Обігрів курника взимку: способи природного і штучного утеплення

З настанням холодів необхідно належним чином утеплити курник, адже при нестачі тепла пернаті можуть серйозно захворіти і навіть загинути. Особливу увагу цьому питанню потрібно приділити в регіонах з північним кліматом. Яким же має бути оптимальний температурний режим взимку, за допомогою яких пристосувань його можна підтримувати, розберемося далі.

Чому важливо утеплювати курник

Низькі температури, короткий світловий день, відсутність сонця, холодні вітри – все це негативно позначається на здоров’ї пернатих і тягне за собою такі наслідки:

• Зниження несучості у курей яєчних порід (їхня плодючість на 40% залежить від тепла в курнику).

  Як підвищити несучість у курей взимку, читайте в іншій нашій статті.

• Зниження або зупинку набору маси тіла у бройлерів.
• Збільшення періоду линьки.
• Розвиток артриту кінцівок, особливо у тих пернатих, чиї лапи не вкриті пір’ям та інших хвороб, від яких кури падають на ноги.
• Загибель більшості зародків у яйцях, якщо на кладці сидить несучка (за низьких температур у курнику вона не зможе обігріти всі яйця, тому зародки гинутимуть через брак тепла).

  Якими мають бути добові норми і раціон харчування курки-несучки, читайте тут.

• Зниження імунітету при температурі в приміщенні нижче +5°C, внаслідок чого кури стають схильні до застудних та інфекційних захворювань.
• Помітне збільшення витрат корму, оскільки за нестачі тепла в курнику для власного обігріву пернатим потрібно більше енергії, яку вони отримують з їжі.
• Швидкий набір у курей живої ваги, а точніше зміна відсоткового співвідношення між м’ясом і жиром на користь другого (в холодну пору року птахам дають калорійні корми, а в тандемі зі збільшенням порцій це веде до того, що кури жиріють).
• Зміни в поведінці пернатих (мало пересуваються, стають млявими й апатичними).

Брак тепла особливо згубний для молодняка, тому для збереження поголів’я потрібно вкрай уважно підійти до питання утеплення пташника.

Вимоги до температури

Птахи негативно реагують як на зниження температури, так і на її різкі коливання. У зв’язку з цим у курнику весь час потрібно підтримувати температуру в одному діапазоні. Її мінімальною межею вважається +7…+8°C, а максимальною – +12…+15°C. У середньому, оптимальною вважається температура в курнику на рівні +10°C.

Підтримувати температуру вище 18°C недоцільно, оскільки від цього постраждає якість яєчної шкаралупи і знизиться маса яєць.

При перегріванні кури будуть часто дихати, інтенсивно пити воду, тримаючи дзьоб постійно відкритим, і відмовляться від основного корму. Усе це призведе до порушення в них природного біоритму.

Підготовка перед утепленням

Курник готується до зимових холодів ще з осені, поки на вулиці тримається висока температура. Однак перш ніж займатися його облаштуванням і обігрівом, потрібно провести попередню підготовку, яка полягає в його прибиранні та дезінфекції.

Слід зазначити, що існують різні варіанти дезінфекції, але в більшості випадків заводчики обирають побілку стін і стелі. Для цього готують розчин із вапна, розмішавши в 5 л води не менше 1 кг порошку.

Іноді для знезараження приміщення заводчики також використовують паяльну лампу, за допомогою якої обпалюють підлогу і стінки. Якщо курник занадто забруднений і вкритий цвіллю, проводять кілька етапів пропалювання, після чого провітрюють приміщення.

Для дезінфекції курника перед утепленням можуть бути використані також спеціальні препарати для птахофабрик. До них належить Формалін, Ксилонафт, Креолін.

Природний обігрів

Полягає в утепленні стін, підлоги, стелі та вікон. Так, перед холодами, щоб тепло не йшло, а холодне повітря не надходило в приміщення, потрібно повністю законопатити всі щілини. Таким чином, курник буде захищений від протягів і потрапляння опадів з вулиці.

З економічної точки зору, таке утеплення є найдешевшим варіантом зимового обігріву, а в областях з м’яким або помірним кліматом може повністю забезпечити необхідну температуру в курнику.

Стіни

Перед зимовим сезоном або безпосередньо під час будівництва їх потрібно додатково обшити фанерою, дерев’яними дошками або вагонкою, зробивши прошарок із теплоізоляційного матеріалу. У його якості можна використовувати:

• піноплекс;
• рідкий пінопласт (полімерний самозастигаючий наповнювач);
• мінеральну вату;
• скловату.

Якщо курник цегляний, краще вибрати зовнішній спосіб утеплення. У цьому випадку потрібно до стінок, із зовнішнього боку, зафіксувати плити мінеральної вати або полістиролу, скориставшись для цього спеціальним клеєм.

Увагу варто звернути і на відносну новинку ринку – утеплювальну фарбу. Це рідкий теплоізоляційний матеріал, який наноситься одразу на фасад за допомогою пензля, валика або фарбопульти, а після твердне і забезпечує допоміжну теплоізоляцію.

Для збереження тепла недосвідчені птахівники покривають стінки курника поліетиленом, однак цього робити не можна. Річ у тім, що такий матеріал абсолютно не пропускає вологу, тому на стінках буде накопичуватися конденсат, що створить сприятливі умови для появи цвілі.

Підлога (глибока підстилка)

Утеплювач вибирають залежно від типу підлоги:

• Бетонний. У цьому випадку потрібно зробити додаткову обшивку з дощок з прошарком з теплоізоляційного матеріалу, який повинен бути стійким до впливу вологи і агресивних речовин. Цим вимогам відповідає пінополістирол або целюлозна вата. Припустимо також використання керамзиту, проте товщина його шару має бути не менше 15 см.

  Як теплоізоляційний матеріал підлоги не можна використовувати гіпсоволокно і мінеральну вату, оскільки вони бояться води і агресивних речовин. Небажано також застосування екструдованого полістиролу, оскільки він пропускає пари, через що вологість у приміщенні буде дуже високою.

• Дерев’яна, земляна. На таку підлогу потрібно накласти товстий шар підстилки, яка буде також служити додатковим “обігрівачем” повітря. Як матеріал для підстилки підходить:
  • сіно;
  • солома;
  • хвоя ялинова (є сильним природним антисептиком, який стримує розвиток цвілевих грибків і патогенних бактерій);
  • деревна стружка;
  • торф’яний мох;
  • лушпиння соняшника.

Ідеальним варіантом буде використання суміші із соломи або сіна і матеріалів дрібної фракції – лушпиння, хвої або стружки.

Слід зазначити, що підстилку можна також використовувати як додатковий утеплювач бетонної підлоги. У будь-якому разі, вона укладається таким чином:

1. Попередньо підлогу обробити густим шаром вапна і дати їй добре просохнути протягом декількох днів. Це не дасть змоги паразитам оселитися всередину матеріалу.
2. У кілька шарів засипати підстилку. Її висота має бути не менше 25-40 см.
3. Періодично ворушити підстилку і підсипати новий шар товщиною 5-10 см.

Взимку в пташнику обов’язково має працювати вентиляція для безперервної циркуляції повітря і виведення шкідливих випарів, зокрема й аміачних, які утворюються в процесі компостування підстилки. Вентиляційний люк потрібно відкривати кілька разів на день, регулюючи при цьому приплив свіжого повітря, щоб разом із парами не йшла зайва кількість тепла.

Істотним мінусом підстилки з природних матеріалів є неприємний запах аміаку, який проявляється ближче до весни. Щоб позбутися його, готують суміш із сухого вапна і деревної золи у співвідношенні 1:1, яку розсипають по всій поверхні підлоги. Процедуру проводять навесні, коли курочки гуляють на свіжому повітрі.

Щоб не доводилося регулярно оновлювати шар підстилки або ж провітрювати приміщення для виведення шкідливих парів, можна використовувати готові матеріали для глибоких підстилок, які потрібно міняти 1 раз на 3 роки. Альтернативний варіант – ферментаційна підкладка, яка в зимовий час також служить теплою підлогою, оскільки нагрівається до +50°C завдяки розкладанню органічних продуктів. Складається вона з корисної мікрофлори – кисломолочних і фотосинтетичних бактерій, які мають такі характеристики:

• не дають розвиватися хвороботворним мікроорганізмам, плісняві та гнилі;
• запобігають утворенню запаху аміаку та метану;
• переробляють курячий послід на компост, що слугує прекрасним добривом для саду та городу.

Виробники заявляють, що цей інноваційний матеріал служитиме від 2 до 3 років, але тільки за умови догляду за мікроорганізмами. Бактерії потребують харчування і достатньої кількості кисню. У спекотну пору підстилку необхідно періодично поливати.

При використанні такої підкладки кількість матеріалу треба точно розраховувати відповідно до чисельності поголів’я. Якщо кількість птахів буде невеликою, то мікроорганізми почнуть голодувати, перестануть розмножуватися і загинуть. За великої ж кількості птахів вони не зможуть вчасно переробити весь послід, який є живильним середовищем для патогенів, тому рано чи пізно корисна мікрофлора буде зруйнована.

Вікна та двері

Через подібні отвори випаровується дуже багато тепла, тому потрібно також продумати їх утеплення:

• Вікна. Як правило, в курнику воно одне і виходить на східний або південний бік. На вікні потрібно зафіксувати прозорий поліетилен, по периметру утепливши його повстяною стрічкою або іншим матеріалом, скориставшись кнопками або дрібними цвяхами. Якщо сарай старий, то віконна конструкція часто має жалюгідний вигляд – перекошується або зовсім відходить від стіни. У цьому випадку всі щілини слід закрити монтажною піною або силіконовим герметиком. Привівши вікно до ладу, його можна буде затягнути плівкою й утеплити.

  За можливості про вікна варто подумати на стадії проектування або будівництва пташника. Оптимальним варіантом є використання знімних дворамних вікон. Влітку їх потрібно прибирати, а на отвір натягувати сіткою для прискорення провітрювання приміщення.

• Двері. Утеплюється за допомогою повсті та плівки. Утеплювальний матеріал повинен виходити за периметр дверей і закривати собою всі щілини. Зі зворотного боку двері можна додатково обшити ковроліном, щоб точно припинити виникнення протягів, які так і норовлять увірватися всередину і витіснити все тепло.

Стеля (дах)

Якщо в курнику є горище, то краще утеплити дах із зовнішнього боку. Для цього потрібно виконати такі дії:

1. Внахлест укласти на дах листи руберойду.
2. Усі стики замазати будівельною смолою.
3. Перевірити, щоб не було щілин у схилах даху і на стелі. На горище не повинні потрапляти краплі дощу або сніг.

Якщо в пташнику горища немає, то стелю утеплюють у той самий спосіб, що й стіни, проте попередньо потрібно перевірити її на відсутність будь-яких пошкоджень або щілин. Так, дах потрібно зробити подвійним, щоб між його внутрішніми і зовнішніми частинами утворилася порожнина. У неї потрібно укласти пінопласт, мінеральну вату або інший утеплювач завтовшки не менше 10-15 см.

Штучний обігрів

Без нього не обійтися в областях із суворими зимами, де показники термометра часто опускаються нижче 0°C. У таких умовах навіть за найякіснішого утеплення всього курника холод все одно буде пробиратися всередину, доставляючи занепокоєння птахам. Так, курник потребуватиме додаткового обігріву, варіанти якого і розглянемо нижче.

Електричний обігрів

Різні електричні обігрівальні прилади встановлюють на підлозі, а також кріплять до стінок і стелі. Вони швидко нагрівають повітря всередині приміщення, але вимагають великих електрозатрат. Разом із ними обов’язково встановлюється термостат – прилад для підтримки постійної температури. Це допоможе не тільки уникнути небажаного пересушування повітря, а й захистити курник від пожеж.

При цьому можна вибрати різні типи приладів:

• Масляний обігрівач. Складається з герметично закритого корпусу, усередині якого міститься мінеральне масло, яке нагрівається за допомогою нагрівального приладу. До плюсів цього електроприладу відносять:
  • високу пожежну безпеку;
  • невелика витрата електроенергії порівняно з калорифером;
  • відсутність шуму і неприємного запаху під час роботи;
  • збереження оптимальної вологості повітря під час його роботи;
  • поступове охолодження приміщення після його вимкнення.

  Однак масляний обігрівач прогріває пташник нерівномірно, а для великої площі потрібно кілька таких приладів. Крім цього, масло може витекти з корпусу в разі його розгерметизації.

• Електричний конвектор. Складається з ТЕНа і вентилятора. Нагріває повітря шляхом природної конвекції повітря між приміщенням і Теном. Таким чином, у процесі його роботи нагріте повітря зі спеціальних повітряних камер піднімається вгору, а ось нижнє, більш холодне, всмоктується в них. Завдяки цьому відбувається природна циркуляція повітря. Під час роботи пристрій не шумить і не виділяє неприємного запаху, але може обігріти лише невелику площу і то нерівномірно. Так, за наявності великого приміщення знадобиться кілька таких приладів. У разі вимкнення обігрівача повітря моментально остигає.

• Калорифер. Пристрій з металевим корпусом, що складається з ТЕНа (нагрівального елемента) і вентиляторів, які змушують повітря циркулювати. Найчастіше його встановлюють у великих приміщеннях, оскільки він потребує спеціального обслуговування. Тим часом, калорифер має низку недоліків:
  • разом із його установкою потрібно спорудити повітропровід із металевих труб або інших матеріалів;
  • незважаючи на те, що швидко нагріває повітря і опалює велику площу приміщення, після його вимкнення повітря швидко остигає;
  • під час роботи може виділяти неприємний запах;
  • сильно шумить і пересушує повітря.
• Керамічна панель. Працює за тим самим принципом, що і попередній прилад, але циркуляція у нього примусова. Тому вона оснащена потужними вентиляторами, які допомагають “ганяти” повітря і створюють при цьому дуже сильний шум. Сама панель коштує досить дорого і споживає багато електроенергії, але водночас має підвищену пожежну безпеку і не пересушує повітря. Кріпиться вона до стелі, тим самим заощаджуючи місце на підлозі.

При використанні будь-яких електроприладів необхідно підійти відповідально до проводки. Усі дроти мають бути в подвійній ізоляції і приховані від птахів.

Пічне опалення або використання буржуйки

Піч для обігріву або буржуйка найчастіше використовується в господарствах із невеликим поголів’ям. Це найбільш пожежонебезпечний спосіб, тому фермери вдаються до нього нечасто. Якщо курник зроблено з дерева, а на підлозі також укладено підстилку з природних матеріалів, пічне опалення використовувати заборонено. У цегляній же будові місце для буржуйки або печі можна відвести.

Якщо з кладкою печі доведеться повозитися, то з буржуйкою все набагато простіше. Вона складається з топки і димоходу, забезпечуючи полегшений варіант обігріву приміщення. Ставиться тільки на бетонну основу, далеко від стін. Передбачає такі плюси:

• коштує недорого;
• топиться будь-якими нетоксичними матеріалами;
• у догляді не вимагає спеціальних навичок.

Що стосується недоліків буржуйки, то вони мають такий вигляд:

• сильно нагрівається, тому від неї можуть спалахнути легкозаймисті предмети;
• з топки, в яку доведеться постійно підкладати паливо, може вискочити іскра;
• при спалюванні будь-якого матеріалу виділяється неприємний запах.

Буржуйка, як і піч, вимагає постійної уваги в процесі роботи і дотримання техніки пожежної безпеки, щоб уникнути загоряння в курнику.

Усі частини печі або буржуйки, що сильно нагріваються, обов’язково потрібно ізолювати, щоб кури не обпеклися. У приміщенні має бути хороша вентиляція й окремий димохід.

Інфрачервоний обігрівач

Інфрачервоні лампи, як і електроприлади, споживають багато електрики, але механізм обігріву в них різниться. ІЧ-прилади нагрівають не повітря, а навколишні предмети, від яких безпосередньо і нагрівається саме повітря. Якщо на стінах прикріпити фольгу, то випромінювання працюватиме ефективніше.

При виведенні курчат, які потребують температури повітря в межах +32…+35°C, варто обирати саме ІЧ-прилади.

Плюси такої інфрачервоної лампи виглядають наступним чином:

• служить додатковим джерелом світла;
• кріпиться на стінах або під стелею, що економить місце на підлозі;
• під час роботи не видає шумів і сторонніх запахів;
• підсушує підстилку і “не з’їдає” кисень у приміщенні.

Під час купівлі обирають прилади із середнім або довгим хвильовим випромінюванням, оскільки короткохвильове випромінювання може викликати у птахів тепловий удар.

Під час використання ІЧ-лампи потрібно враховувати, що колба сильно нагрівається, тому розташовувати її потрібно на відстані щонайменше 50 см від прилеглих поверхонь. В іншому випадку предмети, що знаходяться поблизу лампи, перегріються.

Оптимальна потужність ІЧ-приладу розраховується залежно від площі приміщення з розрахунку 100 Вт на кожні 5 кв. м. м. У будь-якому разі перевагу варто віддавати обігрівачам із потужністю не більше 500 Вт.

Водяне або газове опалення

Водяне опалення працює за допомогою газового або електричного котла, але за енерговитратами воно дешевше електричного способу. Однак сам котел і додаткове обладнання, а також його обслуговування коштують дуже дорого.

Цей спосіб здебільшого використовується у великих господарствах, у яких налічується понад 100 голів. До того ж цей спосіб актуальний у випадках, коли пташник примикає до будинку, який опалюється за допомогою водогрійного котла. Від основного контуру можна зробити відгалуження і “протягнути” труби безпосередньо в курник. Таким чином, будинок і пташник будуть обігріватися одночасно.

У курнику заборонено використовувати газове обладнання з балонами і пальником.

Як вибрати потрібний вид обігрівача?

Вибір обігрівача залежить від фінансових можливостей фермера, площі пташника, а також регіону проживання. У паспорті кожного обігрівального пристрою виробник вказує площу, яку він може обігріти. Під час купівлі слід звернути увагу на цю інформацію. До того ж допоможуть такі відомості:

• Для господарств із нечисленним поголів’ям підійдуть тепловентилятори невеликої потужності. У приміщенні малої площі вони швидко нагрівають повітря до +16°C. Однак потрібно враховувати, що такі прилади не розраховані на цілодобову роботу, тому їхній мотор буде швидко виходити з ладу. Так, його доведеться часто міняти. Крім цього, потрібно регулярно очищати спіраль від пилу і пір’їнок.
• Масляний радіатор виконує тимчасову функцію обігріву, оскільки досить довго нагріває повітря і споживає при цьому багато електрики.
• Найкращим виходом буде використання конвектора, але в нього теж є істотний недолік – нерівномірно прогріває приміщення, а перепади температури можуть досягати 10°C.
• Універсальним варіантом вважаються інфрачервоні лампи або ІЧ-прилади. Фахівці рекомендують купувати модель обігрівача з вбудованим терморегулятором. Це допоможе птахівнику легко підтримувати мікроклімат у курнику. Необхідно тільки виставити потрібну температуру, і прилад буде сам вимикатися при її досягненні. При охолодженні повітря він буде автоматично вмикатися.

Від саморобних обігрівальних пристроїв краще відмовитися. За пожежною безпекою вони поступаються будь-якому з перерахованих вище видів обігрівачів.

Чи можна комбінувати природний і штучний обігрів

Не тільки можна, а й потрібно. Насамперед, добре утеплюють стіни, підлогу, стелю, вікна та двері пташника. Якщо температура всередині опускатиметься нижче +12°C, то використовують штучний обігрів.

Без природного утеплення жоден обігрівач не зможе підтримувати потрібну температуру в приміщенні. Річ у тім, що під час його вимкнення тепло буде швидко йти через щілини або вивітрюватися протягами. Для курей це великий стрес, який одразу ж позначиться на показнику несучості або наборі маси тіла.

Відео: чим опалювати пташник у зимовий час

У наступному ролику досвідчені птахівники розкажуть, як обігрівають свій курник взимку. Особливу увагу вони приділяють інфрачервоному обігрівачу і термостату для його автоматичного вимкнення:

Утеплення курника є одним з основних завдань птахівника. Якщо природного обігріву не вистачає, то всередину обов’язково ставлять електрообігрівачі або проводять опалення. У теплому приміщенні птахи почуваються добре, а при створенні їм 12-годинного світлового дня не перестають нестися.