Лобо є китайським варіантом дайкона, і на даний момент це малознайомий різновид редьки навіть для досвідчених російських городників. Проте, це дуже цінний продукт, що володіє відмінними смаковими якостями, а також великою користю для здоров’я людини. Про те, як вирощувати цей вид редьки, ми і поговоримо в цій статті.
Опис і характеристика культури
За своїми параметрами лобо схожа з дайконом. Основна відмінність цих двох різновидів – тривалість вегетаційного періоду. Інші характеристики лоби наступні:
- форма коренеплодів – округла або подовжена, циліндрична;
- листя цілісне, розсічене на бічні частки;
- кількість листя в одній розетці може досягати 10-15;
- висота розгалуженого стебла – 1 м;
- вага плоду – 500 г і вище (були випадки, коли вага плоду сягала кілька кілограмів);
- колір – світло- і темно-зелені, червоні, фіолетові, рожеві;
- верхня частина коренеплоду – зелена;
- смак – приємний, зі слабкою гостринкою;
- м’якоть – щільна і соковита.
Найкращі сорти та їхні особливості
Розглянемо найбільш відомі сорти редьки лобо:
-
Маргеланська – ранній (60-80 днів), жаростійкий сорт. Коренеплід широкоциліндричної форми з білим кінчиком, колір темно-зелений. Довжина плоду – 9-16 см, діаметр – 7 см, маса – 220-400 г. М’якоть біла або світло-зелена, з невеликою гіркуватістю.
-
Трояндова – середньостиглий сорт із вегетаційним періодом у 80-82 дні. Коренеплоди округлі, вага – 350-690 г. Колір – червоно-рожевий, з опуклою головкою. М’якоть – біло-рожева, соковита, щільна. Смак – солодкий. Сорт є стійким до стеблування, посухи, низьких температур.
-
Лебідка – середньостиглий сорт із вегетаційним періодом 86-91 день. Коренеплоди – кругло-овальні, колір – білий, на чверть довжини занурені в ґрунт. М’якоть соковита, ніжна, біла. Сорт стійкий до посухи та цвітушності, підходить для тривалого зберігання. Урожайність становить 5,5 кг/кв. м.
-
Ікло слона – середньостиглий сорт, урожай збирають через 60-70 днів після появи сходів. Форма – циліндрична, середня довжина – 60 см, вага – 0,5 кг. Колір – білий зі світло-зеленими переходами. М’якоть – солодка, хрустка, з легкою гіркуватістю. Урожайність – 5-6 кг/кв. м.
-
Рубіновий сюрприз – ранньостиглий сорт – технічної зрілості досягає через 60-65 днів. Плід круглий, короткий, білого кольору із зеленою плямою біля листя. Середня вага – 200-240 г, м’якоть соковита, червона, смак приємний. Урожайність – 4,3 кг з 1 кв. м.
Переваги та недоліки
Редька лобо, як і будь-який інший різновид овоча, має низку переваг і недоліків. До плюсів можна віднести таке:
- відмінні смакові якості та приємний аромат;
- відсутність протипоказань до вживання;
- може зберігатися довгий час, до самої весни;
- продукт має широкий спектр корисних властивостей;
- низькокалорійний продукт.
До мінусів відносять ураження капустяною блішкою на стадії появи сходів, через що потрібно проводити обробку пестицидами, а це негативно позначається на екологічності овоча.
Передпосівні роботи
Загалом, редька лобо є досить невибагливою і некапризною культурою і не має особливих переваг до освітлення, ґрунту або температури. Проте, для отримання якісного врожаю культурі необхідно створити оптимальні умови.
Вибір місця для посадки
Через те, що редька належить до сімейства Хрестоцвітих, вона піддається нападу тих самих паразитів і хвороб, як і всі рослини цього сімейства. Не саджайте редьку поруч із капустою, редискою, морквою, буряком і хріном.
Найкращі попередники:
- бобові;
- кріп;
- часник;
- картопля;
- огірки.
Сійте редьку після збору врожаю ранніх культур або ж посадіть у міжряддях картоплі, цибулі, огірків. Садити редьку на місці хрестоцвітних можна тільки через 3-4 роки.
Агротехніка вирощування нескладна – редька добре росте на освітленій, сонячній ділянці, не боїться вона і невеликого затінку. Ідеальним місцем для посадки вважаються комбіновані грядки, які протягом усього дня перебувають під сонячними променями.
Лобо – стійка до холоду рослина. Сходи насіння починаються при температурі +2-3 градуси. Сходи можуть переносити заморозки до -3-4 градусів, а дорослі рослини до -5-6. Культура може рости при діапазоні температур від +5 до 25 градусів, але оптимальною є температура від +18 до +20 градусів.
Підготовка ґрунту
Найкраще лобо вирощувати на пухких, досить зволожених суглинних ґрунтах з високим вмістом органічної речовини, з глибоким орним шаром. Цей різновид може рости на ґрунтах зі слабкою кислотністю (рН 5,5-6,0), але найкраще підійдуть ґрунти з нейтральною – рН 6-7.
При підвищеному рівні кислотності додайте гашене вапно. Ґрунт можна підживити органічними та мінеральними добривами:
- калійними (по 250-300 г);
- суперфосфатом (300-400 г на 10 кв. м); суперфосфатом (300-400 г на 10 кв. м);
- сірчанокислим амонієм.
Свіжий гній під редьку не вносять, тому що через це може збільшитися рівень захворюваності коренеплодів, псується зовнішній вигляд, що стає причиною зниження їхньої товарності та якості.
На бідних ґрунтах можна внести з осені компост або перегній з розрахунку 20-30 кг на 10 кв. м. м. Якщо ґрунт важкий, то можна використовувати пісок, розсипавши його поверхнею грядки з розрахунку 1 відро на 1 кв. м. м з подальшим перекопуванням. Якщо поруч розташовуються ґрунтові води, то підніміть грядки на 10-15 см.
Підготовка насіння
Насіння перед посадкою калібрують, тому що добірне і повноваге насіння може гарантувати хороші сходи і більш високий урожай. Перед посівом обробіть насіння стимуляторами росту – Оракул, Вимпел-К та ін.
Терміни посіву
Терміни підбираються залежно від особливостей сорту та кліматичних умов на місці вирощування. Час посіву в ґрунт можна підбирати як весняний, так і літній – слід орієнтуватися на скоростиглість коренеплоду.
Навесні можна сіяти в період із середини квітня до кінця останньої декади травня, а влітку – з середини липня до початку вересня. Норма висіву редьки навесні – 0,5-1г/кв. м, а влітку – 0,4-0,5 г/кв. м.
Якщо редьку було висаджено навесні, то за надто стрімкої зміни погоди в бік тепла і збільшення світлового дня можлива поява квітконосів на рослинах, у яких ще не утворився коренеплід. Щоб такого не сталося, більшість городників воліє садити редьку в літній період.
Посадка редьки у відкритий ґрунт
Важливим фактором для продуктивності лобо є спосіб і схема розміщення рослин. Використовуйте схему 30 на 60 см – це означає, що в міжряддях треба залишати відстань 60 см, а між рослинами – 30 см. Якщо ж коренеплоди дрібніші, то використовуйте схему 20 на 40 см.
Етапи процесу посадки:
- Перед початком посадки ґрунт потрібно заборонувати і розпушити.
- Зробіть борозенки глибиною 2-3 см. Оскільки плоди виростають досить великі, залишайте між рядами відстань у 50-60 см, а між лунками – 15 см.
- У кожне заглиблення, попередньо добре пролите водою, помістіть по 3-5 насінин, що дозволить збільшити схожість культури.
- Присипте посіви ґрунтовим субстратом і зволожте, після чого, для захисту насіння від заморозків, накрийте грядки плівкою.
За сприятливих умов сходи з’являться вже через 5 днів.
Правила догляду
Щоб урожай вийшов якісним, важливо після посіву здійснювати правильний догляд за рослинами.
Режим поливу
Полив іноді має для редьки більше значення, ніж підживлення – їй доводиться рости часом в екстремальних літніх умовах, коли спека сильна, а опадів немає місяцями. Коренеплід повинен налитися соком, вирости, тому полив проводять обов’язково.
Найкращим способом є дощування, особливо якщо посіви замульчовані. У разі, якщо вологи недостатньо, плоди стають жорсткими, рослини починають стеблуватися. Перезволоження сорт теж не любить. За весь термін вегетації проводять 4 поливи по 200-300 л на 10 кв. м. м.
Проріджування
Починати проріджування можна через місяць, залишаючи між рослинами літніх сортів по 4-6 см, а зимових – 10-15 см.
Проріджування проводиться тричі:
- Перший раз процедуру проведіть, коли на сходах утворюється кілька справжніх листочків.
- Друге проріджування проводьте, коли з’являються зачатки майбутнього коренеплоду. Цього разу видаліть усі рослини, у яких листя позбавлене зеленого забарвлення.
- Після того як коренеплоди стануть приблизно 0,5 см у діаметрі, потрібно прорідити сходи втретє. Видаленню підлягають найменші і слабкі екземпляри.
Прополка і розпушування
Розпушування є однією з найважливіших робіт з догляду за редькою і допомагає не тільки позбутися бур’янів і запобігти їхній появі, а й сприятливо позначається на стані ґрунту і розвитку коренеплодів.
У догляді важливо не допустити утворення ґрунтової кірки, під якою молоді сходи просто задихаються. Рихлити потрібно регулярно, оскільки це запобігає погіршенню якості ґрунту. Результатом розпушування стає вільне надходження органічних речовин, вологи і кисню. Поряд із цим проводять і прополку.
Підгортання
Підгортання є прийомом обробки редьки, що сприяє утворенню додаткової кореневої системи і збереженню вологи в ґрунті.
Цей прийом застосовують для забезпечення більшої стійкості до вилягання. Додатковий шар ґрунту навколо основи стебел і утворене на ньому коріння добре утримують рослини від поривів вітру.
Кожне підгортання потрібно проводити після дощу або поливу, коли ґрунт підсохне – на другу-третю добу. Рослини можна підгортати вручну або з використанням культиваторів (на великих площах).
Підживлення
Підгодовують редьку мінеральними добривами в сухому вигляді або в розчинах. У борозни вздовж ряду можна залити такі види добрив:
- 200 г карбаміду, 600 г суперфосфату, 150 г хлористого калію розмішати на 10 літрів води, цього вистачає на 10-15 кв. м. м;
- 50-100 г карбаміду, 100-150 г суперфосфату, 50-100 г сульфату калію загорнути в ґрунт на 10 кв. м. м.
Перше підживлення потрібно виконувати, коли тільки утворився перший справжній листочок, а друге – через 3-4 тижні, коли починається формування коренеплоду. Можливе і третє підживлення, але тільки в разі, якщо розвиток рослин проходить погано.
Основні хвороби та шкідники
При правильному проведенні агротехнічних заходів цей різновид редьки досить стійкий до хвороб і паразитів, але ризик зараження все ж існує. Найпоширенішими є такі з них:
| Хвороби, шкідники | Симптоми | Методи боротьби |
| Слимаки | Здатні поїдати значну частину врожаю, чим знижують його товарні якості – пошкоджені слимаками плоди погано зберігаються і загнивають. Слимаки є переносниками різних захворювань. | Розсипте в міжряддях метальдегід, обривайте листя, що опускається на землю. |
| Хрестоцвітна блішка | Шкідник, який може знищити посіви за кілька днів. Шкідництво починають у квітні, харчуються листям, утворюючи на них наскрізні отвори. | Розпушування ґрунту, боротьба з бур’янами, обприскування рослин настоянками полину, тютюну, припудрювання золою. Проводити процедури потрібно не менше 3 разів із проміжками в 4-5 днів. |
| Ріпаковий клоп | Може заселятися в посіви на фазі сходів, чим спричиняє їхню загибель. | Дотримання сівозміни з просторовою ізоляцією посадок культури, знищення бур’янів. |
| Капустяний білявка | Починають харчуватися листям відразу ж, як тільки вилуплюються з яєць. Маленькі особини зішкрібають з листя шкірку і м’якоть, а дорослі з’їдають все листя цілком. | Знищення хрестоцвітих бур’янів, на невеликих полях можна зібрати гусениць вручну, з подальшим знищенням. Обприскування пестицидами – Аліот, Борей, Алатар тощо. |
| Фузаріоз | Грибкове захворювання, що вражає рослину в будь-якому віці. Знаходиться гриб у ґрунті та проникає в рослину через ґрунт і ранки. У молодих рослин захворювання проявляється у вигляді загнивання коренів і кореневої шийки. | Протруювання насіння. Під час підготовки ґрунтової суміші вносьте препарат Триходермін. Хворі рослини тут же знищують, а здорові обприскують Беномілом. |
| Чорна ніжка | Найлегше поширюється в парниках. Визначити хворобу можна за розм’якшенням кореневої шийки і стебла біля самої основи. | Дезінфекція ґрунту, особливо старого – можна вносити розчин хлорного вапна. Навесні допомагає сірчаний порошок, що засипається в лунки за кілька днів до насіння, також у місця посіву потрібно постійно вносити шар піску завтовшки 2 см. |
| Судинний бактеріоз | Характерною ознакою хвороби є почорніння жилок, на поперечних зрізах з’являється чорне кільце судин. | Вчасно збирайте врожай і знищуйте рослинні рештки з подальшим глибоким обробітком ґрунту. Дотримуйтесь сівозміни та інтервалу посадки між культурами. |
| Кіла | Захворювання кореневої системи. Визначити його можна за круглими наростами на всій кореневій системі. Згодом вона починає темніти і гнити, а рослина припиняє ріст. | Дезінфекція ґрунту за допомогою деревної золи та хлорного вапна. Проведення підгортання. |
Збирання та зберігання врожаю
Незважаючи на стійкість лобо до морозів, прибрати врожай потрібно до холодів. Термін дозрівання ранньостиглих сортів становить від 60 до 70 днів, а середньостиглих і пізньостиглих – від 70 до 110 днів.
Орієнтуючись на ці терміни, можна визначитися і з часом збору врожаю. Ранньостиглі сорти потрібно збирати в суху погоду, за ступенем дозрівання, а зимові – прибирають все підряд, так само вибравши погожий, ясний день. На піщаних ґрунтах редьку можна просто витягнути із землі, а на чорноземах і щільних ґрунтах – викопати.
Одразу після завершення збирання з редьки потрібно зчистити землю і прибрати зайві тонкі корінці Якщо ви виконуєте цю процедуру ножем, то робіть це акуратно, тому що навіть за незначних подряпин плід уже не зможе зберігатися довго.
Наступним кроком є відбраковування – всю редьку, яка хоч трохи пошкоджена, потрібно або пустити у вживання, або переробити. Перед тим як закласти продукт на зберігання, видаліть бадилля, залишивши 1-2 см черешків.
При дотриманні всіх правил зберегти редьку вийде максимум на 4 місяці і то, під кінець цього терміну вона стане млявою і прісною, до того ж втратить частину своїх корисних речовин.
Найкращі умови для зберігання – темне місце за температури від 1 до 2 градусів тепла і рівня вологості 80-95 %. Активна вентиляція повітря лобі не потрібна, інакше вона стане волокнистою і грубою.
Зберігати редьку можна таким чином:
- У погребі – зберігайте у вологому піску, розкладіть по дерев’яних ящиках. Усі плоди мають бути ретельно відібрані, інакше, якщо потрапить хоча б один пошкоджений корінь, почне гнити весь урожай.
- У домашніх умовах – у холодильнику врожай можна зберігати до 30 днів. Розкладіть його по поліетиленових кульках і тримайте в овочевому ящику.
Чим корисна редька лобо
Редька багата на клітковину, що добре позначається на роботі кишечника. Також у ній містяться ефірні олії, що мають протизапальну та бактерицидну дію.
Лобо має жовчогінний ефект, що корисно за хвороб печінки та жовчного міхура, а також за зниженої кислотності шлункового соку. При застудах і запальних захворюваннях корисний свіжовичавлений сік із коренеплодів.
Незважаючи на те, що китайська редька лобо в нашій країні тільки набирає свою популярність, це чудовий коренеплід, який може похвалитися своєю харчовою цінністю, смаком і користю для людини, а також досить простою агротехнікою вирощування.