Баран – популярна декоративна порода кроликів м’ясного напрямку. Звірята вирізняються не тільки високими показниками продуктивності, а й простотою утримання і поступливою вдачею, що дає змогу їх розводити як домашніх улюбленців. Зі статті ви дізнаєтеся про різновиди породи, її переваги та недоліки, а також тонкощі догляду за декоративними особинами.
Історія породи
Цю породу було виведено в Англії в 1850-х роках. Прабатьками Баранів є дикі кролики Західної Європи та Середземномор’я. Селекціонери, намагаючись вивести нову породу, отримали незвичайну мутацію – висячі вуха у піддослідних звірків. Ця особливість так сподобалася вченим, що вони вирішили її закріпити на генному рівні, внаслідок чого і вийшла нова порода висловухих кроликів.
Свою назву гризуни отримали через незвичайну форму голови та виражену горбинку на носі, що робить їх схожими на баранів. Кролики досить швидко стали завойовувати популярність, і через деякий час з’явилося ще кілька підвидів незвичайної породи.
У Європі Баранів розводять як у великих фермерських господарствах, так і на невеликих приватних подвір’ях. У ця порода з’явилася не так давно, проте її популярність зростає з кожним роком.
Опис
Баранів легко впізнати за характерною горбинкою на носі та висячими вухами. У деяких особин вуха можуть досягати довжини понад півметра, тому для зручності їх доводиться прищипувати спеціальними затискачами. Відмінними рисами Баранів також вважаються широкий лоб і округлі товсті щоки. Очі у них великі, виразні.
Висячі вуха надають кроликам породи Баран особливої чарівності та миловидності. Однак така будова вушних раковин робить звірків менш сприйнятливими до звуків навколишнього середовища, тому вони не бояться шерехів і можуть пізно помітити небезпеку, що насувається.
Кролики мають значну м’язову масу, вони добре розвинені фізично. Середня вага дорослого гризуна досягає 4-5 кг, але трапляються й особини вагою понад 10 кг. Вони мають густу, довгу та м’яку шерсть. Найчастіше зустрічаються звірята чорного, блакитного, рудого і цегляного забарвлення.
Барани мають миролюбну вдачу, легко уживаються з будь-якими іншими жителями ферми. Вони легко піддаються дресируванню, впізнають господаря, люблять із ним контактувати. За грамотного догляду кролики живуть у середньому близько 10 років.
Стандарти та шлюб
Порода кроликів Баран містить безліч підвидів, які відрізняються як розміром особин, так і їхніми зовнішніми даними. Кожен такий підвид має свої чітко встановлені стандарти. Але є й деякі спільні для всіх Баранів риси:
- велика голова з широким чолом;
- довгі звисаючі вуха;
- горбинка на носі;
- круглі щоки;
- масивний корпус;
- скоростиглість;
- густа шерсть.
Браком породи вважаються особини з вузькими грудьми, погано розвиненою мускулатурою. У чистокровних кроликів вуха лежать уже у віці 2-3 місяців. Вони не повинні занадто прилягати до голови або стирчати. Короткі (менше 24 см) або вузькі вуха також вважаються недоліком.
Підвиди Баранів та їхні особливості
На даний момент існує кілька різновидів породи. Деякі з них вирощуються фермерами заради дієтичного м’яса, інші ж – виключно для декоративних цілей.
Селекціонери намагалися вивести універсальні витривалі підвиди, які будуть себе комфортно почувати в різних кліматичних умовах. Їм це повною мірою вдалося, оскільки Баранів можна зустріти як у Європі, так і в країнах Америки та Азії.
Французький
Гібрид характеризується швидким набором м’язової маси і може досягати ваги у 8 кг. Через великі розміри цей підвид не підходить для клітинного утримання. Завдяки доброзичливому та поступливому характеру, французьких Баранів найчастіше заводять як домашніх улюбленців, виділяючи їм просторі вольєри.
Тулуб вухатих кремезний, ноги сильні, короткі. Цей різновид з віком схильний до утворення “спідниці” – шкірно-жирової складки в нижній частині тулуба. У чистопородних особин вуха не мають заломів і звисають нижче підборіддя мінімум на 4 см. Шерсть у французьких Баранів не надто довга, але густа і м’яка.
Вельветовий (плюшевий)
Декоративні вельветові кролики – досить нова порода, яка ще не має чітких стандартів. Середня вага дорослих особин не перевищує 3 кг. Тип статури – напіварочний, корпус рівномірно звужується від хвоста до плечей. Спина у представників породи широка, груди – округлі.
Вельветові Барани мають короткі передні ноги, що робить їх дещо присадкуватими. Вуха вільно спадають, мінімальна довжина – 35 см. Головна особливість підвиду – густе плюшеве хутро. Довжина волокон становить близько 1, 6 см.
Англійський
Цей різновид було виведено одним із перших, і саме англійські Барани є предками більшості поширених нині підвидів.
Кролики вирізняються довгими (близько 60 см) і широкими вухами, якими практично повністю можна вкрити тулуб гризуна. Англійських Баранів відносять до великих порід, оскільки середня вага дорослих особин досягає 5 кг.
Голова у гризунів велика, з горбоносим профілем, шия слабо виражена. Передні ноги короткі, задня частина тулуба – округла.
На відміну від інших різновидів, англійські Барани не мають хряща на потиличній частині голови, ба більше, його наявність вважається браком породи.
Голландський
Голландський Баран – одна з найбільш мініатюрних порід висловухих кроликів. Вага дорослих гризунів становить від 900 г до 1,8 кг. Статура компактна, мускулатура розвинена добре, довжина тіла до розміру голови співвідносяться як 2:1. Вуха у голландців звисають не більше ніж на 2,5 см нижче підборіддя, закруглені на кінцях.
Хутро відрізняється щільною однорідною структурою, глянцеве. Найпоширеніше забарвлення – черепаховий, але в спеціалізованих розплідниках ви можете знайти голландських Баранів найрізноманітніших забарвлень.
Мейсенський
Мейсенські кролики були виведені наприкінці 19 століття в місті Мейсен, Німеччина. Вони вирізняються своїм густим, блискучим хутром різних відтінків із “посрібленням”. Такий ефект надають білі кінчики на волосках, які з’являються у гризунів після 2 линьки. Основними забарвленнями мейсенської породи вважаються:
- блакитний;
- чорний;
- агуті;
- гавана.
Вага кроликів зазвичай не перевищує 5,5 кг, тому їх вважають середньорослими. Тулуб довгастий, обмускулений. Мейсенські Барани компактні, нижня частина і груди однакової ширини.
Ворсистий
Найбільш пухнастими представниками сімейства висловухих Баранів є ворсисті кролики. Їхнє хутро вирізняється м’якістю і густотою, довжина волосків може становити понад 5 см. Офіційно визнано близько 20 відтінків хутра, однак у заводчиків можна зустріти ворсистих кроликів будь-яких можливих забарвлень.
Прабатьками породи є голландські висловухі кролики, від яких ворсисті Барани успадкували вкорочену мордочку і компактний, квадратний тулуб. Вага звірків коливається від 1,6 кг до 1,8. Їх розводять для декоративних цілей, вони вимагають особливих умов утримання і постійного догляду за довгим хутром.
Німецькі кролики
Цей різновид висловухих кроликів було виведено в Німеччині в середині 20 століття. Німецькі Барани важать від 2,9 до 4 кг і є однією з найпопулярніших порід середньої категорії. Тулуб компактний, кремезний. Голова велика, кругла, шия – коротка. Передні лапи невеликі та міцні.
Середня довжина вух становить 35 см. На голові є специфічний хрящ, який кролівники називають “короною”. Шерсть середньої довжини, м’яка, зі щільним підшерстям. Через часті линяння хутро кроликів вимагає регулярного вичісування.
Догляд та утримання, як домашнього улюбленця
Домашнє утримання висловухого кролика вимагає серйозного підходу та певних знань. Бажано заздалегідь придбати все необхідне обладнання до появи в будинку нового вихованця. Вам буде потрібно:
- клітка;
- поїлка і миска для корму;
- спеціальна щітка для шерсті;
- корм;
- лоток для туалету;
- будиночок;
- повідець для прогулянок;
- іграшки.
Як зробити поїлку своїми руками, читайте тут.
Важливо також визначити відповідне місце в будинку, де буде розміщена клітка. Барани не переносять прямі сонячні промені та спеку, а також протяги. Постарайтеся виділити місце біля протилежної стіни від вікна, подалі від батарей. Найкомфортніше висловухі кролики почуваються за температури від +18 до +20 градусів.
Яка потрібна клітка?
У зоомагазинах представлені різноманітні варіанти кліток для декоративних кроликів, які відрізняються як матеріалом виготовлення, так і своїми розмірами. Найкращим варіантом стане клітка з міцного дроту, знизу якої розташований пластиковий піддон.
Для мініатюрної породи підійде житло розміром 1,5х0,6х0,6 м. Для більших особин вибирайте клітку просторішу. Врахуйте, що після розміщення лотка та іншого обладнання, у гризуна має залишатися місце для вільного пересування.
Чим і як годувати?
Основою раціону декоративних особин є сіно, зелені гілки, комбікорм, мінеральне каміння. Сіно в годівниці має перебувати постійно, щоб гризун у будь-який момент міг втамувати голод. На 1 дорослого кролика вагою близько 2 кг на добу необхідно запасти 200 г сіна.
Комбікорм видають по 1 ст. л. 2 рази на день. Краще вибирати гранульовані однорідні корми на трав’яній основі. До основного раціону можна додавати фрукти, овочі, зелені трави. У вільному доступі має бути свіжа кип’ячена вода.
Прочитайте ще одну нашу статтю про те, коли і чим годувати кроликів.
Гігієна
Декоративні кролики цілком успішно доглядають за своїм хутром самостійно. Купати гризуна слід тільки в крайніх випадках, використовуючи спеціальний шампунь або дитяче мило. Водночас уникайте потрапляння води на вуха та голову улюбленця.
Висловухі кролики мають густе щільне підшерстя, яке довго сохне. Навіть якщо зверху хутро здається вже сухим, краще ще деякий час потримати гризуна в теплі, щоб уникнути переохолодження. Барани дуже чутливі до протягів і швидко застуджуються, особливо розпарені після купання.
Додаткова інформація
Декоративних кроликів можна утримувати як у приватному будинку, так і у квартирі. Якщо ви не плануєте приділяти багато часу догляду за вихованцем, вибирайте короткошерсті породи.
Барани дуже допитливі та доброзичливі, тому намагайтеся якомога частіше контактувати зі своїм улюбленцем.
Багато кролівників рекомендують каструвати гризунів у молодому віці. Це не тільки вирішить низку поведінкових проблем, а й дасть можливість запобігти деяким небезпечним захворюванням. Декоративні кролики – тендітні створіння, тому стежте, щоб улюбленець не стрибав із висоти і не травмувався об побутові предмети.
Продуктивні якості
Кролики цієї породи славляться своєю м’ясною продуктивністю. Вони досить скоростиглі і у віці 3-ох місяців досягають ваги в 2 кг, а в півроку важать близько 5 кг. Забійний вихід – близько 60 %. Кролівники відзначають високі смакові характеристики м’яса Баранів.
Шкурки цих кролів також користуються великим попитом. З однієї тушки кроля середньорослої породи можна отримати шкурку довжиною до 70 см. Їх зазвичай використовують для виготовлення хутряних виробів.
Переваги та недоліки породи та її розведення
Основною перевагою породи є висока скоростиглість. Розводити Баранів заради дієтичного м’яса вигідно. Крім того, можна отримати додатковий заробіток, здаючи високоякісні шкурки. Як правильно виробляти шкурку в домашніх умовах, дізнаєтеся в цій статті.
До інших переваг породи можна віднести:
- миловидну зовнішність;
- різноманітність забарвлень;
- доброзичлива вдача;
- невибагливість у їжі;
- здатність до дресури;
- стресостійкість.
Однак є у цієї породи і свої недоліки:
- нечисленне потомство;
- схильність до ненажерливості;
- слабкий імунітет;
- вимогливість до умов утримання.
У відео нижче представлений огляд різновидів забарвлення кроликів породи “Баран”:
Догляд і клітинне утримання на фермах
На фермах кроликів зазвичай утримують у просторих клітках. Бажано купувати варіанти з дерев’яною або пластиковою підлогою, щоб гризуни не обморозили лапи в холодну пору року. У регіонах з холодними зимами переважно вибирати конструкції переносного типу, щоб за необхідності переміщати улюбленців у приміщення.
Зазвичай клітки встановлюють у 2-3 яруси. Молодняк утримують окремо, а дорослих особин поділяють на плідників, вагітних і лактуючих самок.
Як підстилку в клітці рекомендується використовувати тирсу або папір. Крім годівниць і поїлок, кожну клітку оснащують невеликим будиночком, щоб полохливим гризунам було куди сховатися, а кролиці могли вивести потомство далеко від сторонніх очей.
Принципи утримання
Барани вимогливі до гігієнічних умов і погано переносять скупченість. Вибирати місце для розміщення кліток краще за високими будівлями, які захищатимуть кроликів від протягів і палючого сонця. Оптимальна температура для вуличного утримання – +25 градусів, але не більше +30.
У закритих кролятниках слід організувати хорошу вентиляцію, тому що високе скупчення аміаку, вуглекислого газу і пилу в повітрі може сильно нашкодити здоров’ю вихованців. Прибирати в клітках потрібно не рідше 2 разів на тиждень. Раз на кілька місяців усе обладнання та житло потрібно обробляти дезінфікуючими засобами.
Умови
Барани погано переносять різкі коливання температур і підвищену вологість. Найкраще гризуни набирають вагу саме в умовах клітинного утримання на вулиці. Якщо ж з якихось причин кролятник може розташовуватися тільки всередині приміщення, рекомендується встановити вікна, щоб Барани могли отримувати достатньо світла протягом дня.
Нормою посадки для 1 особини вважається 0,5 кв. м. м, але чим менша щільність, тим вищим буде приріст. Більш бюджетний варіант – вольєрне утримання. Кролики зможуть вільно переміщатися і жити в наближених до природних умовах. Слід тільки подбати, щоб вихованці не зробили підкоп і не вийшли за огороджену територію.
Годування поголів’я
Барани відрізняються гарним апетитом і можуть переїдати, тому варто суворо дотримуватися режиму годування. Сіно і зелені гілки мають бути в клітках без обмежень, оскільки це є основною їжею гризунів. Через слабку травну систему овочі та фрукти дають в обмеженій кількості через слабку травну систему.
Готовий гранульований корм пропонують двічі на день, з розрахунку 40 г на кг маси тіла гризуна. Зі злакових культур Баранам згодовують пшеницю та овес. Фрукти дають 1 раз на тиждень. Це можуть бути банани, яблука чи груші.
Зимове утримання
У регіонах із холодним кліматом клітки з кроликами на зиму прибирають у закрите утеплене приміщення з температурою 12-18 градусів. Слідкуйте, щоб вологість повітря не перевищувала 75 %, в іншому випадку встановіть обігрівач. Приміщення необхідно постійно провітрювати та прибирати.
Якщо ж температура в зимовий період не опускається нижче -25 градусів, то можна обійтися утепленням клітки. Для цього на підлогу укладають дошки і застеляють їх товстим шаром сіна. Стеля і сітчасті стінки закривають листами ДСП, залишаючи отвори для вентиляції. У холодну пору року кроликам потрібне калорійне харчування з великою кількістю вітамінів і мінералів.
Хвороби та вакцинація
Щоб кролики добре набирали вагу, давали якісне хутро і були здорові, вони потребують регулярного догляду та уваги. Найкраща профілактика хвороб гризунів – це регулярна санітарна обробка кліток і дезінфекція обладнання. Однак навіть при якісному догляді у кроликів можуть спостерігатися симптоми різних нездужань. Визначити проблему і вжити заходів вам допоможе наведена нижче таблиця.
Основні хвороби та методи їх лікування:
| Назва | Симптоми | Лікування |
| Пододерматит | Гематоми і тріщини на підошвах лап, відсутність апетиту, тупцювання на місці. | Обробка ран 10 % цинковою маззю, накладення стерильних пов’язок на лапи. |
| Інвазійний кокцидіоз | Відсутність апетиту, слабкість, діарея, здуття живота. | Прийом Сульфадиметоксину, Норсульфазолу, випоювання йодним розчином 0,2 %. |
| Міксоматоз | Поява точкових пухлин у ділянці голови, статевих органів, запалення слизових оболонок очей. | Лікування немає. Ізолювання та забій хворого кролика, спалювання тушки. Слід оповістити ветслужбу. |
| Геморагічна хвороба | Жар, задишка, спазми, кровотечі з носа, рота, ануса. | Лікування немає. |
| Пастерельоз | Жар, прискорене дихання, відмова від їжі, кон’юнктивіт, виділення з носа. | Проводиться антибіотикотерапія Терраміцином, Біоміцином. |
| Інфекційний стоматит | Наліт на язиці, посилена слинотеча, млявість, запалення шкіри на нижній щелепі. | Обробка ротової порожнини 2 % розчином мідного купоросу, Стрептоцид. |
Вакцинація – єдиний спосіб попередити небезпечні захворювання кроликів. Основні щеплення робляться від міксоматозу та геморагічної хвороби. Це можна зробити як окремими вакцинами, так і комплексною. Перше щеплення робиться у віці 45 днів, ревакцинація – раз на рік.
Кролики породи Баран відрізняються скоростиглістю та ефектним зовнішнім виглядом. Вони підходять як для промислового розведення, так і для домашнього утримання. Гризуни поступливі і доброзичливі, але мають слабкий імунітет.