Бегонія сорту Елатіор є гібридною рослиною. Латинська назва – Elatior, простонародна – зимова бегонія, тип квітки – кореневий. Характеризується цілорічним цвітінням, високим рівнем невибагливості, тому горщики з Елатіором можна легко виносити влітку навіть на вулицю, а взимку утримувати на підвіконні.
Особливості гібридного виду
Для різновиду характерні компактні розміри куща і при цьому досить великі квітки. Елатіор – загальна назва групи бегоній, які були виведені селекціонерами шляхом схрещування двох видів цієї культури – сокотранських і бульбових.
Інші цікаві особливості:
- Цвітіння вважається численним – на одному пагоні формується близько 9-10 бутонів.
- Колір пелюсток варіюється від білосніжного до насиченого червоного. Квітки формуються в суцвітті.
- Висота куща максимум сягає 40 см, тому вид належить до середньорослого. Але японський різновид виростає і понад 50 см. Стебла на ньому м’ясисті, зазвичай світлого зеленого відтінку (при цьому листя темно-зелене). На поверхні пагонів часто проявляється рожевий відлив.
- Листя частіше з глянцевою поверхнею і нерівностями по краях.
Elatior, як уже йшлося вище, вважається кореневою рослиною, але в ботанічному науковому номенклатурному описі включається до групи бульбових. Насправді бульби у цих бегоній не формуються, але біля стеблової основи (тільки у дорослого куща) відзначається незначне ущільнення.
Огляд сортів
Бегоній Елатіор існує понад сто сортів, але серед них є ті, які особливо полюбилися квітникарям нашої країни з абсолютно різних причин.
Боріас (Borias)
Володіє підвищеною популярністю через прекрасні зовнішні показники та мінімізовану вимогливість.
Особливості сорту Боріас:
- висота куща дорослої рослини – від 30 до 40 см;
- стебло – потовщене;
- листя – серцеподібне, але асиметричне;
- з нижнього боку листя світліше, ніж з верхнього;
- пелюстки найчастіше махрові, але зустрічаються підтипи і зі звичайними;
- забарвлення квіток – або коралове, або світлувате рожеве;
- бутони – великого розміру;
- цвітіння – дворазове на рік.
Боріас прийшов до нас від англійських селекціонерів, за зовнішніми ознаками квітку часто плутають із трояндами. Більшою мірою це пов’язано з багатоярусністю квітконосів.
Баладін (Baladin)
Привертає увагу любителів бегоній величезною кількістю квіток на кущі – близько 70 шт. (плюс/мінус 5-10 шт.). Це справжній букет для подарунка, оскільки крім великої чисельності бутонів відзначається і приголомшлива насиченість забарвлення пелюсток червоно-кармінного відтінку.
Інші характеристики:
- середня висота куща становить 25-30 см;
- довжина стебла квітконоса на одній рослині різна, завдяки чому створюється букетний ефект;
- цвітіння залежить від якості догляду – за сприятливих умов відбувається тричі на рік;
- форма пагонів – виключно прямостояча, що дає привід говорити про деревоподібність куща;
- цвітіння можливе тільки в теплих умовах і родючому ґрунті.
Соління (Solenia)
Це кущова мультиквіткова рослина, яку представляє розплідник Шнайдера. Соління включає в себе серію з 9 сортів, які відрізняються між собою відтінком і типом куща (прямостоячі й ампельні). Загальні особливості:
- стебла – потужні;
- тип пелюсток – махровий;
- діаметр квіток – 6-8 см;
- цвітіння – рясне, тривале, з весни до перших морозів;
- вид розмноження – тільки живцями.
Для сортосерії характерне вирощування як у кімнаті, так і на вулиці, бо рослина не боїться несприятливих чинників та основних бегонієвих захворювань і шкідників.
Дев’ять сортів Соління:
- Orange. Тип куща – прямостоячий, колір – оранж.
- Yellow. Сорт напівампельний, забарвлення жовте, дуже насичене.
- Red Orange. Форма куща – прямостояча, забарвлення оранжево-червоне.
- Scarlet. Вважається прямостоячою рослиною з червонуватими квітками.
- Dark Pink. Відноситься до напівампельного різновиду, що має насичено-рожеві великі квіти.
- Light Pink. Ще один напівампельний сорт, але відтінок пелюсток ніжно-рожевий.
- Apricot. Теж наполовину ампельна бегонія, колір жовто-коралово-рожевий.
- Red. Знову напівампельна бегонія з виключно червоними пелюстками.
- Chocolate Orange. Цей напівампель має шоколадний відтінок листя і помаранчеві квітки.
Берсеба (Berseba)
Існують підсорти – Berseba Pink, Berseba Light Pink і Berseba Red. Їх відмінність у відтінках – рожевий, легкий рожевий і червоний (останній більш схожий на яскравий малиновий). Ці квітки виростають до 30 см заввишки, відрізняються компактністю, махровістю пелюсток, пишністю, літнім цвітінням.
Берсеба дуже вимоглива до догляду. Якщо порушити агротехнічні вимоги, кущ запросто гине. Тому перед покупкою уважно ознайомтеся з усіма особливостями вирощування гібрида.
Карнавал (Carnival)
Сорт характеризується великими квітками і почерговим листям, густомахровими пелюстками камелієподібного типу. Відмітна особливість полягає в листі – верхня поверхня глянцева, а нижня матова. Квітконоси – пухко-пазушні, відтінок квітів оранжево-жовтий або червоний.
Висота куща – максимум 35 см, пагони потужні, прямостоячі, цвітіння тривале. На відміну від інших підвидів Елатіора має бульбове коріння. Розмножується тільки насіннєвим або бульбовим способом, вимагає щорічного пересаджування.
Драгон (Dragone)
Цей різновид має свої підвиди:
- Dragone Champagne – дуже густі кущі з яблунеподібними квітками.
- Dragone Sunset – рожеві суцвіття поєднують у собі помаранчеві та персикові відтінки.
- Dragone Dusty Rose – множинні квітки рожевого тону.
Кущі досягають висоти від 25 до 30 см, квітки завжди ефектні, листя винятково глянцеве і дуже щільне. Абсолютно невибагливий сорт, який не боїться як спекотної, так і холодної погоди.
Інші сорти
Існують і інші підсорти Елатіора, що зустрічаються рідше:
- Крістіна (Christine). Цвітіння цілорічне, пелюстки густомахрові, ніжно-рожевого відтінку.
- Валентино (Valentino). Поділяється на ‘Valentino Pink’ (з рожевими пелюстками) і ‘Valentino White’ (білосніжна бегонія).
- Камілла (Camilla). Характеризується біло-рожевими відтінками пелюсток.
- Клара (Clara). Абсолютно біла декоративна квітка.
- Ніколь Стоун (Nicole Stone). Володіє надзвичайно красивими персиковими квітками.
- Бінос (Binos). Ще одна сортосерія з махровими ущільненими квітками чистого коралового кольору. Поділяється на Binos Pink (з темно-рожевими пелюстками) і Binos Soft Pink (з ніжними персиково-рожевими квітами).
- Bela Lilac pink. Входить до колекції Barkos. Квітки яскравого темно-рожевого відтінку.
- Hailey Sunset. Цікаве забарвлення привертає увагу – присутній одночасно жовтий, білий і різні тональності рожевого.
- Fan Orange. Володіє казково-помаранчевими пелюстками.
Підготовка до посадки
Вирощувати бегонію Елатіор не так складно, як здається на перший погляд, але перед посадкою квітки важливо правильно підготувати місткості та підібрати ґрунтосуміш. Від їхніх розмірів і якості залежить рівень приживлюваності культури та подальший розвиток.
Вибір горщика
Вазони для Елатіора можуть бути виготовлені з різних матеріалів, але перевагу краще віддати натуральним – глині, кераміці. Набагато важливіші інші показники – параметри горщика:
- Якщо передбачається вирощування невеликого кущика, тобто, щоб квітка була максимально компактною, але при цьому швидко зацвіла, придбайте ємності незначних розмірів.
- Коли необхідно домогтися розростання куща вшир і розвитку великих квіток, кашпо можна підбирати ширше.
- При живцюванні використовується горщик діаметром 5 см аж до моменту вкорінення. Коли коренева система розростеться, можна пересадити в ємність завширшки 10 см. Далі 1 раз на пару років (у міру зростання) потрібно збільшувати діаметр приблизно на 2-3 см.
Врахуйте, що коріння у Елатіора розвивається переважно вшир, тому не варто купувати високі вазони.
Вибір ґрунту
Для цього виду бегоній необхідний слабокислий ґрунт, насичений поживними елементами, що складається з декількох компонентів. Це створить потрібну пухку структуру, завдяки чому вода не буде застоюватися, а кисень стане надходити постійно.
Субстрат багато квітникарів купують у спеціалізованих магазинах. Але тут важливо правильно його вибрати. Конкретно для Елатіорів підходять такі склади, як Грін, Keva, Peter Peat, Терра-віта, Бегонія і подібне.
Якщо немає можливості або бажання купувати суміш, виготовте ґрунтосуміш самостійно. Непоганий результат показує такий склад:
- по 2 частини торфу і листового ґрунту (категорично бегонія не переносить дубового і вербового листя);
- 1 частина річкового піску, але обов’язково крупнофракційного;
- пінопласт – використовується для дренажного шару в 2-3 см (врахуйте, що для Елатіора не підходять керамзитові та інші камінчики, оскільки вони не утримують вологу).
Є й інший варіант домашнього субстрату:
- земля листова, торф – по 2 частини;
- ґрунт дерновий – 1 частина;
- перліт (можна замінити піском) – 0,5 частини.
Щоб уникнути в майбутньому захворюваності рослини і нашестя шкідників, обов’язково прожарте в духовій шафі весь ґрунт, пісок. Якщо духовки немає, просто пролийте киплячою водою або використовуйте рожевий (не світлий) розчин марганцівки.
Посадка бегонії Елатіор у горщик
Садити бегонію Елатіор нескладно, достатньо дотримуватися такої покрокової інструкції:
- Промийте в мильному розчині та продезінфікуйте горщики. Якщо на дні відсутні дренажні отвори, просвердліть їх.
- Укладіть спочатку пінопласт, який потрібно подрібнити на шматочки (фракції приблизно по 1 см).
- Зверху насипте підготовлений і ретельно перемішаний субстрат до половини висоти.
- У центр вставте кущ (укорінений живець, відросток тощо). д.).
- Засипте з усіх боків ґрунтосумішшю. Робіть це так, щоб заповнилися всі порожнечі.
- Зовсім злегка притрамбуйте.
- Зволожте. Разом з поливом можна використовувати Фітоспорин або будь-який стимулятор росту коренів.
Як посадити квітку з живця, дивіться у відеосюжеті нижче:
Також читайте більш повну статтю про посадку бегоній на сторінках Ферма.Експерт.
Умови для вирощування
Кожен підсорт бегонії Елатіор вимагає певних умов утримання, тому слід враховувати дані фактори. Незважаючи на, є й узагальнені правила.
Місцезнаходження та освітлення
Для Elatior важливу роль відіграє тривалість світлового дня. На відміну від інших видів бегонії, Елатіор не любить занадто тривалого освітлення. Їй достатньо 10-12 годин на добу.
Особливості місця розташування горщика:
- можна розміщувати на будь-якому боці світу;
- на північній найоптимальніше – в літню пору не відбувається опіків;
- на західній, східній і південній – доведеться притіняти, тому що зелена маса у сорту занадто чутлива і отримує опіки блискавично;
- не можна допускати впливу прямих сонячних променів;
- у зимовий час і на північних підвіконнях обов’язково підключайте люмінесцентні лампи.
Є у досвідчених квітникарів один лайфхак – для повторного цвітіння або швидкої бутонізації при розмноженні живцями. Що треба зробити:
- за 2 місяці до передбачуваного часу зацвітання освітлюйте Елатіор всього по 8-9 годин;
- як тільки почнуть формуватися бутони, збільште світловий день до 11-12 годин.
Температура і вологість
Середні температурні показники варіюються від +18 до +26 градусів, але багато що залежить від конкретного сорту Елатіора і фази вегетаційного періоду.
Інші особливості:
- основна маса сортів легко виростає при показниках градусника в +15-22 градуси;
- якщо температура вище +22-24, то квітки швидше старіють і обсипаються;
- якщо нижче +12 градусів – рослина гине;
- при значеннях +28 градусів віночки махрових різновидів перетворюються на прості;
- після цвітіння (в період спокою) температура має бути від +16 до +18 градусів;
- відразу після початку бутонізації витримують показники в 24 градуси, після розпускання бутонів – близько 20.
Вологість повітря в приміщенні з бегонією Елатіор має бути від 35 до 50% і не вище. Якщо показники нижчі, вмикайте зволожувачі повітря, розвішуйте мокрі рушники поруч, ставте ємності з водою.
Категорично заборонено обприскування як квіток, так і зеленої маси.
Пересадка
Пересаджувати бегонію, і тим більше Елатіор, часто не рекомендується. Культура важко переносить подібні маніпуляції. А якщо вже виникла така необхідність, суворо дотримуйтеся всіх правил, інакше постраждає чутлива і ніжна коренева система.
Особливості пересадки:
- одразу після купівлі не можна пересаджувати квітку – вона і так перебуває в стресовому стані через транспортування і зміну умов;
- допускається перенесення в інший горщик тільки після завершення стадії цвітіння;
- за 5 годин до пересаджування зволожте ґрунт із лійки (поверхневим способом);
- горщик і субстрат потрібно брати нові (в крайньому випадку – вазон продезінфікуйте);
- на дно обов’язково укладайте дренаж;
- заглиблюйте кущ на такий самий рівень, як він був посаджений раніше;
- витягуйте квітку зі старої ємності разом із земляним коренем, після акуратно очистіть від субстрату (можна промити);
- при перевалочному методі не струшуйте земляну грудку, а злегка розімніть її руками;
- за необхідності зріжте пошкоджені корінці, обробіть ці місця деревним вугіллям або активованим.
Перед пересадкою видаліть усі відцвілі квітконоси і підв’яле (постаріле) листя.
Як доглядати
Доглядові заходи не менш важливі для життєдіяльності рослин, тому не ігноруйте їх і суворо дотримуйтеся індивідуальних рекомендацій щодо сорту.
Підживлення
Перше внесення добрива проводиться відразу після початку бутонізації – в цей період рослині потрібно багато сил і енергії, які вони черпають з поживних речовин. Для цього використовуються калійно-фосфорні склади.
Інші правила:
- аж до осені потрібно вносити добрива двічі на місяць;
- 1 раз на місяць підгодовуйте вітамінними комплексами;
- взимку підгодівля заборонена – кущ відпочиває;
- перед удобренням ґрунту спочатку полийте субстрат;
- форма підживлення – бажано рідка;
- для пишності використовуйте добрива кожні 10 днів.
Полив
Елатіор категорично не переносить як посуху в ґрунті, так і застій рідини, тому важливо суворо стежити за процесом зволоження.
Правила поливу містять у собі таке:
- дотримуйтеся режиму – зволожуйте в один і той самий час доби з допустимою похибкою максимум у 15 хвилин;
- у літні місяці процедури проводяться кожні 3-4 дні;
- взимку досить вносити воду один раз на тиждень;
- восени та навесні – у міру необхідності (по підсиханню верхнього шару землі);
- воду завжди відстоюйте або кип’ятіть, фільтруйте;
- температура рідини має бути ідентична показникам градусника в кімнаті.
Обрізка і прищипування
Elatior славиться красивими великими квітками, тому кущі необхідно періодично формувати для створення красивої компактної форми.
Тонкощі:
- при стрімкому зростанні пагонів догори прищипніть верхівку, завдяки чому відростатимуть молоді бічні пагони (проводьте навесні і в міру необхідності);
- обривайте старіюче листя і квітконоси, завдяки чому верхні кореневі відростки отримають достатньо кисню, а вся рослина поживних елементів;
- щоб гілки куща були однаковими в довжину, прищипуйте всі пагони на одному рівні;
- обрізайте підсохлі, обламані й уражені стебла.
Нюанси догляду в період цвітіння і спокою
Викид квітконосів відбувається постійно. Це час активної життєдіяльності бегонії, тому догляд має включати всі заходи повною мірою (завдяки цьому подовжується період цвітіння, рослина рідше хворіє).
Необхідні заходи:
- омолоджуйте кущі обрізанням;
- стежте за вологістю ґрунту і повітря;
- не допускайте занадто зниженої температури повітря (за вимогами до сорту);
- після формування першого квітконоса видаліть його, що сприятиме утворенню нових бутонів;
- удобрюйте мінімум двічі на місяць.
Після цвітіння квітка впадає в сплячку, тому вам потрібно зробити наступне:
- обрізати квітконоси, підсохле листя;
- знизити показники градусника в приміщенні до +16-18 градусів;
- зменшити частоту поливів;
- відмовитися від добрив;
- перед пробудженням удобрити Цирконом або Епіном.
Цвітіння
Тип формування бутонів у бегонії Елатіор – букетний, тому квітки розташовуються в центральній частині на вертикально розташованих квітконосах, і одночасно по кілька штук (кількість залежить від сортової приналежності, догляду). Будучи стерильною рослиною, у Elatior присутні квітки переважно чоловічої статі.
Квіти найчастіше напівмахрові або махрові, але зустрічаються й однорядки. Колір під час бутонізації та після розпускання пелюсток мінливий, навіть віночки можуть бути як одноколірні, так і двотональні.
Бутонізація вважається безперервною – одна квітка в’яне, а поруч уже готова розпуститися. З цієї причини цвітіння тривале (іноді період спокою становить всього 1 місяць).
Розмноження
Способів розмноження бегонії Elatior багато, але важливо враховувати і той факт, яким методом збільшується чисельність рослин у конкретному випадку, що безпосередньо залежить від сорту. Важливо дотримуватися цих правил – вони впливають на збереження сортових характеристик.
Найчастіше застосовуваний – живцювання, при якому вкорінення відбувається дуже швидко і на 99% успішно. Процес розмноження:
- Знайдіть здоровий і міцний пагін. Обов’язкова наявність мінімум 2-х життєздатних бруньок. Припустимо використовувати як верхівкові, так і серединні частини.
- Зріжте його гострим і знезараженим ножем на довжину від 8 до 12 см.
- Обірвіть нижнє листя, залишивши тільки 3-5 шт. у верхній частині.
- Обробіть місця зрізів (на кущі та живці) деревною золою. Залиште пагони на кілька хвилин для легкого підсихання.
- Перейдіть до вкорінення.
- Коли сформують корінці розміром близько 2 см, пересадіть живці в постійний горщик.
Бегонію допустимо живцювати і в перліт. Про це дивіться в наступному відео:
Укорінювати пагони допустимо двома способами:
- У воді. Для цього використовується відстояна рідина температурою 20-21 градус. У скляну або пластикову (обов’язково прозору) налийте цю воду, додайте 1 таблетку активованого вугілля і поставте держак так, щоб він знаходився на 1/3. Особливості:
- температура в кімнаті – 18-20 градусів;
- періодичність заміни води – 1 раз на тиждень;
- при сильному випаровуванні – здійснюється долив рідини;
- при процесі гниття стебел – їх очищають і промивають.
- У ґрунтосуміші. У цьому випадку умови утримання при вкоріненні ідентичні. Але процес трохи інший:
- спочатку готується субстрат – він має складатися з 2 частин дернової землі та піску з торфом, узятих по 1 частині;
- потім ємності – можна взяти торф’яні або пластикові стакани, на дні зробіть отвори для дренажу;
- тепер замочіть місце зрізу в прискорювачі коренеутворення (Корневін, Гетероауксин тощо). д.);
- насипають субстрат у склянку, заглиблюють зрізом донизу живець на 2 см;
- ємність накрийте поліетиленовим пакетом;
- тримайте так до утворення 3-х листків, після чого укриття зніміть повністю;
- щодня провітрюйте саджанець.
- Елатіор розмножується і діленням куща. Процедура проста:
- спочатку витягують квітку з горщика, промивають коріння;
- після розрізається кущ на 2 або більше частин;
- кожна пересаджується в окремі постійні горщики.
Ще один спосіб – насіннєвою, але він застосовується вкрай рідко, тому що витрачається багато часу, а материнські характеристики зберігаються рідко.
Як це робиться – коротка покрокова інструкція:
- Замочіть насіння у світло-рожевому розчині з перманганату калію, тримайте 30 хвилин, Це дасть змогу знищити бактерії.
- Промийте посадковий матеріал.
- В окремі склянки або загальний контейнер насипте субстрат (стандартний для бегонії).
- Зверху розподіліть насіння, присипте ґрунтосумішшю.
- Накрийте поліетиленовою плівкою, щодня відкриваючи для провітрювання.
- Коли сформується на паростку 2 листки, зніміть укриття і проведіть пікіровку – пересадіть в окремі горщики.
- Через 2 місяці знову пікіруйте розсаду в постійні ємності.
Останній спосіб розмноження Елатіора – листом. У прожилках є точки росту, звідки і буде формуватися коренева система. Як зробити:
- Виберіть гарний лист. Зріжте її. Якщо він великий, то розріжте на 2-4 частини.
- Посадіть елементи в субстрат так, щоб прожилки торкалися ґрунту.
- Зверху злегка присипте тирсою.
- Накрийте плівкою. Приблизно через 2 місяці пересадіть укорінений паросток у постійний горщик.
Більш докладно про це дивіться у відеоролику:
Хвороби та шкідники
Елатіор вважається стійкою культурою проти захворювань, але при неправильному догляді уражаються борошнистою росою, сірою гниллю, бактеріальною і кільцевою плямистістю. Для лікування використовуються будь-які фунгіциди.
Серед шкідників поширена попелиця, несправжня щитівка, білокрилка. Боротися з ними потрібно інсектицидами. Щоб цього не сталося, дотримуйтесь усіх правил, обробляйте кущики для профілактики.
Помилки в догляді
Щоб не виникали труднощі при вирощуванні бегонії, потрібно знати, які помилки найчастіше роблять новачки:
- занадто знижений рівень вологості в повітрі – краї листя стають сухими;
- бегонії холодно – вона починає в’янути і жовтіти;
- нестача вологи в субстраті – кущ в’яне;
- нестача поживних елементів – квітки стають дрібними або взагалі не відбувається бутонізація;
- відсутність дезінфекції інструментів, тари, ґрунту і піску, місць зрізів – розвиваються захворювання, з’являються шкідники;
- перелив горщика водою – з’являються гнильні процеси.
Міфи про бегонію Елатіор
Сорт Elatior популярний, тому про нього ходить багато цікавих чуток. Наприклад:
- Існує думка, що після покупки через деякий час кущ не викидає бутони. Насправді так відбувається тільки з однієї причини – неправильний догляд.
- Оскільки в народі сорт іменують зимовим, то і цвіте він тільки взимку. Ще одна брехня, тому що цвітіння відбувається найчастіше влітку.
- Кажуть, що Елатіор після закінчення цвітіння гине або перестає далі цвісти. Неправда, Так відбувається тільки за відсутності обрізки (пагони занадто витягуються).
- Сорт сильно схильний до гниття. Це можливо тільки за наявності хвороб і надмірного перезволоження ґрунту.
Для вирощування бегонії Елатіор не потрібно великих грошових вкладень і надмірних зусиль з боку квітникаря. Потрібно просто дотримуватися правил агротехніки, що застосовуються до конкретної сортосерії. Щоб квітка виглядала букетом, своєчасно обрізайте культуру і формуйте верхівку.