Бджолина сім’я: її склад, життя, функції маток, трутнів, робочих бджіл

Бджолина сім’я являє собою єдине співтовариство комах, які тісно взаємопов’язані між собою, видаючи сигнальні рухи і звуки, обмінюючись феромонами і кормом. Для кожної особини визначено відповідні функції, тому жити і розмножуватися поза сім’єю бджоли не можуть.

Що таке бджолосім’я

Завдяки залежності кожного члена сім’ї один від одного здійснюється збір величезної кількості квіткового пилку, меду, підтримується оптимальний температурний режим і вологість у вуликових відсіках. Бджоли можуть розмножуватися і захищатися від будь-яких ворогів.

Кожна бджолосім’я має свої специфічні особливості:

• запах;
• прополісування гнізд;
• стійкість до зимових умов;
• здатність до ройливості та збору меду;
• продуктивність;
• схильність до захворюваності;
• рівень агресивності.

Величезну роль у сім’ї відіграє матка, після заміни якої умови можуть змінюватися. Пов’язано це з тим, що змінюється покоління, відповідно, і спадковість.

Складається сім’я з таких членів:

• матка – одна;
• робочі особини – самки з недорозвиненою статевою системою;
• трутні – самці.

Загалом у сім’ї в літню пору може налічуватися 80 000 бджіл, взимку – 20 000. Інтенсивно розвиватися комахи можуть переважно за сприятливих для них умов. Це правильна температура, достатня кількість корму. Ріст бджіл сповільнюється в осінній період, у зимовий – припиняється.

Життя бджолосім’ї

Бджолосім’я характеризується поліморфізмом, що в перекладі означає багатоформність. Це проявляється в наявності самця і 2-х видів самок. Так сталося на тлі еволюції.

Матка не здатна працювати, а тільки відкладати яйця. При цьому вона не може вигодовувати і виховувати потомство, піклуватися про житло. Усіма роботами займаються робочі особини, тоді як трутні не роблять абсолютно нічого. Робочі бджоли добувають пилок, вигодовують із хоботків матку, облаштовують вулик. Особливість – самки замінити матку не зможуть через недорозвиненість статевих органів.

На тривалість життя комах впливає пора року, сила всієї родини та кількість перероблюваного цукру. Робочі особини в літній період живуть місяць-два, під час спокою – до 8-ми місяців. Їхня тривалість життя залежить від працездатності (чим більше працюють, тим менше живуть). Життя матки досягає 4-х років, але за умови якісного утримання можуть прожити і 5 років.

Виходячи з цілісності біологічної системи бджолосімейства, існують характерні ознаки:

• Спільність походження. Трутні та бджоли народжуються від єдиної яйцекладучої матки.
• Відсутність здібностей до самоіснування, тобто жоден член сім’ї не може жити відокремлено.
• Спільність функціональності. Особини піклуються про захист, потомство, регулюють мікроклімат у вулику.
• Тонкість і гнучкість розподілу функцій – кожен вид особин займається своєю справою.
• Суворе підпорядкування загальним правилам сім’ї.

Розвиток

Онтогенез (розвиток) залежить від росту і диференціювання (процес реалізації генетичного фенотипу клітин за здатністю і функціональністю). Тобто від процесів, які протікають у бджолиному організмі протягом життєдіяльності.

Особливості розвитку:

1. Самки розвиваються, перебуваючи в яйці, в той момент, коли відбувається злиття ядра яйцеклітини зі сперматозоїдами. Початком онтогенезу самців вважається період дроблення ядра в яйці, яке ще не запліднене. Відбувається це на тлі передзародкового типу розвитку, коли яйцеклітина формується в яєчниках матки, а сперматозоїди – у сім’яному відділі самця.
2. Після цього настає ембріональний період онтогенезу, коли зародок розвивається всередині яйця. Якщо яйце запліднене, то на розвиток йде 3 дні, якщо ні, то час збільшується на 10 годин. У перший день яйце перебуває у вертикальному положенні, на другий – приймає кут у 45 градусів, у третій – опускається на дно. Усередині формується личинка, яка не має зорових органів, нюху. Вона не пігментована, більша частина організму складається із середньої кишки. За пару годин до її виходу вуликові комахи заповнюють осередки маточним молоком, завдяки чому яйця перебувають у плавучому стані. Якщо бджіл-годувальниць, які виробляють молочко для вигодовування личинок робочих комах, недостатньо, то личинки виходять сухими (не вистачає бджолиного молочка).Майбутні матки вигодовуються переважно маточним молочком.
3. Далі настає постембріональний період, коли червоподібна личинка виходить із яйця. Вона не виділяє екскрементів, щоб корм не забруднювався. Від цього моменту до перетворення на дорослу комаху може пройти близько 25-ти діб. Перед заляльковуванням у гемолімфі накопичуються ферменти, які синтезують меланін, що призводить до потемніння кутикули.
4. Починається період передлялечки, в якому личинка линяє 5 разів: перші 4 рази протягом 3-7 днів. П’ята линька – завершальна. Линька являє собою поступове скидання оболонки, оскільки комаха збільшується в розмірах. У цей час личинка не потребує харчування, тому що активно займається плетінням кокона.
5. Стадія розвитку лялечки характеризується 6-ою линькою тривалістю в 9 днів. У цей час формується комаха.
6. У період лялечки і передлялечки матка перебуває в запечатаній комірці, тому не може рухатися і харчуватися. У жировому тільці личинки накопичуються поживні речовини. Саме ці резерви і використовує самка.
7. Відразу після вивільнення личинка укладається на черевце, через день перевертається набік. На третю добу приймає позу півкільця, на четверту – замкнутого або незамкнутого кільця. На п’яту добу кінчик із голівкою піднімається, на шосту – личинки збільшуються до розмірів комірки.
8. Як відбувається годування: у першу 3-тю добу личинки робочих бджіл вигодовуються молочком, після чого пергою та медом. Це гальмує утворення статевих органів самки. Маса тіла збільшується в 1 500 разів за 6 днів.
9. Як бджоли доглядають за личинками: робочі особини за день залітають у комірку 1 000-2 000 разів для створення особливого мікроклімату. Температура має становити 35 градусів, вологість – максимум 80%. Через 6-7 діб відбувається запечатування осередків специфічними кришечками, які забезпечать нормальний повітрообмін. Складається кришка з пилку і пористого воску.
10. Через 21 день після народження бджоли прогризають створену кришечку, виходячи назовні.

Відмінні особливості розвитку кольору:

• одразу після заляльковування колір фасеточних очей білий;
• на третій день набуває жовтого відтінку;
• на 4-ий – рожевий;
• на 16-ий – ліловий, при цьому груди нагадують слонову кістку;
• 18-та доба – темне черевце, суглоби та кігтики – жовто-коричневі;
• 19-ті – грудка стає ще темнішою, очі набувають фіолетового тону;
• 20-ий день – тіло виглядає темно-сірим.

Розвиток після виходу назовні:

1. При виході з осередку в похмуру погоду бджола повинна відпочивати 3 дні. Дорослі особини її годують, але вона і сама може харчуватися залишками кришечки. За цей час молода робоча самка приводить себе до ладу, після чого починає очищати комірки. Деякі комахи полірують їх до блиску прополісом.
2. До 7-10 діб молодняк перебуває біля матки, вигодовуючи її та підростаючі личинки. У цей період молочко виробляється в достатній кількості. До 6-ти днів життя вигодовують личинок віком 4-6 діб. Далі годують наймолодших.
3. Після тижневого віку в молодої особини виробляються воскові залози, тому виділяється віск у формі пластинок. Бджоли стають будівельницями – займаються утрамбовуванням пилку, обробкою нектару, зведенням стільників.
4. Через 2 і більше тижнів воскові залози перестають синтезуватися, тому комахи переключаються на догляд за гніздом – чистять осередки, збирають і виносять сміття.
5. Після 20-ти днів життя бджоли набувають статусу сторожових. Вони охороняють льоток, вміють розрізняти чужих особин. Вперше починають вилітати, що дає можливість запам’ятати чітке місце розташування вулика. Літає комаха виключно голівкою до льотка, робить напівколові рухи.
6. Коли вік досягає 22-25 діб, робочі бджоли повноцінно вилітають за межі “будиночка” для збору меду. Збирачка повинна проінформувати інших особин про місце знаходження нектару. Робить вона це візуальною біокомунікацією.
7. Після місячного віку бджола займається збором води для всієї родини. Цей період характеризується високим ступенем смертності комах, оскільки найчастіше, воду вони збирають із природних джерел. Щоб цього не допустити пасічник повинен подбати про наявність поїлок з якісною водою на території пасіки.

Така циклічність життєдіяльності бджіл дає можливість більш раціонально утилізувати поживні речовини та використовувати наявну кількість членів сім’ї. Поживних речовин найбільше міститься в період виходу з комірки.

Якщо гине матка або розплід, то бджоляру треба встановити, в який саме період це сталося. Тому вкрай необхідно знати, чим характеризується кожен етап розвитку.

Зміст

Для того щоб підвищити продуктивність бджолосім’ї, необхідно правильно утримувати пасіку. Існують правила, які обов’язкові в період медозбору:

• обробка та викачування меду;
• своєчасне та якісне підгодовування;
• відсутність процесу роїння;
• організація роботи сім’ї;
• облаштування зимівлі.

Як правильно утримувати бджіл:

• Стандартні параметри гнізда становлять 9 мм, але інноваційні розробки збільшують цей проміжок до 12-ти мм. Актуально при багатокорпусному утриманні. Але це призводить до збільшення витрат корму під час зимівлі. У задніх відділах кишківника комах скупчуються неперетравлені залишки їжі, тому після виставки вулика навесні бджоли повинні робити обліт для очищення. Відхилення від природних параметрів (у дуплі, колоді) провокує раннє роїння, що є вигідним для бджоляра – родина розмножується і розселяється раніше і краще. Детальніше про розмноження бджіл різними способами – читати тут.
• Приблизно на третю добу після відкриття вуликів навесні робочі особини приносять у гнізда пилок, а матка відкладає яйця. Пасічник у цей період повинен розширити гнізда і почати відлік 36 днів. З цього випливає, що через 20-21 день з’явиться нове покоління (після виставки проходить 24 дні).Максимум ще через 12 діб (36-й день) молодняк займеться відбудовою стільникових рамок, тому вулик потрібно забезпечити вощиною. Якщо всі роботи проводити правильно, витримувати кут заснування осередків (має бути 110 градусів), то будівництво відбуватиметься швидко, матка стане червити інтенсивніше.
• Бджоляр повинен розміщувати кормові запаси у вигляді меду та перги. Розстановка повинна відповідати природним умовам – пергові рамки встановлюють під розплодом.
• Якщо комахи утримуються в багатокорпусних вуликах, то соторамки виставляються за типом піраміди (гнізда формуватимуться за принципом – 7, 9, 11).
• Стельова частина має бути герметичною, завдяки чому не втрачається тепло. Це попередить використання продуктів життєдіяльності бджолиних комах у повітрообміні.
• Досвідчені бджолярі віддають перевагу багатокорпусним конструкціям, тому що існує можливість скорочувати і розширювати гнізда корпусами, а не окремими рамками. Це призводить до зниження витрат праці людини і збільшення кількості бджолосімей. Але в цьому випадку враховується стимулююче підживлення з ситою з меду. Це поповнить кормові запаси восени в корпусі для розплоду.
• Багатокорпусне утримання передбачає проведення низки робіт без огляду рамок і розбору гнізда:
  • скорочення гнізда й очищення доньїв – видаляють один корпус;
  • розширення – додають кормовий корпус;
  • встановлення “будівельного” корпусу;
  • перевезення сімейства для запилення і збору меду на різні сільськогосподарські культури;
  • встановлення магазинних підставок для розміщення медового продукту;
  • відбір меду;
  • підготовка до зимівлі.
• Конструкції вуликів підбирають на підставі кліматичних умов (температури повітря, інтенсивності та частоти вітру), місцевості, необхідності підвищити продуктивність. Якщо планується інтенсивний медозбір, вулик має бути об’ємистим. Якщо передбачаються часті перевезення, перевагу віддають вуликам, які зручні для транспортування.
• Структура гніздових будівель повинна більшою мірою відповідати природним умовам, що зробить сімейство сильнішим.
• Корм має бути рясним і доброякісним.

Додатково читайте статтю-інструкцію для бджоляра-початківця.

Зимівля бджіл:

• Зимовим спокоєм бджіл забезпечують після настання холодів. У вулику температура має бути від 0 градусів до +7. Саме такий режим забезпечує оптимальну концентрацію С02 (якщо говорити про біологічний оптимум, то концентрація має бути 1-3,5%). Якщо температура і концентрація С02 буде вищою, бджолина сім’я активізується, а це призводить до перевитрати корму і передчасного опоносу (надлишкові калові маси створюють патологічні навантаження на задній відділ кишківника).
• Зимові вулички повинні мати розмір 9 мм. Це забезпечить нормальний рівень вуглекислого газу, що важливо для плавного переходу бджолиного організму в стан спокою.
• На зиму в одну сім’ю поміщають не більше 5-ти кг корму.
• Протягом зимового періоду пасічник повинен постійно прослуховувати вулики – клуб не повинен створювати шелест, гул, дзижчання. Бджоли зазвичай клубочаться гронами, звисаючи з ложа. Це природна особливість комах для створення оптимального мікроклімату.

Матка

Матка на всю багатотисячну сім’ю бджіл одна і головна, тому її називають царицею і королевою вулика. Вона єдина з усіх самок, у кого нормально розвинена статева система. Відповідає за запліднення, відтворення розплоду. Її якість визначають за кількістю відкладених яєць. На добу матка повинна виводити 1 700-2 000 яєць. Якщо бджоломатка не може впоратися зі своїми обов’язками, її змінюють на іншу особину.

Кожна робоча бджола і трутень відрізняють свою матку за специфічним запахом, тому якщо підсадити до вулика нову королеву, сімейство сприйме її як загрозливого ворога, за чим послідує знищення. З цієї причини в одній сім’ї не може перебувати одночасно дві цариці.

Відмінні особливості

Матка, яка хоча б один раз спаровувалася з самцем, вважається плідною. Її особливості на відміну від інших самок і трутнів:

• вага становить від 180 до 330 мг (неплідна важить 170-220 мг);
• довжина тільця – від 2 до 2,5 см;
• оченята менші за інші;
• форма черевця торпедоподібна;
• тіло подовжене;
• королева вирізняється підвищеною повільністю;
• проживає переважно у вулику (залишає дім тільки на час спарювання, роїння);
• термін життя – 4-5 років;
• має особливий запах, який походить від феромонів, що виробляються нею;
• вона єдина з усіх бджіл, хто не гине після випускання жала.

Через кілька років у матки знижується репродуктивна здатність, вона виводить меншу кількість яєць. Ба більше, народжуються в основному трутні. Тому бджолярі в цей період замінюють її новою.

Функції

Основна функція матки полягає в продовженні роду, відкладанні яєць. Саме вона об’єднує весь рід, виділяючи особливу речовину, що передається всім членам сімейства. Господиня вулика безпосередньо впливає на загальну продуктивність бджіл, їхню життєдіяльність і чисельність.

Способи виведення

Матка виводиться 2-ма способами – природно і штучно. У першому випадку самі комахи відбудовують маточник, куди матка викладає яйце. Для того щоб народилася саме матка, личинку вигодовують маточним молочком, яке в складі має особливий гормон.

Штучне виведення включає такі етапи:

1. Бджолину господиню разом із відкритим розплодом вилучають із вулика (усередині залишаються тільки личинки та яйця, які відкладені нещодавно).
2. Нижню частину стільників підрізають.
3. Вирізають маточники і поміщають їх у вулик.
4. Повертають матку на місце.

Існує ще одна технологія виведення королев, але вона застосовується вкрай рідко, оскільки вважається складною. Але досвідчені бджолярі намагаються використовувати саме цей метод, тому що він дає можливість отримати плідних і максимально якісних маток. Суть методу полягає в розміщенні личинок по воскових мішечках і штучному їх вигодовуванні маточним молочком.

Щоб вивелася добротна господиня вулика, дотримуйтеся таких правил:

• використовуйте найсильніші сім’ї;
• рівномірно розподіляйте маточники по рою для забезпечення повноцінної підгодівлі;
• підтримуйте сприятливу температуру повітря (32-33 градуси);
• враховуйте вологість (60-80%);
• дотримуйтеся календаря виведення маток;
• контролюйте процес запліднення і появи відводків.

Парування

Для спарювання королева здійснює шлюбний обліт, після чого відразу ж відбувається запліднення. Це відбувається протягом 10-ти днів після залишення маточника. Процес відбувається таким чином:

1. У перші 3-5 діб (залежно від віку і сил матки) королева відпочиває. Пасічник повинен у цей період знищити маточники, що залишилися.
2. Далі матка здійснює виліт, запам’ятовує місце розташування вулика, орієнтується по місцевості.
3. На 7-ий день проводиться виліт для спарювання. Трутні, які відчули феромони бджоли, готової до шлюбних ігор, стрімко прямують за нею. Однак наздогнати можуть тільки найсильніші та найшвидші особини. Після спарювання вона повертається назад.
4. Через 3 дні (на 10-ий день після виходу з маточника) матка проводить первинний засів.

Категорично заборонено в ці дні лякати самку, оскільки вона зазвичай відлітає на велику відстань. У незнайомій місцевості матка не орієнтується, тому назад уже ніколи не повернеться (загине).

Якщо так сталося, що в період спарювання потрібно потривожити вулик, дотримуйтеся рекомендацій:

• Під час огляду дійте обережно, не застосовуйте димові речовини та інші засоби, які дратують бджіл.
• Оглядати вулик допустимо до 11-ї години дня.
• Відбирати мед потрібно після спаду активності льотності комах, тобто після 5-ї вечора.

Заміна матки

Бджоли завжди відчувають, коли їхня королева загинула. Це може помітити і людина, тому що комахи починають швидко літати в пошуках матері і сильно шуміти. Приблизно через 2 години після цього вони вже почуваються сиротами.

Якщо пасічник штучно підсаджує бджолу, то це робити потрібно через 10-12 годин після загибелі старої матки. Як говорилося вище, замінювати матку бджолина сім’я може самостійно. Комахи відчувають, коли королева старіє (у неї змінюється запах) або пошкоджується.

Самозаміна здійснюється тихими способами:

1. Поділ здійснюється за наявної самки. Сім’ю потрібно розділити на 2 рівноцінні частини і вибрати 6 рамок із сушею. Період – після одноденного засіву. У тій частині, де матка відсутня, бджоли самостійно закладуть королеву з личинок. Після того, як нова матка зміцніє (приблизно через 4-7 діб після народження), а сімейство до неї звикне, дві частини знову з’єднують разом. Більш міцна і молода особина знищує стару.
2. Пошкодження королеви. Пасічник повинен взяти матку і штучно її пошкодити. Робочі комахи через деякий час її знищують, а після виводять нову матку.

Штучне створення маток:

1. Підсадка. Використовується ковпачок або клітинка. Вилучити клітку з вулика, розмістити на ній бджоломатку так, щоб вона не полетіла і залишила свій запах. Через пару годин стару матку прибирають і підсаджують молоду. Далі клітка встановлюється у верхні рамки по центру гнізда. Почекати 2 години. Робочі комахи повинні годувати її.Якщо результат позитивний, клітинка відкривається. З ковпачками діють ідентичним способом. Але бджоли до нової королеви прокладатимуть шлях через стільники. Існує ризик неприйняття молодої особини. Тоді доведеться процедуру повторити з іншою новою маткою.
2. Струшування. Сімейство потрібно різко струсити на льоток або у вулик, від чого комахи розгубляться і забудуть про свою королеву. У цей час підсадити нову “мамку”. Однак метод не завжди себе виправдовує, оскільки бджоли починають просто злитися.
3. Ароматизація. Ефективний метод. Клей, рій і молоду матку обприскують підцукрованою водою, розчином із м’ятними краплями. Це дає можливість у процесі облизування нової особини бджолами звикнути до її запаху і прийняти її.
4. Підсадка до матері. Увечері потрібно взяти порожній лей, обприскати його м’ятними краплями. Вранці треба сформувати відводок із молодняка, поставивши його поруч із сильним роєм. Увечері цього ж дня підселяють молоду матку, яка здійснює обліт. Коли настане термін родючості, обидві сім’ї возз’єднуються. Стара материнська особина знищується бджолами.
5. Обсипання. Застосовується в тому випадку, коли стара матка померла. Увечері підсаджують молоду матір, але попередньо накривають її ковпачком. Вранці його знімають, а комаху обсипають звичайним борошном. Цей метод запропонований в Інтернеті, але бджолярами ще не перевірений.

Трутні

Трутні – це самці, які харчуються внаслідок обміну з робочими бджолами. Наприкінці літа останні перестають вигодовувати розплід трутнів, не дозволяючи і дорослим самцям поїдати їхню їжу. Ба більше, вони починають виганяти їх із вуликів.

Це свідчить про закінчення головного періоду медозбору. Тому до зимівлі такі особини зазвичай не доживають. Але це можливо тільки за умови відсутності матки в рої. Для багатьох бджолярів трутні є тягарем, оскільки вони, крім спарювання, не займаються нічим, зате поїдають поживну їжу і заражають інших членів сім’ї варроатозом.

Відмінні особливості

З’являються самці в період перед медозбором, тобто наприкінці весни. Приблизно на 10-ий день після виходу трутень може повноцінно спаровуватися. Кількість цих комах сягає від 200-від до кількох тисяч. Характерні особливості:

• вага – 220-250 мг;
• довжина тільця – від 1,5 до 1,7 см;
• тіло широке;
• хвостик закругленої форми;
• при польоті розвивається велика швидкість;
• у стані спокою відрізняються неповороткістю;
• швидко орієнтуються в просторі;
• при польоті видають гучні басовиті звуки;
• відсутнє жало;
• відлітають від вулика на 15 км;
• смерть настає після спарювання;
• термін розвитку – 24 дні.

Функції

Єдиною функцією трутнів є спарювання з королевою вулика. У трутнів ведеться постійна боротьба за право спарювання з маткою. Перемагають найсильніші, але відразу ж гинуть. Самці, які жодного разу не спаровувалися, помирають від голоду після вигнання з родини.

Пасічник може спостерігати за процесом спарювання, відзначаючи слабших особин. Це дає можливість штучно їх відбраковувати, завдяки чому у матки будуть тільки сильні та плідні самці.

Життєвий цикл

Самці проживають порівняно недовге життя – до 3-х місяців. Час їхньої появи у весняний час зумовлений кліматичними та погодними умовами, віком королеви, взяткою, силою рою. При виведенні трутнів їхні осередки розташовують по периметру стільників, але якщо таких недостатньо, бджола розміщує личинки прямо на стільниках.

Після виходу з осередків протягом декади робочі комахи штучно вигодовують самців. Це необхідно для повноцінного формування останніх. Через тиждень після виходу самець уперше здійснює обліт, ознайомлюючись із місцем розташування і навколишнім середовищем.

Контроль кількості трутнів

Кількість самців у бджолосім’ї багато в чому залежить від якості стільників, породи, але кожна сім’я природним чином відбраковує слабких особин. Однак буває так, що трутнів розводиться надмірно багато, що негативно позначається на рої та кількості меду, який збирають, тому бджолярі повинні вести контроль їхньої кількості. У нормі самців достатньо 200-500 одиниць.

Зовсім без самців сім’я існувати не може і не тільки тому, що вони потрібні для спарювання. Виявляється, за ними можна судити про якість матки і рою загалом. Так, якщо після вигнання восени у вулику все-таки залишаються трутні, це свідчить про те, що матка стала безплідною або загинула. Крім того, при зниженні температури повітря самці, залітаючи у вулик, збиваються в купки, створюючи сприятливі умови в “приміщенні”.

Якщо самцям вдається перезимувати у вулику, навесні на них чекає смерть, оскільки вони не переносять низьку температуру, на тлі чого стають слабкими.

Робочі бджоли

Робочі особини мають середню тривалість життя між маткою і трутнем – від 30 діб до декількох місяців. Якщо бджола виведена в березні, життя становить 35 днів, якщо в червні – максимум 30, якщо восени – 3-8 місяців. Але буває й таке, що комахи існують рік (коли в гнізді немає розплоду). Причина цього – посилене харчування пергою, завдяки чому в тільці накопичуються резервні речовини. До того ж витрачати сили на роботу в зимовий час не потрібно.

Восени, після медозбору, у робочих самок збільшується маса тіла на 15-19%. Ці особини мають недорозвинену статеву систему, але, незважаючи на це, за відсутності в рої матки можуть відкладати яйця в кількості 20-30 штук. Однак усі вони незапліднені. Викладка відбувається не на дні осередків, а на стінках, що й відрізняє робочих особин від матки.

Бджоли-трутівки бувають 2-х видів: анатомічні (в їхніх яєчниках починають розвиватися яйця) і фізіологічні (ці яйця відкладають). Перших може бути до 90%, других – 25% на всю сім’ю.

Льотні та вуликові бджоли

Робочі бджоли діляться на дві основні групи:

1. Вуликові – ті особини, які перебувають у вулику після виходу з осередків. На перших порах вони набираються сил, після цього починають вигодовувати личинок, потім займаються прибиранням вулика і будівництвом. Коли приходить час вильоту, вони роблять попередні обльоти, повернувши голівку до свого будиночка. Після ознайомлення з територією вуликові бджоли стають льотними. На їхнє місце приходять новонароджені особини.
2. Льотні – збирають пилок і нектар, транспортують у вулик воду і клейкі смолисті речовини. Саме вони працюють у період медозбору посилено.

Відмінні особливості

Робочих бджіл в одній бджолосім’ї налічується до 80 000 під час збору меду, але в міжсезоння їхня кількість значно знижується – до 30 000. Особливості:

• Вага – 90-115 мг.
• Довжина тільця – 1,2-1,4 см.
• Особливу увагу потрібно звернути на температуру їхнього тіла під час роботи, оскільки вона залежить від температурного режиму повітря. Якщо на вулиці +23-26 градусів, то тільце має температуру 35-37, якщо повітря 36-37 градусів, то тіло – +42. Таким чином, після робочого процесу, тіло гарячіше за повітря.

Функції

Чим займається робоча бджола:

• збирає нектар і пилок;
• виробляє мед;
• відкладає медові запаси в стільниках;
• вибудовує стільники;
• годує розплід;
• доглядає за маткою;
• приносить воду;
• займається прибиранням вулика, дотираючи його до блиску прополісом;
• контролює рівень мікроклімату в будиночку;
• охороняє гніздо (робочі особини виробляють отруйну речовину апітоксин, якою жалять ворогів на смерть).

Як влаштована бджолина сім’я? (відео)

У цьому відео ви наочно зможете розглянути бджолину сім’ю і дізнатися цікаві факти про бджіл:

Якщо Ви вирішили зайнятися розведенням бджіл, обов’язково вивчіть інформаційні матеріали про кожного члена бджолосім’ї, порадьтеся з досвідченими бджолярами та суворо дотримуйтесь усіх правил їх утримання.