Цибуля Купідо: характеристика сорту, фото, вирощування, відгуки

Цибуля Купідо селекціонована в Голландії, має значок F1, відрізняється невибагливістю у вирощуванні, стійкістю до захворювань і шкідників. Особливість – розвинена потужна коренева система, завдяки чому тривалий час утримується вологість, не утворюються стрілки. Культура легко переносить посушливе літо і клімат.

Характеристика сорту

Купідо є гетерозисним гібридом, тому значно перевершує “батьків” (сорти, з яких виведена цибуля) за якісними показниками. Збільшення врожайності та інших чинників домоглися таким способом – схрестили маточник цибулі, вирощеної з насіннєвого матеріалу, і маточник рослини, отриманої з сіянки.

F1 має ще одну відмінну здатність – отримати насіння в домашніх умовах практично нереально, тому доводиться купувати його в спеціалізованих магазинах. Якщо ж вдається отримати посадковий матеріал, то з кожною новою висадкою позитивні якості цибулин знижуються.

Характеристика цибулі Купідо:

• термін формування головок від утворення паростків – 75-80 діб;
• кращі кліматичні умови – південні регіони , середня смуга;
• розвинена коренева система;
• ступінь відлущування лусочок – низький;
• гострота – середня;
• вага – від 110 до 150 г;
• прилягання шкірки до головки – щільне;
• соковитість – підвищена.

Зовнішній вигляд

Розпізнати сорт Купідо можна за такими зовнішніми ознаками:

• колір лушпиння – золотисто-солом’яний;
• на дотик цибулина тверда;
• шкірка – тонка;
• форма – округло-видовжена;
• висота пір’я – до 30-35 см;
• відтінок м’якоті – біло-вершковий.

Урожайність і лежкість

Цибуля Купідо вважається високосортним овочем – з 1 сотки фермери збирають 300-400 кг, з 1 кв. м. м – 3-4 кг. Зберігати головки можна до 9-10 місяців без зміни смакових якостей.

Плюси та мінуси

Серед безлічі незаперечних переваги сорти можна відзначити найбільш важливі:

• висока врожайність і лежкість;
• відсутність яскраво вираженої гіркоти і гостроти;
• тривалість зберігання;
• транспортабельність;
• швидке дозрівання;
• невибагливість у догляді;
• стійкість до хвороб і шкідників;
• презентабельність зовнішнього вигляду;
• підготовленість насіннєвого матеріалу (не треба проводити передпосівну підготовку);
• відмінні показники схожості та визрівання – до 99%;
• витривалість посухи;
• можливість висаджувати під зиму і навесні;
• придатність для вирощування в тепличних умовах і відкритому ґрунті;
• універсальність застосування;
• немає схильності до випускання стріл;
• порівняно недорога вартість посадкового матеріалу.

Але є у цибулі і недоліки:

• непереносимість сильних морозів;
• необхідність укриття при різких перепадах температур.

Склад і властивості

Як і інші сорти цибулі, Купідо вважається корисним продуктом, оскільки в її складі містяться різноманітні речовини:

• фітонциди;
• вітаміни – С, Е, РР, Н, група В;
• фруктоза;
• глюкоза;
• ефірна олія;
• кислота яблучна, лимонна;
• флавоноїди;
• олігосахариди;
• моносахариди;
• мальтоза;
• сахароза;
• макроелементи – фосфор, калій, сірка, хлор, натрій, магній, кальцій;
• мікроелементи – цинк, залізо, фтор, йод, нікель, бор, мідь, марганець тощо. д.

Такий багатий склад чинить лікувальну дію на організм людини, володіючи такими властивостями корисними властивостями:

• антибактеріальна дія;
• противірусний ефект;
• антисептичні властивості;
• зміцнення імунної системи;
• тонізування організму;
• кровотворення;
• сечогінний вплив;
• протицинготний, відхаркувальний ефект.

Де використовується?

Завдяки відсутності сильної гостроти і гіркоти, сорт має широкий спектр застосування в кулінарії – для приготування перших і других страв, цибулевих оладок, соусів, запіканок, салатів, закусок, консервації, маринадів тощо. д.

Крім того, цибулю Купідо активно застосовують у народній медицині для лікування багатьох захворювань. У косметології використовується для зміцнення волосяних фолікул.

Підготовка до посадки

Сорт Купідо не дуже вимогливий і вибагливий у вирощуванні, але для підвищення врожайності та поліпшення якості коренеплодів необхідно дотримуватися агротехнічних вимог, які передбачають і підготовчі заходи перед висадкою посадкового матеріалу.

Умови

Цибулинна культура не вимагає особливих умов – вони стандартні:

• відсутність сильного вітру;
• сонячний бік;
• помірна вологість ґрунту і повітря;
• родючість ґрунту;
• нейтральна кислотність ґрунту;
• відсутність заморозків;
• оптимальна земля – супіщанка, суглинок;
• температурний режим: для висадки у відкритий ґрунт – від +12 до +18°С, для проростання насіннєвого матеріалу – 4-5°С;
• визріла сформована цибулина не гине при морозі в -7°С.

Вибір місця

При висадці цибулі Купідо у відкритий ґрунт потрібно правильно підібрати місце – воно має бути добре освітленим, провітрюваним (але без поривів північного вітру).

Сорт не переносить підвищеної вологості, на тлі чого розвиваються гнильні захворювання, тому ділянка повинна мати невеликий ухил для стікання опадів.

Обов’язково дотримуйтесь сівозміни – висаджують цибулю після кабачків, огірків, бобових і пасльонових культур, кавунів і динь, гарбуза і патисонів.

Підготовка ґрунту

Для успішного вирощування цибулинної культури потрібен родючий і пухкий ґрунт, тому незалежно від періоду посадки ґрунт удобрюється і ретельно перекопується. З добрив зазвичай вноситься органіка – компост, гнойова рідина, перегній, курячий послід.

Безпосередньо перед висадкою посадкового матеріалу видаляються бур’яни разом із кореневою системою, поверхня землі розрівнюється граблями, після чого можна робити борозенки глибиною від 5 до 7 см (відстань між рядами – 20 см).

Вибір і підготовка насіннєвого матеріалу

Оскільки цибуля Купідо є гетерозисним гібридом F1, насіння зазвичай купують у спеціалізованих магазинах. Такий матеріал уже пройшов процес обробки для дезінфекції, тому перші пункти підготовки пропускаються.

Однак сьогодні у продажу можна зустріти і несертифіковане насіння (без сертифікаційного документа від виробника), тому варто скористатися всіма підготовчими заходами:

1. Уважно огляньте зовнішній вигляд посадкового матеріалу на ознаки пошкоджень, цвілі, гнилі, плям. Якщо вони присутні, викиньте їх. Якщо ви вибрали насіння, воно повинно мати рівну форму, якщо сіянку – золотисте лушпиння, тонку шийку.
2. Важливо визначити пустотілість матеріалу, оскільки таке насіння не проросте. Для цього зерна опустіть у сольовий розчин на 10-15 хвилин – здоровий матеріал потоне.
3. Для знезараження приготуйте слабкий розчин марганцівки, опустіть у нього насіння або сівки на 20-40 хвилин. Після промийте їх під проточною водою, висушіть.
4. Щоб прискорити процес пророщування, використовуйте спеціальні стимулятори росту, які можна купити в магазині.
5. Передостанній етап – пророщування. Для цього посадковий матеріал загортається у зволожену тканину, викладається на плоску ємність і залишається в теплому місці на 3-4 дні. У міру висихання тканини обприскуйте її водою, щоб насіння перебувало у вологому середовищі. Але є й інший спосіб пророщування насіння і сіянки – в торф’яному стаканчику.
6. На завершення потрібно провести загартовування пророслого матеріалу – щодня знижувати температуру повітря в кімнаті.

Терміни посадки

Сіянку висаджують восени або навесні у відкритий ґрунт. У першому випадку це може бути жовтень-листопад залежно від клімату регіону. Якщо говорити про весняне висаджування, то в середній смузі цибулю переносять у ґрунт після 25 квітня, на півдні – з 10 квітня.

Якщо температурні умови на вулиці не відповідають нормам (очікуються морози тощо). д.), доцільніше висаджувати цибулю під парник або в теплицю. У відкритий ґрунт розсада переноситься після стабілізації погоди.

Технологія посадки

Купідо вирощується за 2-ма технологіями – сіянкою у відкритий ґрунт і розсадою. Кожен метод має власну схему посадки та особливості вирощування.

У відкритий ґрунт

Якщо сіянку висаджують відразу в ґрунт незалежно від того, навесні або восени, необхідно дотримуватися такої схеми:

• відстань між рядами – 18-20 см;
• дистанція між головками – 8-11 см;
• глибина закладки цибулин – від 3-х до 5-ти см.

Процес посадки:

• ділянку розбити на грядки – зробити за допомогою садових інструментів борозенки;
• зволожити теплою відстояною водою (можна додати Корневін, Епін – стимулятори росту кореневої системи);
• дати рідині вбратися;
• втиснути сівки в ґрунт;
• присипати землею, максимально ущільнивши;
• замульчувати, що дозволяє зберегти необхідний рівень вологості.

Посадка розсади і пересадка у відкритий ґрунт

Після ретельної підготовки посадкового матеріалу здійснюється висадка зерен на розсаду. Для цього використовується будь-яка тара – торф’яні касети, горщики, ящики тощо. Ґрунт можна придбати в магазині або підготувати самостійно. Для цього змішайте ґрунт з городу з торфом і перегноєм, який замінюється компостом або вермикулітом. Сорт любить пухкий ґрунт, тому можна додати кокосові волокна, для аерації – річковий пісок.

Висаджують насіння на розсаду, починаючи з лютого, залежно від клімату і можливостей городника. При цьому враховують, що розсада повноцінно формується через 60 діб після посадки насіннєвого матеріалу.

Перед закладанням насіння обов’язково продезінфікуйте землю, оскільки в ній можуть залишитися коріння бур’янів, личинки шкідників. Це роблять різними способами:

• залити субстрат окропом, витримати кілька хвилин, просушити;
• обробити розчином перманганату калію;
• помістити ґрунт у духову шафу або мікрохвильову піч на 10-15 хвилин.

Процес висадки насіннєвого матеріалу:

1. Знезаразьте ємності для розсади за допомогою марганцівки.
2. Зробіть у стінках невеликі отвори для надходження кисню.
3. Насипте субстрат у тару, підклавши на дно трохи керамзитових камінчиків для дренажу. Шар ґрунту має бути не менше 8-9 см.
4. Злегка утрамбуйте поверхню і зробіть борозенки глибиною до 1,5 см.
5. Полийте теплою водою.
6. Вставте зерна на відстані 3-5 см одне від одного. У кожну лунку можна закладати по 2-4 одиниці.
7. Присипати землею, обприскати водою з пульверизатора.
8. Обов’язково накрити поліетиленовою плівкою або склом (якщо використовуєте пластикові контейнери, то кришкою).
9. Поставте в тепле місце (температура – 22-26 градусів).

Перші сходи з’являються через тиждень, масові – через 12-15 днів. У цей період необхідно 1 раз на день відкривати укриття для провітрювання, зволожувати ґрунт, підтримувати відповідну температуру повітря.

Правила догляду за розсадою після утворення паростків:

1. Коли з’являються міцні сходи, плівку знімають, температурний режим трохи знижують (до +10-20°С).
2. Слідкуйте за освітленістю – світло має бути присутнім протягом 12-14 годин. Допомагають у цьому додаткові освітлювальні прилади – люмінесцентні або фітолампи.
3. Поливайте цибулини настільки часто, щоб ґрунт мав помірну вологість. Вода має бути трохи вищою за кімнатну температуру й обов’язково відстояною, оскільки у водопровідній містяться шкідливі для рослин речовини (хлор тощо). д.). Після відстоювання протягом 2-3 діб елементи випаровуються, вода стає придатною для поливу.
4. Коли розсада піде в ріст, обов’язково прорідіть її – в одній лунці має залишитися максимум 2 цибулини, але бажано 1.
5. Розсаді потрібне підживлення. Перший раз добрива вносяться через 5-7 днів після масових сходів. Другий раз – ще через 2 тижні. Що використовується: вода – 9-10 л, сечовина – 10 г, суперфосфат – 20 г, хлористий калій – 5 г. Якщо таких компонентів немає, застосовуйте курячий послід, змішаний з водою в пропорції 1:10.
6. Щоб розвивалася коренева система, проведіть обрізку листової частини на пару сантиметрів.
7. За 12-15 діб до пересадки на городні грядки розсаду потрібно загартувати, тобто підготувати до інших кліматичних умов. Для цього контейнери виносять на вулицю (балкон) або відкривають вікна. Плюс штучно створюють тінь. Процедури вводяться поступово – у перший день достатньо години, наступного – 2 і т. д. д.

Пікіровці цибулю Купідо не піддають, тому розсаду відразу висаджують у відкритий ґрунт. Але якщо у вас є бажання пересаджувати рослини в інші ємності, можете сміливо це робити, оскільки коріння у сорту міцне і не боїться пікіровки.

Правила догляду

Агротехніка вирощування ріпчастої цибулі передбачає дотримання особливих правил догляду за рослинами, висадженими в ґрунт. Якщо їх не дотримуватися, то стає неможливим виростити якісний продукт і зібрати гідний урожай.

Полив

Сорт Купідо відрізняється підвищеною стійкістю до посухи, тому перезволожувати ґрунт не варто. До того ж застійна вода сприяє розвитку грибкових хвороб, які призводять до гниття рослини. У середньому за відсутності дощів поливати сорт досить 2-3 рази на місяць.

Щоб не допустити нестачі або надлишку води, дотримуйтеся головного правила поливу – на поверхні землі не повинно бути великих тріщин, ґрунт не може бути замкнутим.

Розпушування

Рихлять грядки після поливу або дощу, що виключає ризик утворення сухої кірки, насичує ґрунт киснем. При розпушуванні дійте акуратно, щоб не зачепити інструментами головки. Намагайтеся цибулини не оголювати.

Прополка

За наявності бур’янів на цибулевих грядках культура призупиняє свій ріст, оскільки трава вбирає всі важливі мікроелементи з ґрунту. Щоб цибуля розвивалася нормально, необхідно проводити прополку в міру утворення бур’янів, вириваючи їх із землі разом із кореневою системою.

Підживлення

Цибуля Купідо віддає перевагу родючому ґрунту, але вносити добрива занадто часто небажано, тому досить підживити землю ще до висадки культури. Якщо ж корисних речовин у ґрунті мало, вносяться мінерали й органіка. Якщо ви бажаєте отримати перо, удобріть на стадії його зростання азотним добривом, якщо потрібна велика цибулина – вносьте калій і фосфор.

Альтернативним варіантом є курячий послід, компост, перегній або гнойова рідина. Можна зробити суміш із перегною – 3 кг, аміачної селітри – 10 г, калійної солі – 15 г і суперфосфату – 30 г. Отриману кашку розподілити по 1 кв. м.

Боротьба з хворобами і шкідниками

Купідо не боїться захворювань і шкідників, оскільки має потужну імунну систему. Але є у цибулі один ворог – цибулева муха. Розпізнати її наявність можна за такими ознаками:

• в’янення зеленої маси;
• гниття головок;
• призупинення росту пір’я;
• поява личинок білого кольору під лушпинням.

Що робити для профілактики і боротьби з цибулевою мухою:

1. В осінній період перекопайте грядки на глибину 20-25 см, завдяки чому личинки опиняться на поверхні землі і до весни загинуть.
2. Висаджуйте поруч із цибулею моркву або чорнобривці – ці рослини відлякують цибулеву муху.
3. Приготуйте відвар із хвойних гілок – сосни, ялиці, ялиці. Додайте в нього трохи м’яти, обприскайте пір’я.
4. Кожні 10 днів вносьте в ґрунт сольовий розчин (на 10 л води – 1 склянка кухонної солі).
5. Відмінно допомагає корінь кульбаби – подрібнені корінці залити окропом, дати настоятися 2-3 дні, після чого розбавити водою (на 200 г трави – 10 л води).
6. Поливайте рослину слабким розчином марганцю.
7. З’єднайте деревну золу – 200 г, 1 ч. л. чорного меленого перцю, стільки ж тютюнового пилу. Посипте складом цибулеві грядки.
8. У магазині можна купити спеціалізовані засоби – Мухоїд, Актара, Медветокс, Сочва, Табазол, Карате Зеон, Землін. Препарати використовуються в суворій відповідності з інструкцією із застосування.

Як збирати і зберігати врожай

Цибулю збирають із середини літа залежно від терміну посадки і кліматичних умов. Деякі правила збору:

1. Приблизно за 2 тижні до передбачуваної дати припиняють полив цибулі.
2. Погода має бути сонячною і сухою. Збір починають рано вранці, після чого головки розкладають на грядки до вечора для просушування.
3. Заборонено витягати головки за бадилля – необхідно лопатою або вилами підкопати коренеплід, після чого витягти його із землі.
4. Не можна струшувати ґрунт, вдаряючи цибулини об тверді предмети. Краще дочекайтеся, коли ґрунт просохне і бруд відпаде самостійно.
5. Залежно від методу зберігання обрізається бадилля (якщо припускаєте плести коси, зелень залиште). Шийка повинна мати довжину до 4-х см.

У чому правильно зберігати цибулю Купідо:

1. Ящики дерев’яні або пластикові. Обов’язкова вимога – зробити з боків отвори для вентиляції.
2. Картонні коробки.
3. Кошики з натуральної лози (невеликого розміру).
4. Тканинні мішки з мішковини, бавовни, льону без синтетичних ниток.
5. Старі капронові колготки.
6. Сітки з поліпропілену.

Найкращим варіантом зберігання цибулі вважається плетіння кіс. Принцип ідентичний плетінню кісок із волосся, але в даному випадку потрібна мотузка. Мотузку складають удвічі, фіксують одну цибулину за хвостик і вплітають інші головки. Переваги – цибуля провітрюється, має гарний вигляд, не гниє.

Умови зберігання:

1. У підвальному приміщенні цибулини зберігають при температурі від 0 до +4-7 градусів при рівні вологості 80-85%.
2. У квартирі або будинку температура повітря має бути 20 градусів, вологість – 70%.

Сорт цибулі Купідо відрізняється своєю невибагливістю, високою врожайністю, відмінними показниками смаку, тому користується популярністю серед дачників і фермерів. Володіє важливою особливістю – стійкістю до посухи і хвороб, тому не вимагає частого поливу, вжиття заходів проти захворювань і шкідників.