Грушеве дерево вважається високоплідною і популярною культурою, яка вирощується як у великих сільськогосподарських організаціях, так і на присадибній ділянці. Щоб домогтися гарного плодоношення потрібно дотримуватися правил агротехніки. Тому важливо знати, як правильно посадити грушу, щоб отримати максимум врожаю з великими і соковитими плодами.
Коли краще садити
Одним із відповідальних заходів вважається визначення дати посадки плодового дерева – якщо це зробити раніше або пізніше терміну, можна втратити більшу частину врожаю, а в деяких випадках і культуру. Терміни варіюються залежно від пори року.
Навесні
Оптимальний період для посадки груші, особливо в регіонах з прохолодним кліматом, оскільки дереву важливо якісно вкоренитися в сприятливих умовах. Єдина умова для цього – саджанець повинен перебувати ще в сплячому стані. Причина цього – слабка приживлюваність при стані дерева, коли воно рушило в ріст.
Чому садівники вибирають весняну посадку:
- оскільки посадкову яму потрібно готувати в осінній період, до моменту весняних робіт ґрунтосуміш вважається повністю сформованою і родючою;
- через наповненість ґрунту талою водою поживні речовини набувають розчинної форми, яка ідеально насичує молоді рослини всіма необхідними елементами;
- за літній період дерева встигають набирати силу і енергію для зимівлі.
Садівники відзначають і негативні сторони:
- порівняно невеликий вибір живців;
- деревце вимагатиме більшу кількість води і поживних речовин, оскільки йому потрібно одночасно і вкорінюватися, і вступати в цикл вегетації;
- саджанець може загинути в разі поворотних заморозків, що нерідко трапляється в основних регіонах .
У весняний час у садівника набагато більше роботи, ніж в осінній – потрібно займатися не тільки садом, а й городом.
Восени
Незважаючи на переваги весняного висаджування груші, осінній теж віддає перевагу більшість садівників. Основна цьому причина – дерева виростають більш зимостійкі. Щоб саджанець встиг прижитися, важливо знати прогноз погоди, щоб встигнути провести роботи мінімум за 3 тижні до перших заморозків на Півдні та 4-5 тижнів на Півночі.
Плюси осінньої посадки:
- живці будуть витрачати сили тільки на вкорінення;
- після пробудження навесні відразу починається ріст;
- ґрунт восени максимально прогрітий, тому й укорінення відбувається швидше;
- великий асортимент живців;
- вартість на посадковий матеріал нижча, ніж навесні;
- садівник може займатися тільки грушею, оскільки городні культури садять навесні.
Серед недоліків відзначають тільки ризик підмерзання саджанця і його подальшу загибель. Тому найважливіше завдання – точно визначити дату робіт.
Влітку
Грушеві дерева допустимо садити і влітку, але виключно із закритим типом кореневої системи і не раніше середини серпня. Головна перевага – не потрібно розраховувати дату і боятися заморозків. Недоліків садівники не відзначають.
Критерії вибору саджанця
Неякісний посадковий матеріал не дає гарантій приживлюваності, тому, посадивши зіпсований живець, ви ризикуєте його повністю втратити. Поставтеся з усією відповідальністю до вибору саджанця, особливо покупного:
- оптимальний вік груші становить 1-2 роки, коли ступінь адаптації та приживлюваності перебуває на найвищому рівні;
- кора – на ній не може бути подряпин, відшаровувань, потертостей;
- коренева система – розвинена і гнучка (відростки легко згинаються, не обламуючись);
- щеплення – має бути помітним і мати незначний вигин;
- всі елементи куща – без ознак цвілі та інших захворювань, слідів від шкідників, надломів, пересушеності;
- параметри однорічного саджанця – висота від 10 до 12 см, кількість пагонів збоку від 1 до 2 шт.;
- у дволітки – довжина близько 20 см, наявність гілок від 2 до 3 шт.
Купуйте посадковий матеріал у перевірених розплідників, звертайте увагу на сорт, він має бути районований у вашій місцевості.
Як зберегти саджанець груші до весни
Трапляється так, що саджанець купується восени, але з якихось причин посадити його відразу не виходить. У такій ситуації вихід один – зберігати живець до настання сприятливих умов. Існує 3 варіанти – прикопом, снігуванням і в підвалі.
Прикоп посадкового матеріалу
Прикопувати живець потрібно на тій ділянці, де груша буде рости постійно. Як це зробити правильно:
- Викопайте яму на довжину і ширину коренів. Є нюанси – з північного боку стінка повинна мати вертикальний вигляд, з південного з нахилом у 35-45 градусів.
- Замочіть посадковий матеріал корінням у воді на 5 годин. У жодному разі не додавайте стимулятори росту, тому що саджанець потрібно зберегти, а не вкоренити і виростити.
- Дістаньте з рідини й уважно огляньте кореневу систему. Якщо є непридатні до посадки елементи, обріжте їх секатором. Садовий інструмент обов’язково продезінфікуйте, завдяки чому не відбудеться інфікування.
- Обірвіть з пагонів листя і видаліть підсохлі гілки.
- Щоб попередити процес гниття, витримайте 30 хвилин у розчині Фундазолу. Для цього в 10 л води додайте 10 г речовини.
- Покладіть живець на південний бік ями так, щоб гілки знаходилися над рівнем землі, а коріння було звернене до північного боку.
- Присипте ґрунтом на 20 см. При цьому злегка утрамбовуйте ґрунт, щоб усередині не залишалося порожніх місць серед коренів.
- Полийте водою (на 1 кущ близько 5-8 л).
- Дочекайтеся повного вбирання рідини, після чого насипте зверху на 5 см шар землі. Пам’ятайте, ґрунт має бути ідеально сухим.
- Залиште в такому стані до перших морозів. Коли це станеться, засипте лунку повністю, зробивши навколо саджанця горбок. Він дасть змогу відводити талі води і не допустити заболочування.
- Між пагонів вставте гілки інших культур. Наприклад, після обрізки троянди, малини, аґрусу. Тобто потрібно поставити колючі гілки, завдяки чому унеможливлюється поїдання грушевих саджанців гризунами.
Коли випаде сніг, прикрийте ним яму. Ніякий інший укривний матеріал не застосовується.
Снігування саджанців
Якщо ви не встигли прикопати саджанці через погодні умови, коли несподівано випав сніг у великих кількостях, застосуйте спосіб снігування. Дійте за такими правилами:
- Візьміть потрібну кількість моху, тирси або річкового піску для створення вологого субстрату.
- Залийте гарячою водою, дайте постояти до набухання матеріалу. Злийте зайву рідину.
- Коли субстрат охолоне, обсипте ним кореневу систему саджанців, аж до шийки.
- Оберніть поліетиленовою плівкою.
- В саду злегка розкопайте сніг і покладіть саджанці на сніговий шар у 5-6 см.
- Зверху засипте снігом рясно. Товщина становить близько 20 см.
- Засипте сухою тирсою шаром до 10 см.
Навесні, коли повністю зійде сніг, видаліть тирсову товщу, а саджанці опустіть у будь-який біостимулюючий препарат.
Зберігання саджанців у підвалі
Якщо з термінами прикопування ви запізнилися, а на вулиці сніг не випав, не впадайте у відчай, тому що саджанці груші можна зберігати в підвальному приміщенні. Які мають бути умови:
- оптимальний температурний режим – від 0 до +3 градусів, але не вище;
- обов’язково провітрювання, щоб деревце не піддавалося грибковим зараженням;
- рівень вологості – 70-80%.
Як зберігати – покроково:
- Вимочіть коріння грушевих живців у воді кімнатної температури близько доби.
- Обробіть Фундазолом або іншим фунгіцидом, згідно з інструкцією із застосування.
- Зволожте тирсу, пересипте нею кореневу систему.
- Встановіть саджанець у великий поліетиленовий пакет. Зав’яжіть його.
- Поставте в підвал, а поруч розташуйте приманки для дрібних гризунів (отруту, пастки тощо).), інакше за час зимування миші та щури погризуть рослину.
Один раз на 2-3 тижні перевіряйте стан саджанців. Якщо коріння підсохло, побризкайте його водою.
Підготовка саджанця
Підготовчі заходи при посадці груші відіграють важливу роль. Від них залежить рівень приживлюваності, стан імунної системи для протистояння хворобам і майбутній розвиток дерева.
Що потрібно зробити:
- Підрізання коренів. Довжина їх повинна відповідати віку (для однорічних рослин максимум 12 см, дворічних 20 см). Якщо коріння довше, зменшіть його.
- Формування надземної частини. Восени цього робити не варто, щоб кущ не витрачав енергію, а з нею і поживні речовини, на відновлення (загоєння). Навесні ця процедура обов’язкова, оскільки обрізка верхньої частини рослини сприяє стимуляції росту кореневої системи.
-
Замочування у воді. Застосовується для прискорення процесу адаптації. Тримати коріння в теплій воді потрібно 22-24 години.
- Витримка в стимуляторах росту. Проводити необов’язково, але бажано. Захід не тільки прискорює розвиток коренів, а й сприяє якнайшвидшій приживлюваності. Можна використовувати різні засоби. Наприклад, Корневін, але відповідно до інструкції.
- Огляд. Перед посадкою уважно огляньте деревця, видаліть зіпсовані частини, обірвіть нижнє листя.
Вибір ділянки
Місце, де буде розбитий грушевий сад має відповідати вимогам конкретного сорту. Незважаючи на це, для всіх груш існують загальні стандарти щодо вибору ділянки, яких потрібно обов’язково дотримуватися.
Освітленість місця та інші параметри
Грушеві культури віддають перевагу великій кількості світла. Якщо його буде недостатньо, то плоди не наберуть соковитості, аромату та солодкості. Тому не повинно бути занадто затінених зон.
Інші показники:
- залягання ґрунтових вод – більше 3 м, тому перевагу віддавайте піднесеним місцям;
- розташування поруч будівель неприпустимо, інакше кореневій системі не вистачить місця для нормального розвитку;
- не можна садити поруч із культурами, які не можуть розвиватися без світла, оскільки основна маса груш належить до високорослих сортів;
- заборонено висаджувати і поруч із тими деревами, які вищі за грушу, – вони будуть її затінювати, внаслідок чого плоди формуватимуться тільки на верхівці крони;
- виключається вплив північного холодного вітру;
- допустимо висаджувати дерева поруч із огорожами – вони не заважають росту коренів;
- оптимальна ділянка знаходиться з боку Південно-Заходу або Заходу.
Грушеве дерево любить багато простору, тому мінімальна відстань між саджанцями має бути близько 4 м, між рядами від 5 до 7 м.
Сусідство з іншими культурами
Звертайте увагу на правила сівозміни, завдяки чому отримаєте багатий щорічний урожай. Фахівці рекомендують в одному саду садити кілька сортів груш, розташованих поруч один з одним. Це пов’язано із взаємозапильними властивостями культури.
Позитивну алелопатію (взаємодію одна з одною) мають такі рослини (з ними можна садити поруч грушу):
- горобина;
- яблуня;
- дуб;
- пижмо;
- чорна тополя;
- клен.
Недоброзичливих сусідів набагато більше:
- каштан і акація;
- горіх (сорти Волоський і Маньчжурський);
- кедр, ялиця, ялина;
- слива і вишня;
- калина і бук;
- персик і абрикос;
- жасмин і бузок;
- барбарис і троянда;
- пирій та ялівець;
- алича та черешня;
- малина і аґрус.
Які ґрунти підходять?
Найкраща земля для грушевих дерев – супіщанка і суглинок. На піщанці культура рости не буде, на глині сповільнюється ріст. Інші параметри ґрунту, необхідні груші:
- родючість рясна;
- рихлість середнього рівня;
- кислотність нейтральна (близько 5,5-6,5 рН);
- заболоченість ґрунту – виключається.
Якщо немає піднесених ділянок, де глибина протікання ґрунтових вод понад 2-3 м, доведеться самостійно створити ґрунтові гребені. При занадто високій кислотності на 1 кв. м вносять 500 г вапна для розкислення.
Підготовка ділянки
Найкраще починати готувати грядки під грушевий сад з осені (під час весняної посадки), щоб за зиму введені добрива встигли перепріти і насититися поживними елементами. Якщо такої можливості немає, допустимо проводити роботи безпосередньо перед висадкою саджанців.
Підготовка ґрунту
Спосіб підготовки ґрунту залежить від типу ґрунту:
- ґрунт із надлишком гумусу, родючий чорнозем і щільна земля – проходить процес глибокого розпушування з додаванням піску, перліту;
- збіднена піщанка – вноситься торф або перегній, обов’язково вводиться деревне вугілля.
Перед посадкою груші перекопайте ділянку на глибину 1-1,5 багнета лопати. Під час роботи видаляйте з ґрунтового шару залишки коренів від рослинності, опале листя, гілки та інше сміття. Внесіть добриво, з розрахунку на 1 кв. м. м:
- 35 г суперфосфату;
- 5 кг перегною;
- 1 ст. л. деревної золи;
- 12 г калійного сульфату.
Посадкова схема, виходячи з виду груші
Грушева культура славиться величезною різноманітністю сортів. Кожен із них входить до певного виду, відрізняється власними параметрами за висотою крони, розлогою гілками, терміном дозрівання тощо. д. На підставі цього розроблено схеми посадки з інтервалом між посадками:
- для низькорослих – 5х4 м;
- для середньорослих – 6х4 м;
- для високорослих – 7х5 м;
- для колоновидних – 1,2х0,5 м.
Категорично заборонено скорочувати, зазначену для виду груші, відстань. В іншому разі в міру розростання гілки чіплятимуться одна за одну, знизиться рівень провітрюваності, корінню стане недостатньо живлення.
Перед початком посадкових робіт обов’язково проведіть розмітку ділянки. Враховуйте наявність поруч будівель і огорож. Від перших необхідно витримати відстань мінімум 2-3 м.
Підготовка посадкової ями
При весняній висадці грушевого саджанця яма готується за 2-3 тижні до настання заморозків, тобто восени, після чого накривається поліетиленовою плівкою до весни. Якщо посадка запланована на осінь, то закладка посадкової лунки проводиться за 3-4 тижні до посадки.
Алгоритм підготовки ями:
- Зробіть розмітку ділянки і викопайте лунки глибиною близько 1 м, шириною 0,8 м.
- Дно лунки гарненько розпушіть лопатою, вирівняйте.
- Всипте деревну золу (150 г), перегній (2 кг), нітрофоску (50 г) і верхній шар ґрунту. Усередині ями перемішайте суміш.
- Покладіть таку кількість у посадкову яму, щоб вона була заповнена на 2/3.
- По центру вставте кілочок.
Якщо земля дуже важка, зробіть так:
- викопану землю ретельно розбийте, аж до найдрібніших частинок;
- додайте в половину ґрунту сухий біогумус (наприклад, АгроПрирост);
- введіть будь-яке мінеральне добриво.
Якщо препарат має рідку форму, то на одну лунку потрібно 500 мл засобу.
Посадкові роботи
Алгоритм дій з посадки саджанця груші однаковий, незалежно від пори року. Але є деякі особливості на які слід звернути увагу.
Восени
Після підготовки ями через 3-4 тижні приступіть до посадки. Дійте, згідно з покроковою інструкцією:
- Налийте в лунку 10 л води, дочекайтеся повного вбирання.
- Замочені саджанці занурте в глиняну бовтанку.
- У посадковій ямі сформуйте горбок. Поставте на нього деревце. Попередньо розрівняйте коріння живця і розкладіть його по лунці.
- Закопайте дерево так, щоб коренева шийка була вищою за рівень ґрунту на 5-6 см. Під час засипання ґрунту злегка утрамбовуйте його, щоб виключити порожнечі. Якщо цього не зробити, саджанець після поливу і з плином часу сильно осяде на глибину.
- Поправте вставлений заздалегідь (під час підготовки ями) кол. Прив’яжіть до нього кущ. Використовуйте тільки м’яку мотузку, щоб не пошкодити ніжну кору.
- Навколо саджанця зробіть пристовбурне коло з валикоподібними краями по всьому периметру. Полийте посадку.
- Замульчуйте рослину. Для цього використовується деревна стружка, тирса або торф.
Про те, як проводяться посадочні роботи, дивіться у відеоролику:
Навесні
У весняний період важливо перед посадкою замочити деревце в стимулюючому біопрепараті. Наприклад, Корневином, Гетероауксином. Це необхідно для прискорення процесу росту кореневищ. Заборонено сильно заглиблювати шийку, інакше часті поливи навесні і влітку дадуть усадку ґрунту більше, ніж при осінній посадці.
Правила посадки повністю збігаються з діями при осінніх роботах. Якщо ж восени ви не встигли заправити посадкову яму, можна вчинити так:
- Викопайте на ділянці посадкові ями.
- Після цього на відстані 0,5 м від лунок сформуйте метрові канавки з різних боків. Їх ширина дорівнює 0,2 м. Глибина ідентична посадковій ямі.
- Наповніть траншеї органікою. Наприклад, трісками, хвойними гілками, корою.
- Залийте органічні матеріали розчином:
- суперфосфат – 12 г;
- калійна сіль – 12 г;
- гетероауксин – 1 табл.;
- цукор-пісок – 20 г;
- води – 10 л.
- Залиште суміш на добу.
- У посадкову лунку всипте попередньо перемішаний субстрат із канав із землею в рівних співвідношеннях.
- Посадіть саджанець стандартним способом.
- Полийте 10 л води, зверху присипте тирсою.
Канавки потрібні для того, щоб у міру росту рослини коренева система підтягувала свої відростки в сторони траншей для живлення. Перепрілі деревні відходи сприяють формуванню потужних коренів.
Як садити із закритою кореневою системою?
Система посадки дерев із закритою кінцевою системою класична, але є деякі нюанси:
- не потрібно вбивати опорний кілочок, тому що є земляна грудка, яка і буде утримувати саджанець;
- приблизно за 24 години до посадки в ємність із живцем потрібно влити воду так, щоб утворилася земляна грудка – це полегшує процес вилучення рослини з контейнера;
- в ямі не слід створювати горбок, дно має бути рівним, оскільки коріння вже має грудку з ґрунту;
- витягуйте кущ з ємності перевалочним способом – нахиліть горщик, потягніть за стовбур.
При високому рівні ґрунтових вод
Якщо ґрунтові води залягають вище зазначеного раніше рівня, стає безглуздо висаджувати грушеву культуру. Щоб це стало можливим, садівники рекомендують зробити таке:
- сформуйте височину штучно – завезіть ґрунт, розкидайте по ділянці;
- зробіть водовідводи – канавки від кожної посадкової ями, що йдуть у найнижчі місця саду, де й утвориться згодом невеликий ставок;
- облаштуйте посадкові лунки – на дно покладіть шиферні листи (глибина близько 1,5-2 м).
Підсохла верхівка крони завжди вказує на досягнення корінням ґрунтових вод. При цьому дерево і плоди залишаються здоровими (на початковій стадії, поки не відбулося гниття).
Особливості посадкових робіт у різних регіонах
Найважливішим моментом є термін посадки груш і особливості, але для кожного регіону. Головні умови – навесні садять деревця при стабілізації температур у +5-8 градусів, восени – за 3 тижні до морозів.
При осінніх термінах
Відмінні особливості за регіональністю::
- Підмосков’я, Середня смуга. Оптимальний період з 20 вересня по 25 жовтня. Сорти прийнятні для посадки – Чижовська, Рогнедо, Алегро, Казкова, Москвичка.
- Сибір, Урал. Оскільки осінній період тут короткий, заморозки настають рано, тому саджати грушеву культуру доцільніше протягом усього вересня. Найкращі сорти – Тайжна, Лель, Сіверянка, Свердловська, Скороспілка.
- Ленінградська область. Погода тут непередбачувана, тому фахівці радять займатися посадковими роботами з кінця вересня по середину-кінець жовтня. Підходять ті ж сорти, що і для Північних регіонів.
На Півдні немає різниці, коли садити грушу – тут тепло аж до січня місяця. Сорт теж не має значення, оскільки приживаються всі різновиди.
При весняних посадкових роботах
Терміни весняних робіт:
- Поволжя, Центральна частина країни. Посухи тут можуть початися рано, тому потрібно встигнути посадити грушу під час рясної кількості вологи. Це термін з 1 по 20 квітня.
- Середня смуга, Підмосков’я. Оптимальний час – друга половина квітня.
- Урал, Сибір. Роботи проводяться не раніше початку травня. В іншому випадку коренева система вимерзне.
Розмноження груші
Грушева культура розмножується 4-ма способами – живцюванням, відводками, насінням і порослю коренів. Кожен метод має свої переваги і недоліки, особливості та правила.
Живцями
Найчастіше застосовуваний варіант, але він підрозділяється на 2 підвиди – зеленими живцями і задерев’янілими. Водночас живці використовують для вкорінення і щеплення. У другому випадку використовується інший сорт груш, айва, яблуня, груша-дичка.
Особливості, виходячи з типу живців:
- зелені – заготовки збирають під час початку сокоруху, тобто в березні-квітні;
- задерев’янілими – після формування поточного приросту пагонів, тобто в червні або липні.
Процес живцювання має такий вигляд:
- Виберіть потужний пагін.
- Зріжте її гострим ножем або секатором так, щоб сформувався зріз на 45 градусів.
- Опустіть зрізом у воду з будь-яким стимулятором росту (Корневин і подібне).
- Посадіть у відкритий ґрунт (якщо це весна) або ящики (якщо осінь) стандартним способом, але ґрунт має бути максимально поживним, тому ґрунтосуміш краще купувати в спеціалізованому магазині.
- Накрийте посадки поліетиленом або обрізаними пластиковими пляшками. Через 2 тижні укриття на день знімайте.
- На четвертий місяць почне формуватися коріння, а на сьомий можна приступати до посадки.
Кращі сорти для живцювання:
- Лада;
- Пам’ять Жегалова;
- Москвичка;
- Осіння Яковлєва;
- Нарядна Єфімова.
Корисне відео про те, як укорінювати живці:
Відводками
Розмноження відводками здійснюється двома способами:
- відводками – гілки опускають до рівня землі та фіксують у ґрунті (не всі сорти використовують);
- повітряно – найоптимальніший варіант для всіх сортів груш.
Повітряний варіант передбачає формування кореневих відростків безпосередньо на дереві. Як це зробити:
- Виберіть задерев’янілу гілку.
- Зніміть з неї кільце з корою трохи нижче рівня приросту. Ширина повинна бути від 1 до 1,5 см.
- Змастіть це місце стимулятором росту для кореневої системи.
- Закріпіть у цій точці зволожений сфагнум або поживну ґрунтосуміш, обмотавши поліетиленовою плівкою, зафіксуйте дротом.
- Підв’яжіть гілку на 10 см вище зрізу до опори.
- Коли сформується коріння, зріжте гілку з корінням і посадіть класичним методом.
Кореневими нащадками
Поросль розташовується в пристовбурній зоні. Це тонкі пагони, які отримують від дерева, що не має прищепного походження. Як розмножувати:
- Виберіть найздоровіший пагін серед усієї кореневої порослі.
- Викопайте його, але робіть це акуратно, щоб не зрубати коріння.
- Відразу ж пересадіть на постійне місце.
Насінням
Найрідше застосовуваний метод, оскільки має величезну кількість мінусів:
- тривалість – формування коренів і пагонів доведеться чекати мінімум 3-4 роки;
- занадто клопітно;
- не завжди вдається отримати оригінальний сорт, оскільки комахи запилюють квітки пилком від інших фруктових дерев.
Догляд після посадки
Відразу після посадки важливо правильно доглядати за саджанцями груші. Основні заходи:
- полив у перші 15 діб не проводиться;
- наступні зволоження передбачають на одне деревце 20 л води щотижня;
- розпушуйте землю раз на 1-2 тижні до осені, якщо посадка проводилася перед зимівлею, процедура скасовується;
- формування проводиться через 7-10 днів після посадки – обрізається основний стовбур на 90 см, а пагони збоку на 20 см;
- внесення добрив – якщо при посадці ви діяли згідно з інструкцією, удобрювати в перший рік життя грушу не потрібно;
- обов’язково укладайте мульчувальний шар у 5 см, перед зимівлею – у 30 см.
Посадка грушевого дерева не вважається складною процедурою, але при цьому важливо суворо дотримуватися певних правил. Обов’язково враховується сезонність, способи посадки, підготовчі заходи. Від сукупності цих дій залежить не тільки приживлюваність, а й урожайність у майбутні роки.