Просто Марія – пізньостиглий сорт, що плодоносить у жовтні. У нього непогана врожайність, а сильні морози ніяк не позначаються на кількості та якості плодів. Цей зимостійкий сорт витримує температуру до -38 градусів. Після замерзання дерева швидко відновлюються і радують власників безліччю стиглих груш.
Як з’явився сорт
Просто Марія є сортом груші, виведеним у Білорусії в інституті плодівництва. При схрещуванні використовували сорт груші Масляна Ро і гібридну форму 6/89-100. Цей експеримент вдався відомим селекціонерам Якимовичу О. А., Алексєєву Г. А. і М’яліку М. Г. Спочатку сорт був названий “Марія”, вже потім йому дали назву “Просто Марія”.
Опис сорту
Дерево росте швидко, невисоке. До 10 років ріст рослини всього три метри. Груша Просто Марія характеризується широкопірамідальною кроною, діаметром до 2,5 м, із середньою густотою.
Плоди мають грушоподібну форму, у вазі досягають до 180 г, іноді 220 г, бувають і більші екземпляри. При зніманні плодів їхня шкірка світло-жовтого відтінку. На одній стороні фрукта присутня легка рожева засмага. Добре помітні численні підшкірні точки зеленого відтінку. Шкірка нещільна, гладенька, ніжна. Плоди з глянцевою поверхнею і середньощільною, соковитою, дрібнозернистою м’якоттю жовтувато-білого кольору. Немає шорсткості та оржавленості. Смак кисло-солодкий, аромат виражений.
Сорт цінується за хороші показники врожайності – з 1 дерева збирають від 40 до 70 кг зрілих плодів. Плодоношення настає на 3-4 рік після посадки.
Багато садівників вважають, що смак плодів перевершує багато відомих європейських різновидів. Через те, що сорт вважається десертним, його використовують для приготування варення, компотів, соків, фруктових салатів. При знятті з дерева, трохи недозрілі плоди транспортабельні, характеризуються хорошою лежкістю. У холодильнику можуть зберігатися до січня.
Переваги та недоліки сорту
Досвідчені садівники стверджують, що у сорту Просто Марія безліч переваг, тому вони віддають перевагу саме цій груші. До позитивних моментів відносять такі якості:
- Скороплідність. Дерево приносить плоди вже до 3-4 року після висадки саджанця.
- Стійкість до захворювань. Рослина характеризується підвищеною стійкістю до таких хвороб, як бактеріальний рак, септоріоз, парша.
- Стабільна продуктивність. Сорт має підвищену стійкість до несприятливих погодних умов. Рослина плодоносить і радує соковитими плодами навіть за нестачі сонячного освітлення і відсутності регулярного догляду.
- Гарний смак і зовнішність плодів. Груші дозрівають правильної форми, без деформації, смачні та солодкі.
- Високий показник врожайності. З одного дерева збирають понад 40 кг плодів. Вихід товарної продукції становить 90%.
- Легкість у розмноженні. Садівник може самостійно отримати нову особину, розмножуючи культуру одним із декількох способів.
- Стійкість до механічних пошкоджень і сильних морозів. Дерево здатне швидко відновлюватися після часткового вимерзання, витримати різкі коливання температурного фону.
У сорту практично немає недоліків. Єдиним мінусом садівники вважають середній показник продуктивності, та й сильно солодкий смак не кожному припадає до вподоби.
Отримати більше інформації і про інші сорти груш можна тут.
Підготовка та посадка
З тієї причини, що сорт вважається невибагливим, при його посадці в цілому використовують стандартну для культури агротехніку. Для посадки саджанця не потрібно багато часу і особливих знань. Але процедура вимагає від садівника відповідальності.
Вибір ділянки
Груша вважається світлолюбною рослиною, але здатна винести затінення. Але в такому разі плоди стають дрібнішими, а їхні смакові якості гіршими. Бажано обирати добре освітлену і прогріту ділянку. Місце має бути просторим, особливо якщо планується посадка груші та двох її запилювачів.
Вибирайте ділянку, захищену від холодних вітрів і протягів. Краще, якщо поруч буде укриття, яке захистить рослину, не затінюючи її. Саджанці висаджуйте не в ряд, а у вершинах уявного трикутника, дотримуючись відстані між ними 5-6 м. Не висаджуйте дерева в низині, де довго стоїть вода після танення снігу або дощу. Не садіть груші в місцях, де росте горобина – вона привертає комах, які люблять ласувати плодами і листям груші.
До переваг сорту відносять його невимогливість до ґрунту. Рослина добре приживається як у важкому, так і в легкому ґрунті. Місце з кислим ґрунтом – не найкращий варіант для посадки саджанця. Для зниження кислотності ґрунту в нього вносять гашене вапно або подрібнену шкаралупу. Сильнолулужний ґрунт удобрюють торфом або хвоєю. Груша віддає перевагу пухкому родючому ґрунту, що добре пропускає повітря і воду.
Підготовка ґрунту
Готуйте посадкову яму для груші заздалегідь. Якщо плануєте садити рослину навесні, готуйте яму восени. Приблизний розмір лунки – 60х70х90 см. На дно покладіть дренаж (гальку, керамзит або цегляну крихту) – він не дає волозі застоюватися біля коріння.
Верхній шар землі, витягнутий з ями – родючий. Відкладіть землю окремо і змішайте з добривами: 17-20 л перегною або перепрілого компосту, 60-70 г суперфосфату, 15-25 г калієвої селітри, 30-40 г сульфату амонію. Висипте підготовлену суміш на дно ями, сформувавши горбок. Прикрийте листом шиферу або руберойдом, щоб із ґрунту не вимилися поживні речовини.
Поетапна посадка
Грушу саджайте за певними правилами. Після підготовки ями приступайте до наступних дій:
- Навесні, безпосередньо перед посадкою, дістаньте й огляньте саджанець. Переконайтеся, що він стійко переніс зиму. Замочіть його коріння на кілька годин у воді, додавши в неї стимулятори коренеутворення – Корневін, Гетероауксин, Епін тощо.
- Відкрийте посадкову яму і витягніть з неї частину ґрунту, щоб було достатньо простору для розміщення коренів.
- Посередині насипте невеликий горбок, а на відстані 10-15 см від центру вбийте дерев’яний кілок, висотою 1 м від поверхні ґрунту.
- Опустіть саджанець у яму, розправивши коріння.
- Засипте яму землею і утрамбуйте.
- Слідкуйте за тим, щоб коренева шийка не була заглибленою – вона повинна розташовуватися на 3-5 см вище рівня ґрунту.
- Прив’яжіть саджанець до кілочка, використовуючи еластичний матеріал, щоб не передавити стовбур.
- Сформуйте пристовбурне коло навколо саджанця, створивши земляний валик по діаметру посадкової ями. Використовуйте сапку або плоскоріз.
- Рясно полийте дерево, щоб добре зволожити яму. Після просихання розпушіть, і замульчуйте перепрілою тирсою, свіжоскошеною травою, сосновими голками та ін.
- Обріжте саджанець на висоту 60-80 см. Якщо є гілки, укоротіть їх на третину.
Запилення
Рослина частково самоплідна, з цієї причини досягти максимальної кількості плодів вдасться при посадці сортів груш, що збігаються за термінами цвітіння. До таких відносять грушу Косчія, Дюшес, Пам’яті Яковлєва тощо.
Процес вирощування
Для отримання хорошого врожаю ретельно доглядайте за рослиною, виконуючи всі необхідні процедури. Це прискорить ріст рослини, дасть змогу отримувати щорічно красиві та соковиті плоди.
Схема поливів
Щойно посаджену рослину поливайте щодня, виливаючи під неї 10 л води. Груші Просто Марія до вподоби волога, тому за сезон поливайте дорослу рослину кілька разів. Проводьте полив після сходження снігу, а потім, коли розгорнеться листя. Також поливайте дерево безпосередньо перед цвітінням.
У літній період полив залежить від погодних умов. Якщо сильна посуха, зволожуйте грушу частіше, якщо літо тепле з достатньою кількістю опадів, поливайте рослину 1 раз на місяць.
Останній полив проводиться в середині вересня – він захистить плоди від розтріскування, наповнить їх соком, а ґрунт буде зволожений.
Внесення підживлення
Вносьте добриво на другий сезон після посадки дерева. Просто Марія – сорт, що добре реагує на натуральні органічні добрива. Не рідше ніж 1 раз на три роки, навесні в пристовбурні кола під час розпушування розподіляйте перегній або перепрілий компост із розрахунку 8-10 кг на 1 кв. м. м. Мінеральні та азотні добрива вносьте щорічно – на 1 кв. м. м 10-15 г. Припустимо розділити загальну норму на три підживлення. У цьому випадку вносити азотні добрива після розпускання листя, за 10 днів до цвітіння і відразу після нього.
Заборонено вносити азотні добрива одночасно з перегноєм, інакше це загрожує згорянням коренів рослини. Між підживленнями дотримуйтеся мінімального інтервалу – 4-5 днів.
Через 7-10 днів після цвітіння груша потребує комплексного підживлення. Використовуйте комплексні азотно-фосфорно-калійні препарати (Азофоска, Нітрофоска, Діамофоска) або спеціальні добрива для плодових дерев (Гера, Майстер, Агрікола). Зручно застосовувати натуральне добриво – настій коров’яку, пташиного посліду (на 1 дорослу рослину 25-30 л).
Протягом літа вносьте позакореневе підживлення – 1 раз на місяць. На 10 л води візьміть по 25-30 г калієвої селітри і простого суперфосфату.
Обрізка груші
Важливим етапом у вирощуванні груші є формування крони:
- Навесні, до початку сокоруху проводьте формуючу обрізку. На одній скелетній гілці залиште кілька плодових пагонів. Найпершу обрізку проводьте відразу після посадки саджанця.
- Центральний пагін укоротіть на 15 см, а всі бічні гілки обріжте до точки росту. Витягнуту верхівку щорічно вкорочуйте до кінчиків самого верхнього ярусу гілок.
- Усі пагони, що ростуть усередину крони, виріжте.
Груша гілкується несильно, тому формуючу обрізку надалі проводьте в міру необхідності.
Восени обов’язкова санітарна обрізка: виріжте поламані, хворі, засохлі та пошкоджені шкідниками пагони. Проводьте процедуру після збору врожаю та опадання листя, коли рослина “спить”. Зрізи після обрізки завжди обробляйте садовим варом.
Підготовка до зими
Груша Просто Марії вважається морозостійким сортом, здатним перенести без шкоди для себе сильні морози. Якщо вирощувати дерево на Уралі, не обійтися без укриття на зиму. Підготовчий процес полягає в таких процедурах:
- Очистіть пристовбурне коло. Приберіть усі опалі плоди і листя, зламані гілки та інше сміття.
- Оновіть шар мульчі, щоб його товщина в пристовбурному колі була до 10 см, біля самого стовбура – до 25-30 см. Використовуйте перегній.
- Стовбур до першої розвилки і нижню третину скелетних гілок покрийте побілкою – вона захистить рослину від гризунів і сонячних опіків.
- Основу стовбура оберніть кількома шарами укривного матеріалу, що добре пропускає повітря.
- Коли випаде багато снігу, підгребіть його до стовбура. Протягом зими замет буде поступово осідати, тому оновлюйте його кілька разів, одночасно розбиваючи жорстку кірку на поверхні.
Розмноження
Існує кілька способів розмноження груші Просто Марія: живцюванням, відводками і щепленням. Кожен із методів передбачає виконання певних вимог і правил.
Живцями
Цей метод вважається найефективнішим. Зріжте з дерева зелений живець із листям. Обробіть його стимуляторами коренеутворення і тримайте під плівковим укриттям до появи корінців при температурі 20-25 градусів.
Відводками
Ця процедура не забере у вас багато часу. Процес розмноження простий: закопайте в поживний вологий ґрунт, насичений киснем, частину батьківської гілки так, щоб верхівка розташовувалася вище поверхні ґрунту – на неї повинні потрапляти сонячні промені.
Коріння утворюється в місці, де гілка засипана землею. Немає необхідності в особливому догляді. Вам доведеться тільки підтримувати ґрунт у вологому стані. Після появи коренів, відріжте секатором відводок від материнської гілки, висадіть його як саджанець.
Щепленнями
Даний спосіб є найтривалішим і трудомістким. Розмноження груші щепленням допустимо тоді, коли не почався рух соку в рослині. Для цього підготуйте живці в грудні та зберігайте їх у прохолодному місці. Для цієї мети дозволено використовувати однорічні пагони з 3-4 вічками. Навесні живці починають прищеплювати. Як підщепу використовуйте будь-який сорт груші, дичку або яблуню.
Хвороби і шкідники
Груша Просто Марія – сорт, стійкий до різних пошкоджень, але існує ризик зараження певними захворюваннями. У таблиці вказані захворювання і шкідники, яким зрідка піддається рослина:
Хвороба/Шкідник | Симптоми | Способи боротьби |
Септоріоз | Хвороба грибкової природи. Спори грибка присутні в опалому листі. При появі хвороби на листках утворюються сірувато-бурі плями. | Для лікування проведіть три процедури обробки садової ділянки:
|
Бактеріальний рак | Грибкова хвороба, під час якої тріскається і чорніє кора, на листках утворюються бурі плями, фрукти стають темними і швидко псуються. | Для запобігання захворювання стежте за тим, щоб кора не пошкоджувалася.
Для боротьби із захворюванням обріжте уражену деревину і продезінфікуйте рани мідним купоросом. Після обрізки обробіть рослину фунгіцидами. Навесні до розпускання бруньок або під кінець листопада обприскуйте рослину розчином залізного купоросу концентрацією 3-4%. |
Парша | Грибкове захворювання, під час якого в бруньках утворюються спори. З’являються бурі плями на листках і на плодах. | Боротися із захворюванням слід таким самим способом, як і за септоріозу. |
Попелиця | Шкідник поселяється на зворотному боці листя і на молодих пагонах. Зазвичай з’являється на дереві з мурахами, які заносять її і після харчуються солодкими виділеннями. | Для профілактики проводьте такі процедури:
|
Грушева плодожерка | Це сірий метелик, що відкладає яйця в ґрунт пристовбурних кіл. Гусениці, що з’явилися, проникають у плоди. | Обприскайте рослину відваром полину, попередньо заливши 800 г трави 10 л теплої води і залиште для настоювання на 2 години. Поставте на повільний вогонь, доведіть до кипіння і проваріть півгодини. Процідіть відвар і з’єднайте з 10 л води. Розчином обробляйте рослину перед цвітінням тричі. |
Збір урожаю, зберігання, транспортабельність
Плоди збирають до того, як вони повністю дозріють. Це роблять для того, щоб стиглий плід не став надмірно м’яким і не піддавався механічним пошкодженням. Причиною тому є соковитість фруктів і м’якість їхньої шкірки. Садівники залишають груші дозрівати в прохолодному приміщенні, продовжуючи можливість використання продукту. Припустимо транспортувати груші доти, доки вони не стали ніжними і крихкими.
Груша Просто Марія – невибаглива рослина, якій віддають перевагу багато садівників, у яких не так багато часу для догляду за грушею. При дотриманні всіх агротехнічних заходів, показник врожайності стає в рази вищим, і плодів з’являється багато.