Хвороби і шкідники цибулі ріпчастої

Список можливих хвороб і шкідників ріпчастої цибулі досить значний. Схильність до них багато в чому залежить від сорту культури і дотримання правил її вирощування. З хворобами і шкідниками треба боротися своєчасно, починаючи із заходів профілактики.

Хвороби ріпчастої цибулі

Захворювання ріпчастої цибулі можуть бути спровоковані бактеріями, вірусами, грибками. У кожному випадку є певні особливості.

Аспергільоз

Це захворювання є грибковим. Його називають також чорною пліснявою гниллю або чорною пліснявою. Збудником є гриби роду Aspergillus.

Під час вирощування культури захворювання виявляється рідко. Єдиною ознакою є знебарвлення шийки цибулин – саме таким шляхом збудник проникає в плід.

Основні симптоми аспергільозу виявляються під час зберігання врожаю:

• водянистість цибулин;
• чорна порошиста маса спор під лушпинням, між соковитими лусками;
• можливе повне висихання цибулин.

Часто аспергільоз вражає недозрілі та погано просушені цибулини. Спровокувати хворобу може також висока температура в приміщенні для зберігання і недостатня вентиляція в ньому.

Від уражених екземплярів потрібно позбавлятися, врятувати їх не можна.

Профілактичні заходи такі:

• спалювання рослинних залишків;
• дотримання термінів збирання врожаю – він повинен повністю дозріти;
• повне просушування врожаю;
• дотримання умов зберігання: вентиляція в приміщенні, правильний температурний режим і рівень вологості.

Бактеріоз

Це бактеріальне захворювання може бути спричинене Bacteriaceae, Pseudomonadaceae, Myconacteriaceae. Уражена рослина повністю або частково всихає, може загинути.

Бактерії містяться в частинках заражених рослин. Їх можуть переносити шкідники і тварини, вітер, вода для поливу, опади. Збудник зберігається також у ґрунті. У здорові рослини він може потрапити через пошкоджене коріння, зелень, достатньо навіть найменшої ранки.

Ознаки бактеріозу ріпчастої цибулі такі:

• розм’якшення уражених цибулин;
• неприємний запах;
• дрібні мушки;
• у розрізі видно уражені тканини – вони знаходяться між здоровими лусочками, мають бурий колір.

Найчастіше бактеріоз вражає цибулю під час збирання та зберігання врожаю. Причиною може стати пошкодження плодів або недостатнє їх просушування.

Уражені бактеріозом цибулини необхідно викидати, в їжу вони не годяться. Щоб скоротити втрати, плоди слід регулярно оглядати і вибраковувати зіпсовані екземпляри.

Профілактика бактеріозу полягає в таких заходах:

• спалювання рослинних залишків;
• знезараження ґрунту;
• помірний полив культури, його припинення перед збиранням врожаю;
• акуратність при зборі врожаю – пошкодження плодів потрібно мінімізувати;
• повне просушування зібраного врожаю.

Головня

Це грибкове захворювання спричиняє бактерія Urocystis cepulae Frost. Хламідоспори містяться в ґрунті, можуть потрапити на насіння з пилом. Спори проростають при температурі 13-22 градуси, а зараження культури може відбутися при 10-25 градусах.

Уражаються зазвичай сходи при посадці насінням. Хвороба виражається такими ознаками:

• поява на пір’ї вузьких поздовжніх смуг із сірим кольором і роздутим епідермісом;
• підсушування смуг із розривом епідермісу і виступанням чорних порошистих мас;
• хвороба може вразити і дорослу культуру, зачіпаючи зовнішню м’ясисту луску.

Уражені сходи гинуть, що призводить до втрати врожаю. Якщо цибулини все-таки утворюються, але заражені, то всередині містяться чорні спори. Шкірочка плодів з часом розтріскується, спори потрапляють у ґрунт, зберігаючись у ньому до 5-6 років.

Профілактика сажки передбачає використання стійких до хвороби сортів. Слід також дотримуватися сівозміни – цибулю повертати на колишнє місце мінімум через 3 роки. Садити культуру насінням на зараженій ділянці не варто протягом 6 років.

Жовта карликовість

Захворювання є вірусним. Його називають також вірусною смугастістю. Викликає хворобу вірус Onion yellow dwarf virus. Вірус знаходиться в цибулинах, поширює його попелиця, інкубаційний період займає до 2 тижнів.

Хвороба виражається такими ознаками:

• жовті смужки на пір’ї;
• деформація листя;
• скручування і вилягання пір’я, можливе його сплощення;
• сильне гальмування росту та розвитку культури.

Уражені рослини потрібно своєчасно прибирати і спалювати.

Профілактика хвороби полягає в таких заходах:

• боротьба з попелицею – слід використовувати інсектициди типу Актари;
• використання сортів, стійких до цього захворювання;
• посадка культури насінням, зокрема на розсаду або сіянку – вірус у такому посадковому матеріалі не міститься.

Несправжня борошниста роса

Це захворювання називають також пероноспорозом. Збудником є псевдогриби ооміцети, що належать до сімейства пероноспоронових. Вони довго зберігаються в опалому листі, цибулинах.

Ознаки хвороби такі:

• Розпливчасті безформні або незграбні плями, можлива слабо виражена облямівка. Такі утворення бувають блідо-жовтими, жовто-коричневими, червоно-бурими, фіолетовими. Вони злегка опуклі, поступово буріють і висихають. Плями розростаються і можуть злитися в одну велику пляму, що займає весь лист.
• Уражене пір’я викривляється і всихає, може глибоко потріскатися.
• Плями розвиваються з одного боку, а на звороті з’являється слабко виражений білий борошнистий наліт. У нього може бути також сірий або сіро-фіолетовий колір.
• Ураження пероноспорозом зазвичай починається з верхньої частини культури, що є відмінністю від чорної плямистості, яка протікає зі схожими ознаками.

Несправжня борошниста роса частіше проявляється навесні. Поступово вона вражає всі частини рослини. Розвитку хвороби сприяє висока вологість і перепад температур – низька вночі й досить висока вдень.

Особливості лікування залежать від цілей вирощування цибулі. Якщо вона вирощується на ріпку, то слід позбутися уражених рослин, а решту обприскати. Ефективний препарат Оксіхом. Потрібно розчинити 20 г засобу в 10-літровій ємності з водою, обприскування проводити 2 рази на місяць.

При вирощуванні культури на перо обприскування хімікатами неприпустимо, тому потрібно вжити таких заходів:

• припинити підживлення органікою;
• тимчасово обмежити полив;
• внести калійно-фосфорні добрива;
• при зборі врожаю прогріти його протягом 12 годин при 40 градусах;
• приміщення для зберігання врожаю обробити хлорним вапном – 0,4 кг на 10 л води, обробка проводиться за 2 місяці.

Профілактика несправжньої борошнистої роси полягає в дотриманні правил сівозміни та ретельному відбраковуванні посадкового матеріалу. При посадці цибулі сіянкою слід за 2 тижні до посівних робіт прогріти її при 40 градусах протягом 12 годин.

Мозаїка

Захворювання є вірусним, його збудник – Allium virus I Smith. Переносником є чотириногий часниковий кліщ.

Ознаки хвороби такі:

• дрібні подовжені цяточки або широкі смуги світло-зеленого чи кремового кольору;
• відставання листя в рості, вилягання пера;
• згинання стрілок, поява поздовжніх мозаїчних смуг;
• ураження суцвіть: рихлість, стерильність або мала кількість насіння.

Від уражених екземплярів потрібно позбавлятися. Решта методів боротьби зводяться до профілактики хвороби:

• обробка інсектицидами для боротьби з переносником;
• спалювання рослинних решток;
• помірність поливу і підживлення;
• дотримання сівозміни.

Пеніцильоз

Таке захворювання називають також головчастою гниллю або зеленою пліснявою. Викликають її гриби роду Penicillium.

Ознаки хвороби такі:

• поява коричневих водянистих плям на донці або зовнішній лусці;
• поступове розм’якшення уражених тканин;
• поява нальоту на уражених тканинах спочатку білуватого, потім зеленого пліснявого кольору;
• висипання величезної кількості спор при розриві луски;
• на дотик уражені цибулини здаються порожніми.

Масово зелена цвіль проявляється, коли цибуля перебуває на зберіганні кілька місяців. Процес прискорюється при високій температурі і вологості в приміщенні. Сприяє розвитку хвороби також підморожування врожаю і механічні пошкодження плодів.

Від уражених екземплярів необхідно позбутися. Профілактичні заходи такі:

• ретельне просушування зібраного врожаю до закладання на зберігання;
• дотримання умови зберігання – при плюсовій температурі вологість повітря має бути 60-80%;
• знезараження ґрунту;
• спалювання рослинних залишків.

Сіра гниль

Збудником цього захворювання є Botrytis cinerea. Спори і склероції цього цвілевого гриба може містити ґрунт і рослинні залишки.

При вирощуванні культури збудник вражає лусочки шийки цибулин, тому захворювання іноді називають шийковою гниллю. Зараженню сприяє постійна вологість, дощова погода, шкідники.

Ураження сірою гниллю часто відбувається під час збирання врожаю, а проявляється при його зберіганні. Розвиток хвороби провокується високою температурою і вологістю в приміщенні.

Ознаки сірчаної гнилі такі:

• псування плодів починається з основи шийки, на поверхні видно сіру гниль;
• якщо натиснути поруч із шийкою, то ця ділянка промнеться;
• ураження плодів добре видно в розрізі: м’якість, каламутність, зазвичай сірий колір, м’якоть має вигляд як після варіння.

Якщо під час зберігання врожаю хвороба проявилася, то наступного року обов’язково потрібно вжити таких заходів:

• знезаразити ґрунт;
• спалити всі рослинні залишки, якщо цей захід не було вжито восени;
• при вирощуванні культури проводити обробку фунгіцидами на кшталт Квадріса, Світча, Браво;
• штучно прискорити дозрівання врожаю – обмежити азотні добрива, збільшивши калійно-фосфорні підживлення;
• після збирання врожаю спалити всі рослинні рештки.

Рекомендується вибирати стійкі до цього захворювання сорти культури. При посадці насінням попередньо протруювати його.

Уражену сірою гниллю цибулю не можна вживати в їжу. Виявлені при зберіганні зіпсовані екземпляри потрібно викинути.

Стемфіліоз

Це грибкове захворювання викликає Stemphylium allii Oud. Найчастіше вона спостерігається у рослин, які вже уражені пероноспорозом.

Ознаки хвороби такі:

• виразні буро-фіолетові плями;
• рясний наліт на плямах спочатку рожево-фіолетового, потім бурого кольору;
• надлом листя і стрілок в уражених місцях;
• формування щуплого насіння, процес і зовсім може зупинитися;
• відмирання листя.

Розвитку стемфіліозу сприяє суха і тепла погода. Методи боротьби і профілактики з хворобою аналогічні ситуації з несправжньою борошнистою росою.

Фузаріоз

Захворювання спричиняють гриби роду Fusarium. По-іншому хворобу називають кореневою гниллю або гниллю донця.

Ознаки ураження такі:

• відставання плодів у рості;
• поява рожевого нальоту;
• погана розвиненість кореневої системи, коричневий колір коренів;
• пожовтіння пір’я, поступове його відмирання – процес починається з кінчиків, але така ознака не є обов’язковою.

Уражені рослини потрібно відразу ж видаляти і спалювати, інакше хвороба перейде і на здорові екземпляри.

Обов’язково обробити культуру відповідним фунгіцидом. Це може бути Фундазол або Квадріс.

Профілактика фузаріозу передбачає такі заходи:

• підготовка посадкового матеріалу – обробка фунгіцидами;
• спалювання рослинних залишків;
• дезінфекція ґрунту – розчин марганцівки, мідного купоросу;
• внесення калійно-фосфорних добрив – підвищують стійкість культури до хвороби;
• дотримання правил сівозміни – цибулю не треба повертати на колишнє місце мінімум 3 роки.

Шкідники ріпчастої цибулі

Крім можливих хвороб ріпчастої цибулі слід знати і про небезпечних для неї шкідників. Деякі з них вражають й інші культури.

Цибулева журчалка

Шкідника називають також малою нарцисовою мухою. Воно вражає тільки ті рослини, які мають механічні пошкодження або зачеплені іншими шкідниками. Дорослі особини досягають у середньому 7 мм завдовжки, мають бронзовий або металічно-зелений колір.

Ознаки ураження культури такі:

• відставання в рості;
• пожовтіння і в’янення верхівок пір’я;
• розм’якшення цибулин, гниття, поява неприємного запаху.

Шкоди культурі завдають личинки комахи. З’являються вони в червні. Цибулини є місцем зимівлі шкідника.

Раніше з цибулевою журчалкою боролися хімікатами, але зараз рекомендуються інші методи:

• своєчасне видалення уражених рослин;
• полив розчином кухонної солі – 0,2 кг на 10 л води, поливати при зростанні пера до 5 см, потім через 3 тижні.

Профілактикою є дотримання сівозміни та глибоке перекопування ґрунту восени.

Цибулева муха

Це одна з основних проблем ріпчастої цибулі та інших цибулинних рослин. Цибулева муха схожа на звичайну, але попелястого забарвлення. Активність комахи починається в середині травня. Воно відкладає яйця в лусочки рослини та ґрунт. Личинки, що вилупилися, проникають всередину рослини, яка служить для них харчуванням.

Ознаки появи шкідника такі:

• в’янення і засихання пір’я;
• уповільнення росту рослин або повне його припинення;
• поява неприємного специфічного запаху;
• загнивання цибулин;
• білі черв’ячки під верхніми лусочками плодів.

Позбутися цибулевої мухи можна різними способами:

• Хімічні препарати. Вдаються до Актари (Тіаметоксаму), Імідаклоприду, Діазинону, Диметоату, Ріпкорду. Діяти потрібно за інструкцією, потрібну кількість препарату розчиняють у воді і проводять обприскування культури.
• Тютюновий пил. Її можна використовувати для опудрювання культури, змішуючи із золою і чорним перцем або нафталіном у рівних частинах. Інший варіант – обприскування. Треба розчинити в 10 л води 250 г засобу, настояти 2 дні й обробити рослини – достатньо по 1 л розчину на 1 кв. м. м.
• Нашатирний спирт. Такий метод гарний на ранніх стадіях, коли шкідник був помічений, але личинки тільки почав відкладати. Потрібно розчинити 3 ст. л. засобу в 10 л води й обприскати ним культуру в другій половині дня.
• Керосин. Засіб згубний для личинок цибулевої мухи. Досить 50 г гасу на відро води, обприскувати потрібно ґрунт біля цибулин.
• Господарське мило. Потрібно розчинити півбруска у відрі води. Отриманим розчином слід обробити не тільки ґрунт, а й зелень.

Простіше не боротися з личинками цибулевої мухи, а попередити появу шкідника. Профілактичні заходи такі:

• дотримання правил сівозміни – не висаджувати цибулю після інших рослин цього сімейства, не повертати її на попереднє місце посадки мінімум 3 роки;
• перекопування ділянки восени на повний багнет лопати;
• чергування грядок цибулі та моркви – обидві культури мають свій вид мухи, що не переносить запаху такого сусідства;
• обробка посадкового матеріалу – досить 2 хвилин замочування в розчині марганцівки;
• регулярне розпушування ґрунту – пухку землю мухи не люблять, тому яйця туди не відкладають;
• профілактичні обробки посадок деревною золою, тютюновим пилом, господарським милом.

Цибулевий кліщ

Помітити такого шкідника неозброєним оком складно через білясте забарвлення і маленькі розміри – близько 1 мм. З’являється комаха при високій температурі та достатній вологості.

Ураження культури можна виявити за такими ознаками:

• деформація пір’я, поява білого нальоту;
• зневоднення цибулини та її зморщування;
• поява жовтих плям на цибулинах;
• рихлість плодів, поява на них личинок, що нагадують труху;
• можлива поява цвілі на уражених ділянках.

Цибулевий кліщ здатний нашкодити не тільки культурі, а й людині. Це може бути алергічна реакція, астматичні ускладнення, травні розлади.

Боротися зі шкідником можна такими способами:

• обробити хімікатами – вдаватися потрібно до акарицидів та інсектоакарицидів;
• регулярно позбуватися уражених рослин.

Знезаразити уражені цибулини можна термічною обробкою – опустити на 5 хвилин у воду, нагріту до 45-50 градусів.

Позбутися цибулевого кліща непросто, тому важливо дотримуватися профілактичних заходів:

• обробка посадкового матеріалу – прогрівання при 35-40 градусах протягом тижня;
• вибракування врожаю – всі екземпляри з найменшими ознаками ураження для зберігання не годяться;
• обробка кропив’яним настоєм – заварити листя в окропі у співвідношенні 1:5, настоювати 5 днів, потім розвести в 10 частинах води і пролити культуру під корінь;
• знезараження приміщення для зберігання врожаю, організація вентиляції в ньому;
• обрізка зелені перед закладкою на зберігання.

Тютюновий трипс

Комаху називають також цибулевою. Крім ріпчастої цибулі вона небезпечна для часнику, огірків, баштанних культур, квітів. Довжина дорослої особини – приблизно 0,8 см, крила торочкуваті, тіло вузьке і витягнуте, забарвлення світло-жовте або темно-буре. У личинок крил немає, колір білуватий або зеленувато-жовтий.

Шкоду приносять в основному личинки і самки тютюнового трипса. Їхнім харчуванням слугує клітинний сік рослин.

Ознаки ураження такі:

• кутасті плями, спочатку світлі, потім бурі;
• чорні точки екскрементів внизу плям;
• викривлення ураженого пера, пожовтіння кінчиків;
• уповільнення росту культури.

При ураженні тютюновим трипсом страждає врожай, тому необхідно боротися з цим шкідником:

• інсектициди для обробки: Актара, Актеллік, Фітоверм, Фуфанон;
• клейкі пастки – нанести спеціальний клей для комах на смужки жовтого або блакитного картону і розкласти в міжряддя;
• обприскування настоєм листя тютюну – подрібнити суху сировину, додати трохи води, настоювати 3 години, після проціджування ще 36 годин, для обприскування розводити у двох частинах води;
• чистотіл – опустити в літр води 100 г сухої трави або 400 г свіжих стебел і квіток, настоювати 3 доби, використовувати для обприскування;
• сірка для обкурювання приміщень, де цибуля буде зберігатися – на 1 куб. м потрібно 60 г речовини.

Профілактика появи тютюнового трипса передбачає такі заходи:

• дотримання правил сівозміни;
• спалювання рослинних залишків – шкідник у них зимує;
• перекопування ділянки восени – копати краще на повний багнет, шкідник на зимівлю заглиблюється приблизно на 7 см;
• видалення бур’янистої рослинності – живлення комахи навесні;
• прогрівання посадкового матеріалу – дві доби при температурі 40 градусів.

Про ще один засіб боротьби зі шкідниками цибулі, можна дізнатися в наступному відео:

Грамотне вирощування ріпчастої цибулі та своєчасна профілактика ураження культури хворобами і шкідниками дозволяє уникнути багатьох проблем. Ігнорувати їх не можна, оскільки постраждають якісні та кількісні характеристики врожаю, тривалість його зберігання знизиться, а втрати за цей період значно зростуть.