Партенокарпічні огірки: найкращі сорти, вирощування та догляд

Партенокарпічні сорти і гібриди огірків не поступаються за смаковими якостями та естетикою запилюваним сортам. Багато з них можна вирощувати у відкритому ґрунті. Важливо вміти вибрати з усього різноманіття потрібний гібрид і забезпечити рослині необхідний догляд, щоб отримати високу врожайність. Як це зробити розповімо в статті далі.

Що таке партенокарпічні огірки

Партенокарпічні огірки – вид огіркової культури, що не потребує запилення для формування зав’язей. Найчастіше на їхніх ліанах дуже мало чоловічих квітів або вони зовсім відсутні, зате жіночі – в щедрій кількості. Усередині плодів такого типу немає насіння, тому зібрати його не вдасться, і наступного сезону насіння знову доведеться купувати.

Історія виникнення

У 50-х роках 20 століття селекціонери стали працювати над таким гібридом огірків, щоб його вирощування в теплиці не спричиняло труднощів у плані запилення. Першими результатами стали смарагдові плоди довжиною близько 40 см, які зовсім не годилися для засолювання і консервації.

Тривала робота над партенокарпією і різними сортами під час схрещування привели до появи салатних гібридів, що вживаються в їжу свіжими, засолювальних різновидів, які не втрачають під час консервації свого смаку і естетичних якостей.

Крім того, завдяки старанням селекціонерів, партенокарпічні огірки добре ростуть і плодоносять не тільки в умовах теплиці, а й у відкритому ґрунті, і на балконі квартири або підвіконнях у будинках.

Відмінності між партенокарпічними і самозапильними огірками

Партенокарпічні та самозапильні огірки кардинально різняться за принципом появи зав’язей. Перший тип рослин для появи плодів, як уже говорилося, не вимагає запилення взагалі, а другі огірки запилюються самостійно, тобто для появи зав’язей на них запилення принципово важливе.

Крім того, партенокарпічні огірки здебільшого не мають чоловічих квітів, а на самозапильних гібридах їхня наявність обов’язкова.

Подібністю обох видів культури є те, що вони не вимагають наявності комах-запилювачів або іншої третьої сторони для можливості перенесення пилку між квітами обох статей.

Переваги та недоліки

Якщо порівнювати звичайні сорти огірків із партенокарпічними гібридами, то в останніх, крім властивості партенокарпії, визначаються деякі переваги:

• формування на ліанах більшої кількості плодів;
• огірки однакової форми, без наявності пустотілості;
• огірки, довгий час перебуваючи на рослині, не жовтіють;
• у смакових характеристиках огірків відсутня гіркота;
• тривалий період плодоношення;
• імунітет до хвороб і шкідників за рахунок щеплення;
• підвищена лежкість і можливість тривалого зберігання.

Недоліків у таких огірків не багато:

• сорт не любить різких перепадів температур;
• при вирощуванні у відкритому ґрунті та запиленні комахами можливі плоди з відмінностями та деформаціями у формі.

При посадці таких огірків для зимових заготовок, уважно поставтеся до вибору насіння, т. к. деякі сорти і гібриди призначені тільки для вживання плодів у свіжому вигляді.

Залежність партенокарпії від умов вирощування

Взаємозв’язок партенокарпії та умов вирощування огірків проявляється в такому:

• Гібриди щеплені від захворювань, тому не потребують особливих заходів проти хвороб і атак шкідників.
• Велика різниця між денною та нічною температурою повітря призводить до зниження кількості зав’язей, гальмування в розвитку рослин.
• Формування куща, його прищипування та оптимальне розташування ліан безпосередньо впливає на кількість врожаю.
• Гібриди добре плодоносять у закритих ґрунтах і під відкритим небом.

Найкращі партенокарпічні гібриди огірка

У кожного городника є свої улюблені сорти і гібриди партенокарпічних огірків. Серед усього їхнього розмаїття немає хороших і поганих. Кожен з них розрізняється за якісно-кількісними показниками врожайності, часовим інтервалом в агротехнічних роботах, а також можливістю вирощування у відкритому або закритому ґрунті.

Розглянемо деякі з поширених сортів і гібридів з цього виду огірків.

Назва	Спосіб вирощування	Термін дозрівання, днів	Вага, г	Довжина, см	Урожайність, кг/кв. м	Консервування	Особливості
В’язниківський 37	відкритий ґрунт	35-40	130-150	10-14	10-12	+	стійкий до перепадів температур; не терпить посухи.
Закусочний	відкритий ґрунт	45-48	до 120	9-10	5,2	+	стійкий до оливкової плямистості
Теща F1	універсальний	43-45	120	8-10	4,5-5	+	солодкуватий смак
Клавдія F1	універсальний	50-55	80-100	9-12	10-15	+	зачатки насіння грубіють при перезріванні
Маша F1	універсальний	38-43	до 110	9-10	10-11	+	стійкий до перепадів температур щеплений від захворювань
Забіяка	універсальний	40-42	80-100	8-10	10-11	+	плодоношення до перших заморозків
Купа мала F1	закритий ґрунт	47-50	до 75	до 12	12-15	–	плоди не жовтіють не переростають
Каналья F1	універсальний	40-42	50-70	6-8	20	+	стійкий до грибкових захворювань
Кузя F1	універсальний	40-42	15-30	3-6	до 15	+	стійкий до огіркової мозаїки та борошнистої роси
Мева	універсальний	45-47	200	10-18	20-27	–	стійкий до кладоспоріозу та борошнистої роси
Пижик F1	закритий ґрунт	40-43	до 100	8-10	12-15	+	хворобостійкий
Струмочок	універсальний	40-43	до 50	10-12	10-13	+	переносить перепади температури стійкий до гнилей і борошнистої роси
Углич F1	універсальний	45-50	100-120	10-13	5-7	+	хороша лежкість переносять тривале транспортування
Циркон F1	універсальний	39-41	до 80	10-14	23-25	+	стійкий до вірусу мозаїки
Едванс	універсальний	49-50	до 120	10-14	3	+	хворобостійкий
Герман F1	універсальний	39-41	70-100	10	20-25	+	стійкий до більшості хвороб
Адам F1	універсальний	45-52	90-95	11-13	8-10	+	віддає перевагу шпалерному вирощуванню стійкий до борошнистої роси, огіркової мозаїки та оливкової плямистості

Як вирощувати партенокарпічні огірки

Партенокарпічні огірки не відрізняються складністю вирощування від звичайних, т. к. практично не вимагають особливих умов або агротехніки. Для кожного з варіантів культивування оптимальними вважаються свої терміни, залежно від можливості створення мікроклімату.

У відкритому ґрунті

У відкритий ґрунт огірки висівають насінням, або висаджують уже готові саджанці. В обох випадках важливо, щоб ґрунт був підготовленим і прогрітим сонячними променями. Інакше овочева культура стане чахнути і в кінцевому підсумку загине. Сприятливою температурою повітря для огірків є 25-28 градусів тепла.

Для отримання розсади за 35-40 днів до передбачуваного висаджування у відкритий ґрунт, насіння висівають в індивідуальні торф’яні горщики або багаторазову тару. Для цього використовується універсальний ґрунт, що купується в магазині, або посадкова суміш власного виробництва. При другому варіанті необхідна дезінфекція ґрунту. Про посадку розсади огірків більше написано тут.

Насіння перед посівом знезаражують, замочуючи на 15-20 хвилин у слабо-рожевому розчині марганцю. Для прискорення появи сходів допускається замочування посадкового матеріалу в активаторі росту.

Інструкції:

1. По 2 насінини поглибте в ґрунт на глибину до 3 см і присипте земляною сумішшю.
2. На поверхню розпиліть воду, щоб зволожити ґрунт.
3. Накрийте горщики склом або прозорою плівкою і поставте їх у тепле світле місце. Як тільки паростки зійдуть, прикривний матеріал приберіть із горщика.
4. Слідкуйте, щоб рослині було достатньо сонячного світла, в даному періоді може знадобитися додаткове освітлення. При вирощуванні на підвіконні щодня повертайте ємності з розсадою, щоб вони росли пропорційними, не витягувалися і не деформувалися.
5. У міру зростання огірків відсувайте їх один від одного, щоб уникнути зіткнення і затінення.
6. Проводьте необхідні агротехнічні процедури. Коли рослини досягнуть довжини 30-40 см, і з’явиться 4 справжніх листки, необхідно пересадити їх у відкритий ґрунт.

Висаджувати у відкритий ґрунт розсаду можливо кількома методами:

• Однорядковий вертикальний. Відстань між рослинами не менше 15-20 см, міжряддя – 50-70 см.
• Стрічковий вертикальний. Відстань між рослинами в ряду 15-20 см, між стрічками – 40-50 см, міжряддя – 70-90 см.
• Шаховий горизонтальний. Між рослинами дотримуються відстані в 60-80 см, передбачаючи міжряддя. Сформовані огіркові пагони не варто перекладати, це потрібно робити на стадії росту, прибираючи їх з міжрядь.
• Кущовий. В одну лунку висаджується 2-3 рослини, залишаючи для них приблизний квадрат вільного простору розміром 1,5х1,5 м.

Цих же схем дотримуються і при посіві насіння в ґрунт наприкінці травня.

У кімнатних умовах

Прийнявши рішення виростити партенокарпічні огірки в кімнатних умовах, потрібно вибрати для них місце і підготувати його. Це може бути балкон, лоджія, підвіконня, якщо вони виходять на будь-який бік, крім північного. Слід очистити простір, усунути щілини та інші джерела проникнення холодного повітря, вимити скло, можливе встановлення фітоламп або ламп денного світла.

Насіння слід вибирати, призначене саме для вирощування в закритому ґрунті, щоб виключити необхідність запилення комахами. За наявності додаткового освітлення, посадку насіння можна проводити в будь-який час.

Ємності слід вибирати об’ємом не менше 8 літрів, з дренажними отворами в дні.

Інструкції:

1. Насипте в тару дренажний шар із гравію, керамзиту шаром не менше 3 см, зверху заповніть підготовленим знезараженим ґрунтом. Не варто засипати ємність до країв, залиште вільну смугу в пару см.
2. Пролийте діжки гарячою водою. Через добу посійте насіння по 3-5 шт., поглиблюючи їх на 3-4 см у ґрунт. Далі заходи не відрізняються від звичайного культивування розсадного матеріалу в домашніх умовах.
3. Догляд за огірками не відрізняється від того, що забезпечується культурі у відкритому ґрунті або укритті. Слідкуйте, щоб сонячні промені не палили листя огірків, затінюючи його за необхідності. Щодня проводьте обприскування листя водою з пульверизатора. Огірки особливо добре відгукуються на таке дощування.

Можна висівати насіння в невеликі торф’яні горщики, а після формування 4 листків пересадити у великі відра.

У закритому ґрунті

Найчастіше огірки в закритий ґрунт переносять у вигляді розсади, яку завчасно вирощують у багаторазових або торф’яних ємностях у кімнатних умовах. Перед висаджуванням рослини необхідно загартувати, для цього саджанці на ніч виносять у більш прохолодне приміщення, поступово знижуючи температуру до 18 градусів.

Схема висадки залежить від габаритів теплиці. Але не варто загущувати посадки, щоб огірки не заважали один одному. Оптимальним варіантом є вертикальний метод вирощування за допомогою опор і шпалер.

На грядці викопують лунки, рясно їх зволожують і поміщають у них розсаду разом із земляною грудкою або в торф’яній склянці. Присипають ґрунтом, щоб край ємності залишився зовні. Це позбавить від почорніння кореневої ніжки і розвитку гнилі. Ґрунт злегка ущільнюють.

Про вирощування огірків в умовах теплиці додатково читайте в іншій нашій статті.

Особливості догляду

Партенокарпічні огірки не вимагають запилення. До того ж деякі гібриди не потребують і формування куща, що значно полегшує догляд за ними.

Догляд за першими сходами

Після появи сходів стежте, щоб ґрунт був зволоженим, вчасно розпушуйте його, щоб не допустити утворення твердої кірки зверху ґрунту, що заважає проникненню кисню до коріння і засвоєнню корисних речовин і живлення.

При перепадах температур на ніч вкривайте молоді рослини плівкою. Якщо ґрунт має достатню кількість мікро- і макроелементів, то проблем зі сходами і формуванням дорослого листя виникнути не повинно.

Полив і прополка

Зволоження ґрунту – одна з головних процедур для огірків. Без достатньої кількості вологи в ґрунті вони загинуть. Для поливу використовуйте тільки воду кімнатної температури, бажано з природних джерел, або відстоюйте її, якщо вона з водопроводу.

Процедуру зі зволоження ґрунту слід проводити до цвітіння культури – через день, у період цвітіння – скоротити до 2-3 разів на тиждень, а під час формування зав’язей знову повернути на 3-4 разовий полив. Якщо погода суха, то може знадобитися проводити його щодня.

Видалення бур’янів зберігає поживні речовини в ґрунті, унеможливлює затінення огірків і перенесення з бур’янів інфекцій і шкідників. Прополка додатково розпушує землю, збагачує її киснем, затримує вологу в прикореневій зоні овочевої культури.

Підживлення

Для поповнення запасу корисних компонентів і сполук у ґрунті використовуються мінеральні та органічні підживлення:

1. При посадці добриво проводять у посадкових ямах за допомогою компосту і гною.
2. Після адаптації молодих рослин у теплиці або відкритому ґрунті внесення азотних добрив (10-15 г на 1 л води) для активації росту і вегетації.
3. Кожні 3 тижні, починаючи з моменту цвітіння, підживлюють складним мінеральним живленням або підживленням на основі органіки, а також народними методами. Наприклад, у відрі води розчиніть аміачну селітру або сечовину – 15-20 г; суперфосфат – 15 г; сірчанокислий калій – 15 г. Можна приготувати розчин курячого посліду, гною або компосту з розрахунку 250-300 г на відро води.

Важливо враховувати загальну кількість внесених добрив, щоб уникнути перенасичення ними ґрунту. Це негативно впливає на огірки, як і дефіцит живлення.

Проводити удобрення грядок бажано у вечірні години, використовуючи кореневий або позакореневий метод. При листових підживленнях розчин мінеральних добрив робіть менш концентрованим. Перед проведенням робіт з додаткового живлення ґрунту обов’язково полийте рослини.

Читайте додаткову інформацію про підживлення огірків при вирощуванні у відкритому ґрунті – тут.

Формування куща

Прищипування необхідне, щоб знизити рослинну масу рослини, а отже, і витрату живлення, що йде не на формування врожаю, а на відростки і листя. Роботи з пасинкування проводьте тільки, коли огірки підв’язані. При вирощуванні огіркової культури в горизонтальному положенні прищипування роблять так, щоб мінімально турбувати основну ліану.

Прищипніть верхівку батогів, щоб зеленці встигали визрівати, а рослина не втрачала сили на подовження ліан. Як правило, партенокарпічний вид огірків утворює плоди лише на основній ліані, тому важливо правильно формувати кущ і видаляти бічні відростки:

1. Щоб засліпити кущ, видаліть усі квіти і пагони в пазухах перших п’яти листків.
2. Після залиште 6 відростків, але довжиною не більше 25 см.
3. Наступні пагони залишаються довшими – до 40 см.
4. Після – близько півметра.

Остаточний вигляд куща схожий на перевернуту піраміду.

Хвороби і шкідники

До захворювань партенокарпічних огірків, які найчастіше зустрічаються, належать:

• антракноз;
• кладоспоріоз;
• борошниста роса;
• оливкова плямистість;
• огіркова мозаїка.

Вони проявляються різною плямистістю на листках і стеблах культури, нальотом на всій поверхні рослини, або тільки на плямах, загальним гальмуванням розвитку огірків, їхньою слабкістю і засиханням. Спочатку плями ледь помітні, але в міру розвитку грибка розростаються, зливаються і змінюють своє забарвлення. При запізнілих діях проти хвороб огірки повністю гинуть.

Поряд із захворюваннями, зіпсувати або повністю знищити врожай огірків можуть комахи шкідники. Найпоширенішими вважаються:

• Баштанні попелиці. Під час нападу цих дрібних комах, листя на ліанах крутиться і згортається. Шкідники розташовуються на нижньому боці листової пластини. Вони висмоктують із рослини соки, що створює дефіцит живлення культурі, зупиняє ріст і розвиток, призводить до загибелі. На малих ділянках проти попелиці застосовують народні способи боротьби. Наприклад, настій з лушпиння цибулі або водний розчин деревної золи з додаванням господарського мила.

• Павутинний тепличний кліщ. Павутинне напилення на огірках – це ознака кліща. Вони з’являються там, де є бур’яни і відповідні для шкідника умови. Знищувати його необхідно застосуванням хімічних засобів негайно, поки комаха не розмножилася, завдаючи непоправної шкоди. Підійдуть такі препарати, як “Плант-пін”, “Актеллік”, “Фітоверм” тощо.

Павутинний тепличний кліщ (ліворуч) і баштанна попелиця (праворуч)

Розводьте засоби відповідно до інструкції, а роботи проводьте з використанням індивідуальних засобів захисту.

Заходи профілактики та боротьби із захворюваннями і шкідниками передбачають:

• підготовку ґрунту і насіннєвого матеріалу перед посадкою;
• помірний регулярний полив;
• підтримання мікроклімату в теплицях;
• не загущувати посадки;
• регулярне прополювання і розпушування ґрунту.
• внесення добрив для формування імунітету огірків.
• видалення уражених рослин і їх спалення, подальша обробка посадок препаратами “Фітоспорин” і “Фітоверм”.

Збір і зберігання врожаю

Збирати зеленці рекомендується з 9-14 дня від початку періоду цвітіння. Це залежить від сортових можливостей і бажаних параметрів плодів. При зборі зеленців будьте уважні, щоб не пропустити огірки, залишаючи їх перезрівати. Від цього гальмується плодоношення і знижується загальний урожай. Зривайте огірки не рідше, ніж 2-3 рази на тиждень.

Зберігання і можливість заготівлі огіркових плодів повністю залежать від обраного сорту або гібрида. Тому перед посадкою звертайте на це увагу, уважно вивчаючи характеристики рослин.

Партенокарпічні огірки є оптимальним варіантом за клімату і погодних умов, коли виліт комах-запилювачів утруднений. Крім того, багатий урожай можна отримувати в домашніх умовах, у будь-яку пору року. Важливо лише правильно вибрати відповідний сорт і створити потрібний мікроклімат, забезпечуючи належний догляд.