресивно. Саме тому “китайців” утримують окремо від інших птахів і порід гусей. Особливо агресивні птахи під час яйцекладки. Китайські гуси крикливі, часто демонструють свої голосові можливості.
Плюси та мінуси
Переваги китайської породи:
- висока несучість;
- швидке зростання молодняка;
- невибагливі до догляду та харчування;
- гарний смак м’яса;
- якісний пух;
- відмінні інкубаційні характеристики яєць;
- висока виживаність пташенят;
- стійкість до хвороб.
Недоліки:
- поступаються іншим видам за вагою тушки;
- проблеми виживання в суворому кліматі;
- погано розвинений батьківський інстинкт у самців і самок – небагато гусок здатні висиджувати яйця.
Особливості утримання
Невимогливість до умов утримання – одна з ключових переваг породи. Турбота про китайських гусей зводиться до виконання стандартних заходів, з якими може впоратися навіть птахівник-початківець. Головне, забезпечити птахів хорошим пташником, просторим вигулом і повноцінним харчуванням.
Вимоги до приміщення
Китайським гусям обов’язково потрібен пташник. Без утепленого приміщення зиму їм не пережити. Якщо надворі сильний мороз, то птахів зовсім не рекомендується виводити – можуть обморозити лапи. Весь холодний сезон гусей утримують у пташнику, а в гарну погоду випускають погуляти на свіжому повітрі.
Вимоги до пташника:
- Приміщення – тепле і сухе, без протягів, але з ефективною вентиляцією, бажано з припливно-витяжною.
- Висота будови – від 2 м.
- Площу розраховують, виходячи з кількості птахів і норми утримання – 2 кв. м. м на одного гусака.
- Освітлення – природне і штучне. Мінімальний світловий день – 14 годин.
- Оптимальна вологість у приміщенні – 70 %.
- На підлозі сараю – підстилка із сіна, соломи або тирси. Її періодично оновлюють.
- У пташнику обладнують гнізда, з розрахунку – 2-3 гуски на одне гніздо.
Гуси добре набирають вагу і їдять з апетитом при +16°C. Щоб стежити за температурою в пташнику, рекомендується повісити в ньому термометр.
Поїлки, годівниці та інший інвентар
Птахи повинні мати цілодобовий доступ до води та їжі. Поїлки та годівниці регулярно чистять і миють, прибираючи залишки корму і сміття, що потрапляє в них.
У пташнику і на вигулі встановлюють по дві годівниці. В одну кладуть корм, в іншу – річковий пісок, черепашник, гравій. Роблять годівниці з дощок, фанери, інших матеріалів. Висота установки – 20 см від поверхні підлоги.
Над основними годівницями – на 10 см вище, вішають годівниці з додатковим харчуванням для гусей.
Поїлки мають бути зручними, їх роблять своїми руками або купують готові. Є спеціальні поїлки для домашньої птиці, в які не потрапляє сміття. На кожну особину має припадати 15 см поїлки. Взимку поїлки підігрівають – щоб вода не замерзала.
Вигул
Гусям для гарного росту і розвитку потрібен вигул. На огородженій території птах пасеться, щипає траву, просто гуляє на свіжому повітрі. Тут, як і в пташнику, ставлять поїлки та годівниці. Прохід, через який птахи виходитимуть на вулицю, роблять із південного або південно-східного боку.
Вигул огороджують сіткою заввишки 1,3 м. Монтують навіс, щоб гуси не мокли під час дощів і не страждали від палючого сонця. На вигулі китайські гуси можуть пастися до самих морозів. Чим довше пасуться гуси, тим більше жиру птахи наростять до зими, і тим більше буде зекономлено корму.
Якщо поблизу є водойма, гуси зможуть шукати там їжу. Крім того, плавання позитивно впливає на ріст і стан здоров’я водоплавних птахів, до яких належать гуси.
Годування
Харчування гусей дещо відрізняється від раціону іншої домашньої птиці. Гуси мають здатність набирати масу, не вживаючи зерновий корм – його зазвичай використовують як доповнення до зелені.
Раціон
Головний інгредієнт у раціоні китайських гусей – зелень. Якщо птах регулярно пасеться на вигулі, годується у водоймі, то ростуть вони міцні та здорові. А ось взимку птахові знадобиться додаткове харчування.
Чим годують китайських гусей:
- У зимовий час у раціон гусей вводять:
- мішанки – їх запарюють із картоплі, моркви, буряка;
- цільне зерно – пшеницю, ячмінь, овес;
- мінеральні та вітамінні компоненти – їх підмішують у корм;
- рибне та кісткове борошно;
- сіль і крейда.
- Китайським гусям обов’язково дають коренеплоди, городнє бадилля, зерносуміші з кістковим борошном, вітамінно-мінеральні добавки.
- Влітку гуси їдять рослинну їжу, їм подобається подорожник, конюшина, деревій, кульбаба та інші рослини. У водоймі вони із задоволенням поїдають рогіз і очерет.
- Гуси повинні отримувати вдосталь води. Птах здатен випивати на день до 2 л. Дефіцит води призводить до критичного падіння несучості, яка насилу відновлюється.
В осінньо-зимовий період і під час закінчення яйцекладки, гусям дають зерно. Якщо птах худне, норми зерна збільшують, а до пшениці, кукурудзи та ячменю додають шрот і макуху, соєву або соняшникову.
Норми годування
Влітку птах пасеться на вигулі, поїдаючи корм у міру потреби. Взимку гусей годують 2 рази на добу – в один час. Норми годування дорослих гусей китайської породи – у таблиці 2.
Таблиця 2
| Корм | Вага, г |
| Морква | 100 |
| Картопля відварна | 100 |
| Капуста | 50 |
| Зернова суміш | 50 |
| Сіль | 0,5 |
| Крейда | 5 |
Рекомендований режим годівлі при дворазовому харчуванні:
- вранці – мішанка;
- на ніч – зернові.
Розведення
При розведенні “китайців”, породу схрещують з більш важкими гусьми – заради отримання більшої кількості м’яса. Для схрещування зазвичай використовують великі м’ясні породи – Холмогорську або Тулузьку. У результаті селекції виходять гуси з великим виходом м’яса і помірною кількістю жиру.
Кроси і помісі, одержувані в результаті схрещування китайських гусей з м’ясними породами, користуються підвищеним попитом у фермерів. Їх розводять у домашніх і промислових масштабах.
Виведення пташенят
Китайські гуси обох підвидів вкрай плідні, але не прагнуть до насиджування. Через це гусенят часто виводять в інкубаторі. Близько 80 % яєць, що закладаються в інкубатор, дають життєздатне потомство.
Природне висиджування
Гуска, готова до кладки, поводиться неспокійно. Особливості природного висиджування:
- На яйця самки сідають у період з лютого по травень, зазвичай десь на початку квітня.
- Одна гуска висиджує до 13 яєць, більше їй складно обігріти.
- Гніздо обладнують подалі від стада, тут має бути сухо і тихо, температура – 15°C.
- Якщо квочок відразу кілька, їх відокремлюють одна від одної перегородками.
- Годують квочок найкращим зерном.
- Тривалість висиджування – 28-30 днів.
Після закінчення зазначеного терміну яйця поміщають у коробку і підсвічують лампою. Коли пташенята почнуть прокльовуватися, їх повертають гусці. Найкращий варіант – залишити гусенят із гускою. Якщо не виходить, пташенят поміщають в окремий вольєр, теплий і сухий.
Якщо одне з яєць розіб’ється під час насиджування, його прибирають із гнізда, а решту яєць витирають.
Буває, що гуска, пішовши з гнізда, не повертається довше 20-ти хвилин, у цьому разі її примушують до повернення – ймовірно, її інстинкт насиджування погано розвинений.
Через інкубатор
За недостатнього материнського інстинкту, коли гуски відмовляються насиджувати яйця, доводиться задіювати штучний метод виведення пташенят.
Для штучного виведення гусенят знадобиться:
- інкубатор;
- брудер – це пристрій для обігріву пташенят;
- овоскоп – прилад для просвічування яєць.
Хороший результат вилуплення для інкубатора – 70 %, але буває і вище.
Етапи інкубації:
- Відбирають яйця. Максимальний “вік” яєць – 10 днів. Вибирають рівні, здорові на вигляд, форма має бути ідеальною. Їх не миють, тільки збризкують марганцівкою – щоб убити мікробів.
- За 4 години до закладання яєць, інкубатор прогрівають до 39°C. Вологість підтримують на рівні 60-65 %.
- Яйця закладають в інкубатор і на 4-5 годин встановлюють температуру 38°C. Потім знижують до 37,8°C, а за 2 дні до вилучення яєць з інкубатора, температуру знижують до 37,5°C.
- Якщо в інкубаторі немає автоматичного перевертання, яйця перевертають вручну до 8 разів на день – щоб був рівномірний обігрів.
- Через 15 днів після початку процесу, інкубатор періодично провітрюють. Час провітрювання – 10 хвилин.
- На 11 і 27 день яйця оглядають, якщо немає плями зародка – відбраковують. Якщо під час 2-го огляду проглядається суцільний темний згусток – зародок загинув.
Потомство
Гусенятам з перших днів життя потрібен правильний догляд – у цей час формується їхній імунітет і залежить подальший розвиток.
Умови утримання гусенят
У вольєрі, де утримують гусенят, підтримують тепло, сухість і чистоту. Умови утримання:
- Температура. У приміщенні, де знаходиться виводок, температуру підтримують на рівні 28-30°C. Якщо гусенятам некомфортно вони втрачають активність:
- перегрівшись, пташенята розкривають дзьоби і часто п’ють;
- замерзнувши, гусенята збиваються в купу, і практично не їдять.
- Вологість. Не повинна перевищувати 75 %. За зайвої вогкості зростає захворюваність поголів’я. Погіршує ситуацію рідкісна заміна підстилки і погана вентиляція.
- Провітрювання. Воно необхідне з перших днів життя гусенят. У теплу пору року бажана цілодобова вентиляція.
- Підстилка. Товщина – 3-5 см. Оновлення – через день.
- Освітлення. Перші 7 днів житло пташенят має висвітлюватися цілодобово – від тривалості світлового дня залежить розвиток, здоров’я і швидкість набору ваги гусенят. Але поділ дня і ночі все ж має бути – на ніч світло роблять приглушеним. Через тиждень світловий день зменшують до 16-17 годин. Роблять це поступово, щодня скорочуючи “день” на 30-40 хвилин.
Від моменту вилуплення до повного оперення гусенят – 75-80 діб.
Годування гусенят
Гусенятам потрібен збалансований раціон – тоді птахи виростуть великі та здорові. У кожен момент часу – свій раціон:
- Перші 5-7 днів дають жовтки відварених яєць. У них додають зелень – дрібно порізане цибулеве пір’я. Перші 2-доби гусенят годують 7-8 разів на день.
- У раціон поступово вводять різні трави – крім цибулі, гусенят годують конюшиною і люцерною. Багато зелені відразу давати не можна.
- Після 10 днів дають відгодівельний комбікорм або мішанки. Перші мішанки роблять із яєць, подрібненої кукурудзи, пшеничної та ячної крупи, додають трохи манки – для розсипчастості. У мішанку додають трикальційфосфат – він запобігає “падінню на ноги”.
- Через 5 днів до складу мішанок, замість яєць, вводять сир, товчену відварену картоплю, соняшникову макуху і зелень.
У харчування гусенят вводять вітаміни “Тетравіт” і “Чіктонік”. Їх додають у воду. У зоні доступу ставлять годівниці з дрібним гравієм або подрібненою черепашкою. Пісок молодняку не дають.
Через 20 хвилин після годування залишки мішанки прибирають – щоб швидкопсувні компоненти не почали розкладатися і не призвели до отруєння пташенят.
Хвороби та профілактика
Китайські гуси стійкі до захворювань і хворіють рідко, особливо якщо не порушувати умови утримання. Головні заходи запобігання захворюванням:
- підтримання чистоти в пташнику;
- планова вакцинація;
- виконання норм площі.
Перш ніж заселяти молодняк у пташник, його обов’язково дезінфікують. Також обробляють пташник:
- стіни білять;
- підстилку змінюють;
- гусенятам дають слабкий розчин марганцівки і глюкозу (на другий день життя) – для зміцнення імунітету;
- для профілактики сальмонельозу дають препарат “Тилан”.
Гуси хворіють на інфекційні захворювання – вірусний ентерит, сальмонельоз, і неінфекційні. Перші пов’язані з порушенням санітарних норм, другі зазвичай спровоковані порушенням правил утримання та годівлі.
Розплідники та ціни на гусей
Ціни на білих і сірих китайських гусей від 1100 і 1500 рублів відповідно. Купити племінних гусей, молодняк та інкубаційні яйця можна як у приватників, так і в розплідниках, птахівничих господарствах.
Так, китайських гусей пропонує московське господарство “Екофазенда”. А інкубаційні яйця можна купити на сайті UPFERM.RU (Москва, вул. Івана Франка, д. 46, стор.3) або зателефонувавши за номером +7 (965) 196-29-39.
Головна перевага китайських гусей – простота догляду та утримання. Гусенята ростуть як на дріжджах, і при цьому не потребують дорогих кормів. Птах, маючи невелику масу тіла, компенсує мінус відмінною несучістю і чудовим смаком м’яса.