Тхори – тварини, які потребують особливого догляду. Перш ніж заводити вдома такого вихованця, варто знати, до яких захворювань вони схильні, як їх лікувати і убезпечити від хвороб, здійснюючи своєчасну вакцинацію.
Поширені захворювання тхорів
Більшість захворювань тхорів мають вірусну, інфекційну природу, виникають унаслідок неправильного харчування. У разі невідповідного лікування високий ризик летального результату вихованця.
Сказ
Сказ – це захворювання, що має вірусну природу, яка порушує діяльність центральної нервової системи. Збудник передається від хворої тварини до здорової, за допомогою укусів, зі слиною або кров’ю.
Інкубаційний період може тривати до року. Як симптоми початкової стадії сказу виділяють:
- пригнічення;
- підвищене слиновиділення;
- діарея;
- підвищення температури тіла на 1-3 градуси;
- блювота.
У тхорів з’являється боязнь води, вони починають заковтувати предмети. На останній стадії розвивається волочіння задніх кінцівок і хвоста тварини, судоми, через які тварина помирає. Таке захворювання, як сказ, не піддається медикаментозному лікуванню.
При появі перших ознак погіршення стану здоров’я улюбленця, потрібно негайно показати ветеринару.
Для профілактики недуги тхорів прищеплюють вакцинами для собак – “Нобівак”, “Трівіровак”, починаючи з 2,5-3 місячного віку. Дозування становить 1/3 дози для собак.
Алеутська хвороба
Плазмоцитоз – контагіозна хвороба тхорів, що викликається парвовірусом. Інфекцію переносять перехворілі тхори-носії, вірус виділяється з калом, сечею, слиною, передається під час спарювання, внутрішньоутробно. Тварина гине від кахексії – виснаження.
Під час гострого перебігу хвороби смерть тварини настає раптово. Хронічна форма характеризується такими симптомами:
- анемія;
- температура 41-42°С;
- пригнічення;
- відставання в рості;
- наявність виразок, що кровоточать, на слизових рота.
Для лікування тхорам дають імунодепресанти, антибактеріальні препарати, вітаміни та пробіотики, вводять розчин глюкози, призначають дієту. Профілактика захворювання включає дотримання санітарних норм і проведення дезінфекції приміщення 1% розчином йодезу або 4% гарячим розчином формаліну. Обов’язково проводиться обробка посуду для корму, ізоляція хворих особин.
Грип у тхорів
Грип – це одне з найпоширеніших вірусних захворювань, що легко передаються від людини до тхора повітряно-крапельним шляхом. При своєчасно розпочатому лікуванні настає повне одужання.
Через тиждень після зараження у вихованця з’являються такі симптоми:
- озноб, лихоманка;
- підвищення температури тіла;
- відсутність апетиту;
- слабкість;
- виділення з носа.
Хвору тварину ізолюють у теплій кімнаті, лікують противірусними препаратами, закапують дитячі протинабрякові краплі в ніс, проводять вітамінну терапію. У найважчих випадках, коли приєдналася бактеріальна інфекція, можливе лікування антибіотиками.
Відсутність належного лікування грипу призводить до бронхіту і пневмонії.
Профілактика захворювання полягає в повноцінному харчуванні та хороших умовах утримання тхорів. Це дуже важливо для вироблення міцного імунітету.
Інфекційні захворювання: трахеїт, бронхіт, аденовірус
Збудники – віруси, що проникають у трахеї та бронхи тхора. Трахеїт і бронхіт супроводжується кашлем (схожим на блювоту), дихання фретки стає жорстким. При аденовірусі протягом 2-10 днів спостерігається нежить, хрипи в грудині, почервоніння горла, а також пронос, зниження апетиту. Температура тхора може підвищуватися за будь-якого з цих захворювань.
Проводиться терапія противірусними препаратами, збивається температура понад 39,4°С. Важливо постійно поїти тхора водою кімнатної температури.
Ефективною профілактикою є проведення періодичної дегельмінтизації, планових щеплень і дотримання повноцінного харчування.
Запалення параанальних залоз
Цьому захворюванню піддаються тільки тхори, у яких не спорожняються залози. Це відбувається в нормі самостійно під час ігор або ж акту дефекації. Але якщо є часті порушення травлення, то вихід густого секрету з параанальних залоз не відбувається. Важливо, щоб кал був нормальним за твердістю, не повинно бути закрепів або діареї. За відсутності лікування захворювання – утворюється абсцес, виразки.
У тхорів помічають такі ознаки як:
- свербіж у зоні анального отвору;
- підвищення температури тіла, як ознака запалення;
- припухлість в анальній зоні;
- виділення з гноєм.
Лікування буде ефективним тільки на початкових стадіях захворювання. Проводять чистку параанальних залоз вручну. Тхорам вводять протизапальні засоби, за необхідності дають антибіотики. За запущеної форми захворювання параанальні залози підлягають видаленню – це екстрений захід, до якого не варто доводити. Профілактика – повноцінне харчування. Спорожнення має бути регулярним.
Як ветеринар проводить чистку параанальних залоз, можна побачити в цьому відео:
Ця процедура болюча для тварини, тому краще не допускати виникнення запалення параанальних залоз або ж його загострення.
Сальмонельоз
Сальмонельоз – це інфекційне захворювання, що викликається бактеріями роду Salmonella. Здебільшого до недуги схильні двомісячні тхори. Збудники інфекції містяться в інфікованому м’ясі, молоці та сирих яйцях. Перехворілі тхори стають бактеріоносіями, і можуть заразити інших.
За гострої форми захворювання до 60% тварин гинуть через два тижні. Загибелі фреток передують такі симптоми:
- зниження апетиту;
- пригнічений стан;
- загальмованість;
- підвищена температура тіла (до 41-42°С);
- сльозоточивість очей;
- часта діарея.
Атипова форма сальмонельозу характерна для дорослих звірків, вони відстають у рості та втрачають апетит. Хронічна форма хвороби призводить до загибелі тхорів через 4 тижні. У них відзначається анемія, гнійний кон’юнктивіт, слабкість, пронос, хутро звалюється і втрачає блиск.
Тхорам для лікування дають пробіотики, антибактеріальні препарати, обробляють очі слабким розчином антисептиків.
Використовують для профілактики гіперімунну сироватку проти паратифу поросят і телят (вводять підшкірно спершу 1 мл сироватки, і тільки за півгодини все інше). Самок вакцинують на 20-30 день вагітності. Місячним цуценятам вводять 3-5 мл вакцини підшкірно 2 рази з інтервалом у тиждень.
Лептоспіроз
Жовтяниця тхорів – інфекційне захворювання. Зараження можливе через шлунково-кишковий тракт, пошкоджені ділянки шкіри, гризунів. При цьому захворюванні слизові оболонки тхорів набувають жовтушного забарвлення, тварини відмовляються від корму, рідко встають на ноги, апетит погіршується і збільшуються лімфовузли.
Гостра форма недуги зустрічається рідко, під час неї температура фреток підвищується до 41,5°С, починається блювота, пронос, судоми.
Лікування проводить ветлікар у стаціонарі (ставлять крапельниці). Тхорам для профілактики вводять полівалентну вакцину, проводять регулярний огляд.
Рахіт
Рахіт є незаразним захворюванням, що виникає через нестачу вітаміну D. Може супроводжуватися такими симптомами як:
- відставання в рості;
- нездоровий вигляд;
- здуття і діарея;
- деформація кінцівок і хребта.
Тхорам для лікування капають риб’ячий жир по 3-4 краплі на язик, дають у невеликій кількості сир, вітамінні премікси, виводять на прогулянку влітку. Ефективною профілактикою є збалансоване харчування цуценят і самок у період лактації.
Чума
Гостре вірусне захворювання, що має різну клінічну картину, називається чумою. Переносниками чуми служать перехворілі та хворі тварини.
Залежно від форми недуги проявляються різні симптоми:
- Легенева форма захворювання за симптомами схожа із запаленням легенів. У тварини спостерігаються хрипи під час дихання, сухий кашель, що переходить у вологий, блювота, діарея, поганий апетит, скуйовджена шерсть.
- За катаральної форми фретка страждає на риніт, кон’юнктивіт, з’являються серозні та гнійні виділення з носа, шерсть навколо випадає, дихання сопуче.
- Нервова форма характерна проявом судом, порізів, дерматитів. Під час нападу тварина верещить, кружляє і вмирає.
Для лікування призначають імуностимулятори та вітамінні пасти, вводять розчини для відновлення водно-сольового балансу тхора. В якості профілактики виконується охорона місць утримання тхорів від бродячих звірів, проводиться вакцинація і дотримуються санітарні норми.
Анемія
Тривала тічка призводить до підвищення рівня лейкоцитів і зниження еритроцитів, у результаті у фреток виникає апластична анемія. При цьому захворюванні сповільнюються обмінні процеси в організмі та знижується надходження кисню в усі органи, що негативно позначається на серці та головному мозку. У запущених випадках можливий летальний результат.
Тхорів лікують антибіотиками, проводять переливання крові, дають препарати, що містять залізо. Тваринам, не призначеним для розведення, проводять кастрацію або стерилізацію як профілактику анемії. В іншому випадку вводять ін’єкцію Гонадотропіну, 50 МО для зниження рівня гормонів.
Гастроентерит
Дане захворювання являє собою запалення слизової оболонки шлунка. Збудниками слугують паразити, бактерії, віруси, погане харчування. У разі гастроентериту підвищується утворення слизу, починається кровотеча, яка призводить до порушення травлення, поживні речовини і вода всмоктуються важко.
Тхорам для лікування вводять глюкозу і сольові розчини, тримають на дієті протягом доби. Для проведення профілактики тварин вакцинують, дають антигельмінтні препарати, правильно годують.
Кардіоміопатія
Кардіоміопатія – це захворювання серця, яке трапляється в гіпертрофічній і рестриктивній формі в тхорів, старших за 4 роки. За гіпертрофічної форми серце тварини збільшене, є задишка і скупчення рідини в легенях. Рестриктивна форма характеризується потовщенням стінок шлуночка, симптомів немає, захворювання практично відразу переходить у кризу.
Фреток лікують судинорозширювальними препаратами, медикаментами, що нормалізують артеріальний тиск, дають сечогінний – Фуросемід по 2 мг кожні 8-12 годин. Профілактика полягає в збалансованому харчуванні.
Сечокам’яна хвороба
Неправильне харчування і генетична схильність можуть призвести до уролітазу. У нирках утворюється пісок, який потім перетворюється на камені. Під час їхнього руху камені можуть затримуватися в уретрі, перекриваючи відтік сечі. При русі каменю тхір відчуває біль по всьому шляху проходження конкременту вздовж сечовивідних проток.
Хвороба не завжди має зовнішні ознаки. Проте після 1,5 років з’являються такі симптоми:
- часте або утруднене сечовипускання;
- сеча з кров’ю.
Для лікування тхорам дають знеболювальне, спазмолітики, багато рідини. Після того, як камінь вийде – біль припиниться. У важких випадках камені видаляють операційним шляхом.
Прекрасною профілактикою є збалансоване харчування і правильний питний режим, самцям-кастратам дають корм для кастрованих котів. Також важливо, щоб звір був рухливим і отримував адекватні регулярні фізичні навантаження.
Діарея різного ступеня вираженості
Діарея слугує симптомом різного роду захворювань або ж порушенням раціону. Проявляється недуга у вигляді рідких випорожнень із неприємним запахом. Зміна корму, холодна їжа, м’ясо з трубчастими кістками призводять до слабкої діареї, тривалістю 7-10 днів. Хронічна діарея триває понад 10 днів, кал тхорів стає зеленого кольору, з домішками крові.
За слабко вираженої діареї для лікування тхорам дають корм із низьким вмістом білків і вологи, пробіотики. Хронічна діарея небезпечна для життя улюбленця, оскільки викликає зневоднення організму. Фреткам вводять сольовий розчин для пероральної регідратації, призначають пробіотики, спеціальний корм, проводять антибіотикотерапію (при підозрі на бактеріальну інфекцію).
Забезпечення спокійного, без стресових ситуацій способу життя і правильне харчування є найкращою профілактикою діареї.
Виразка шлунка
Виразка шлунка виникає через стрес і неправильне харчування, причиною служить зростання бактерії Helicobacter mustelae. Основна ознака розвитку недуги – чорний кал. Тварина стає апатичною, з поганим апетитом, втрачає вагу.
Для лікування призначають дієту, годують часто, але маленькими порціями, при цьому дають антибіотики, наприклад, Амоксицилін. Забезпечення спокійного способу життя і збалансованого харчування – це найбільш ефективна профілактика розвитку виразки шлунка.
Катаракта
Таке захворювання як катаракта починається з помутніння кришталика і закінчується сліпотою. У тхорів катаракта часто з’являється через генетичну схильність (у когось із прабатьків було це захворювання), яка проявляється не відразу. Нестача вітаміну Е, А і білка в раціоні може призвести до виникнення катаракти. Характерна риса хвороби – це зміна кольору кришталика на світло-блакитний.
У тхорів поганий зір і катаракта не доставляє їм особливих незручностей. Лікують катаракту тільки хірургічно, але у тхорів такого роду операції не проводять. Лише стежать за станом ока, щоб не розвинулися ускладнення у вигляді увеїту, вивиху кришталика, глаукоми. Для лікування увеїту використовують ацетат преднізолону 1% місцево 2 рази на день. Вивих кришталика лікується хірургічно.
Профілактикою є забезпечення належного догляду за здоров’ям тхора, виключення тривалого застосування стероїдних засобів.
Патології ендокринної системи
У цю категорію входить гіперадренокортицизм – надлишкова секреція статевих гормонів та їхній дисбаланс. Причинами розвитку патології служать порушення фотоперіодизму і рання кастрація. У фреток змінюється статева поведінка, з’являються камедони та свербіж.
Для лікування призначають Мелатонін, аналоги гонадотропіну, блокатори естрогенових і андрогенових рецепторів. Як профілактику використовують синтетичні аналоги гонадотропіну з 3 років.
Пухлини у тхорів
Тхори старше 3 років схильні до пухлин, які слабо піддаються лікуванню і вимагають оперативного втручання. Визначити недугу зможе тільки ветеринар, тому слід регулярно приносити улюбленця на профілактичні огляди.
Лімфома
Лімфома – це онкологічне захворювання тхорів, що протікає в ювенільній і класичній формі.
За класичної форми симптоми не специфічні, до них належать:
- сонливість;
- поганий апетит;
- втрата ваги.
Захворювання повільно прогресує, при пальпації лімфовузли збільшені. Ювенільна лімфома зустрічається в молодих особин, швидко прогресує. Дихання тхорів ускладнене, з’являються кашель, блювота і діарея.
Тварин лікують кортикостероїдами – Преднізолоном. Проводять хіміотерапію препаратами – Аспарагіназа, Циклофосфамід, Вінкристин.
Молоді особини важко піддаються терапії, висока ймовірність летального результату.
Пухлини надниркових залоз
Через вироблення великої кількості гормонів з’являються доброякісні та злоякісні пухлини надниркових залоз.
З ознак захворювання виділяють такі:
- утруднене сечовипускання у самців;
- дистрофія;
- скелет і кістки тхора виділяються;
- облисіння частин тіла, крім морди та лап.
Застосування Лізодрена тимчасово зменшує симптоми, тому рекомендується видаляти аденому шляхом хірургічного втручання. Для профілактики не слід проводити кастрацію тхорам молодше 6 місяців, потрібно збільшувати тривалість світлового дня завдяки штучному освітленню.
Інсулінома
Гіпоглікемія – захворювання дорослих тхорів із низьким рівнем цукру в крові, починається з малопомітних ознак і закінчується невиліковною формою. Спочатку розвитку недуги тхори відчувають слабкість, дивляться в одну точку, волочать задні лапи. При прогресуванні захворювання з’являється рясна слинотеча, жувальний рефлекс, тхір тре лапами морду. Смерть настає в результаті почастішання нападів і коми.
Медикаментозне лікування полягає в застосуванні Преднізолону, Діазоксиду. Дотримується сувора дієта, іноді потрібне оперативне втручання. Для запобігання розвитку цього захворювання тварині забезпечують правильне харчування, з низьким вмістом простого цукру.
Вакцинація
Щеплення убезпечать вихованців від інфекційних захворювань, проте не дадуть 100% гарантії, що тхір не захворіє. Починаючи з 2 місяців вакцинують здорових особин. За тиждень до щеплення тхорів проглістовують. Через 2 тижні щеплення повторюють, надалі фреток прищеплюють раз на рік.
Вакцинацію проводять під наглядом ветеринара. Під час карантину, після щеплень, можлива алергічна реакція і прояв захворювання, що протікало до вакцинації в латентній формі.
Поради професіоналів
Дотримуючись порад професіоналів, заводчик може продовжити життя улюбленцю. Варто звернути увагу на такі рекомендації:
- Знайдіть контакт із тваринами, частіше грайте в активні ігри.
- Підберіть правильне і збалансоване харчування для домашнього улюбленця.
- Забезпечте тхорам темне укриття і не залишайте на самоті.
- Для визначення хворої тварини, звертайте увагу на зовнішні та поведінкові ознаки – втрата волосся, змінені кал і сеча, погіршення апетиту і стану зубів, пригнічення, кашель та інші нетипові симптоми вказують, що з вихованцем щось не так.
Пам’ятайте, що не варто самому підбирати препарати, краще ізолювати тварину і забезпечити їй спокій до приходу ветеринарного лікаря. Дотримуйтесь санітарних норм утримання, годуйте правильно і ви збережете здоров’я улюбленцю.