Молочні породи кіз: характеристики, фото та порівняння удійності

При плануванні розведення молочних кіз, роблять акцент на виборі породи. Коза має бути адаптована до місцевого клімату, бути невибагливою і давати стабільні надої. Крім цього, потрібно знати, як правильно піклуватися про молочну козу. Все це ви дізнаєтеся – далі в статті.

Характеристика молочності

При розведенні таких домашніх тварин заводчики розраховують на хороший прибуток. Особливо важливі показники надоїв, жирність молока, вміст білків, вітамінів і мікроелементів.

Перевагу віддають тваринам “без запаху”, оскільки їхнє молоко за смаковими якостями мало чим відрізняється від коров’ячого, але більш корисне. У середньому, молочні кози дають від 2 до 5 л на добу, за показників жирності 3-8%, і залежно від породи.

Молочна продуктивність залежить від особливостей харчування. Забезпечте тваринам достатню кількість сіна на зиму, щодня пасіть влітку.

Генетичні показники високоудойних батьків

Чистокровність породи обов’язково підтверджується документально. В одній генетичній гілці кози можуть відрізнятися за розмірами і забарвленням, що обумовлено особливостями утримання та догляду, кліматичними умовами.

У чистокровних тварин батьки однієї породи, стандарт однаковий для представників усіх поколінь. Ознаки селекції позначаються цифрами і шифрами, зрозумілими досвідченими заводчикам.

Характерна статура особини

Судити про продуктивність дорослих особин можна не тільки за особливостями породи, а й за зовнішнім виглядом самої тварини. Визначальними показниками молочності є такі ознаки:

• широко посаджені прямі ноги, масивні копита;
• невелика голова на тонкій шиї;
• тонка шкіра;
• широкий, але не провислий живіт;
• візуалізація ребер на грудній клітці;
• виразно видніються лопатки, плечі;
• розширення корпусу від грудної клітки до тазу;
• значні габарити;
• прямий хребет без провисань.

Вибирайте молочних кіз, які з покоління в покоління проживають у конкретному регіоні, звикли до певного харчування і правил утримання. Експерименти не завжди на користь.

Розмір і форма вимені, його загальний стан

Під час вибору тварини звертайте увагу на форму вимені. У молочної кози воно розділене на 2 частки, має грушоподібну форму, розвинені, але не довгі соски. Пухке вим’я – ознака низької молочності. Довгі, витягнуті соски ускладнюють доїння.

У молочної тварини при промацуванні вим’я пружне, без підозрілих ущільнень. Якщо спробувати подоїти козу, у міру спустошення воно опускається, з’являється кілька помітних складок. Якщо цього не сталося, з купівлею тварини краще почекати.

Для високих показників молочної продуктивності уважно вивчіть вени на вимені кози і точку їх з’єднання (колодязь). Чим об’ємніше і яскравіше вона виражена, тим більше молока буде на виході.

Характерні ознаки молочної спрямованості – трикутна форма корпусу і помірна рухливість вимені.

Найкращий вік за молочною продуктивністю

Молочних кіз не можна рано покривати, інакше висока ймовірність кісти та маститу. Роздій починається після окоту. Рекомендований вік тварини становить 12-18 місяців. Ризик патологій під час пологів у молодих кіз вищий, ветеринари не виключають післяпологові ускладнення.

Найкращі породи молочних кіз

Основні критерії вибору дійної тварини – відсутність неприємного запаху молока та високі показники надоїв. Також зверніть увагу на особливості догляду та утримання домашніх тварин. Представлені породи за хороших адаптивних показників забезпечують високу продуктивність.

Альпійські кози

Тварина родом із Франції важить до 70 кг, більше підходить для вирощування в південних районах, де вільний випас сприяє цілорічному доїнню. Річний показник молочної продуктивності – до 700-800 л 3,5% жирності. Відмітна особливість – висока плодючість (до 4-5 дитинчат за 1 окіт), кілька варіантів забарвлення.

Тварини невибагливі у догляді. На показник молочності впливають погодні умови. Забезпечте Альпійським козам теплий хлів без вогкості та протягів, чистоту і порядок. Годуйте сіном або свіжою травою (залежно від пори року), грубими зерновими кормами, мінеральними добавками.

Переваги:

• чудові зовнішні дані;
• хороші адаптивні показники;
• поступливий характер;
• висока продуктивність;
• велике потомство.

Недоліки:

• чутливість до якості води;
• висока ціна.

Біла бельгійська (кампіне)

Це нащадок Зааненських швейцарських кіз. Тварина короткошерста, безрога і коротковуха, важить до 65 кг. У кози прямий профіль, висота холки – до 75 см. Результат лактаційного періоду – 500-700 кг молока жирністю 4%.

Переваги:

• високі надої;
• смачне молоко;
• поступливий характер;
• невибагливість у догляді;
• плодючість.

Недоліки:

• висока ціна;
• складність купівлі.

Барбарі

Це індійська порода кіз, яка частіше зустрічається в посушливих районах. Тварина компактних розмірів із невеликою головою, маленькими вухами та рогами. Відмінною особливістю є біла коротка шерсть із дрібними червоними плямами по всьому корпусу.

Дорослі тварини важать 35-47 кг. За лактацію молочність становить 150-228 кг при жирності 4-4,7%. У кіз Барбарі висока плодючість – до 3 козенят за окіт. Для високої продуктивності їм потрібен теплий хлів, чиста вода і свіже сіно, а від прогулянок у зимовий час краще відмовитися.

Переваги:

• охайність;
• поступливий характер;
• висока продуктивність;
• плодючість.

Недоліки:

• вирощування в помірному кліматі;
• низька морозостійкість;
• висока вартість поголів’я.

Біонда

Це довгошерсті кози родом з італійських Альп. У тварин світло-коричневий колір шерсті, масивний корпус із розвиненою мускулатурою. Вага козла – до 75 кг, кози – до 60 кг. У висоту тварина – до 80 см.

Дорослі козли з рогами і бородою, кози – комолі. Показник молочної продуктивності за період лактації становить 105-168 л за показників жирності 3,98 %.

Переваги:

• оригінальне забарвлення;
• висока продуктивність;
• невибагливість у догляді;
• жирне молоко.

Недоліки: висока ціна.

Бітал

Порода походить від індійських кіз, розводиться в Раджастхані, Пенджабі. Маса цапів досягає 74 кг, кіз – не більше 35 кг. Зафіксований рекорд молочності – 835 кг. У середньому, за період лактації коза дає до 200 л молока 5%-вої жирності.

У кіз Бітал тулуб, невеликий корпус, добре розвинена мускулатура, прямий римський профіль і спіральні роги. Шерсть коротка, але густа, на сонці набуває насичено червоного відтінку. Кози харчуються сухими кормами, сіном і коренеплодами, влітку віддають перевагу свіжій траві. Тварини охайні, у хліві має бути порядок.

Переваги:

• жирне молоко;
• висока продуктивність;
• цінна шерсть;
• невибагливість у догляді.

Недоліки:

• рідкісна порода;
• непереносимість сильних холодів;
• висока вартість.

Вестландська (норвезька)

Ці тварини блакитно-білої масті належать до так званих “важкоатлетів”. Козел важить до 90 кг, коза – не більше 65 кг. Вестландська порода зустрічається на південно-західному узбережжі, родом із Норвегії.

Норвезькі кози довгошерсті, зустрічаються рогаті та комолі різновиди. Показник молочності за 270 днів лактації становить 600-750 кг молока 3-4% жирності.

Переваги:

• корисні властивості козячого молока;
• швидка адаптація до кліматичних умов;
• висока продуктивність.

Недоліки:

• непереносимість морозів;
• необхідність вичісування;
• небезпека шкідливих комах.

Гарганіка

Це середньовелика тварина вагою до 65 кг. Кози мають значний вигляд: довгі, гвинтоподібні роги, звисаючу коричневу шерсть, пряму поставу і гордий профіль. У холці козли досягають 85 см.

Представники породи мають високу життєздатність, добре адаптуються до будь-яких погодних умов. Кози харчуються сухими кормами і сіном, люблять свіжу траву, коренеплоди, фрукти. Показник молочності за лактаційний період сягає 200-250 кг.

Переваги:

• висока продуктивність;
• невибагливість у догляді;
• універсальність годівлі;
• стійкий імунітет.

Недоліки:

• необхідність вичісувати тварину;
• непереносимість сильної спеки.

Гвадарраменська (гуадаррама)

Це кози іспанського походження молочного напряму. Зустрічаються особини з рогами і комолі. У представників породи довга коричнева шерсть, самці в холці виростають до 86 см, самки – не більше 75 см. Дорослі козли важать до 70 кг, кози – до 55 кг.

Лактаційний період триває 210 днів. Показник молочності становить 250-300 кг молока жирністю до 5 %. Виділяють 2 напрямки кіз – м’ясні, молочні, що важливо враховувати при купівлі породи.

Переваги:

• поживне молоко;
• високі надої;
• міцний імунітет;
• невибагливість у догляді;
• універсальність харчування.

Недоліки:

• мало відомостей про догляд;
• складність покупки;
• висока ціна.

Горьківські кози

Предками породи є російські кози. Розводять тварин у Чувашії, Татарстані, Центральній . Лактаційний період триває 9 місяців, показники надою – 500-700 кг молока, залежно від особливостей утримання.

Кози середньої статури білого або жовтуватого забарвлення, з прямостоячими вухами і невеликими рогами. Самки важать до 50 кг, самці – до 75 кг. У кіз коротка шерсть без підшерстя, яка також високо цінується в сільському господарстві. У раціоні мають бути сухі корми, чиста вода.

Переваги:

• невибагливість у догляді;
• морозостійкість;
• універсальність харчування;
• висока продуктивність.

Недоліки:

• непереносимість спеки;
• відсутність підшерстя;
• ризик укусів кровосисних комах.

Дамас (дамаська або шамі)

Короткошерсті кози частіше трапляються на Кіпрі та в Сирії, характеризуються молочним напрямком. Відмітна особливість породи – роги. У козлів вони гвинтоподібні, у кіз – серповидні. У тварин довгі й висячі вуха, масивна шия, м’язистий тулуб. Дорослі особини важать до 90 кг, козенята – 27 кг.

Порода Дамас (Шамі) має високу молочність. Удій у період лактації становить 450-600 кг за 4-5% жирності. За день 1 коза дає від 5 до 10 л молока. Також цінується м’ясо домашніх тварин.

Переваги:

• невибагливість в утриманні, догляді;
• оригінальна зовнішність;
• чудовий варіант для селекції;
• високі адаптивні властивості;
• спокійний характер;
• висока продуктивність.

Недоліки:

• складність покупки;
• висока ціна.

Зааненські кози

При виборі кози для молочного напрямку Зааненська порода – найкращий варіант. Така тварина доїться цілий рік. Показник молочності за лактаційний період – до 1 000 кг. Жирність молока – від 3,7 до 4,5%, у складі напою – вітаміни, цінні мікроелементи.

Кози великі, мають масивну статуру, коротку шерсть. У них вузька морда, прямостоячі вуха, подовжена шия, борода і великі роги (у дорослих особин). Також існують комолі різновиди породи.

Переваги:

• поступливий характер;
• найвища продуктивність;
• дієтичне м’ясо;
• хороша плодючість;
• корисні властивості молока;
• невибагливість у догляді.

Недоліки:

• непереносимість вогкості, протягів, морозів;
• загроза від шкідливих комах;
• ризик захворюваності.

Золота гернсійська

Уперше порода з’явилася у Великій Британії. Відмітна особливість – золотий відтінок шерсті, який високо цінується серед заводчиків. Зустрічаються кози з короткою і довгою шерстю, з рогами і без.

Тварини граціозні, невеликих розмірів, мають спокійний і розмірений характер. Річний удій досягає 700 кг за показника жирності 3,8%. Кози харчуються сіном, сухими кормами, фруктами й овочами, люблять свіжу траву на випасі.

Переваги:

• смачне молоко;
• невибагливість у догляді;
• поступливий характер;
• висока плодючість.

Недоліки:

• шкода кровосисних комах;
• непереносимість вогкості та протягів;
• необхідність чистої води та корму.

Камерунські кози

Це невеликі кози вагою до 21 кг. У тварин різноманітне забарвлення – від світло-сірого до насичено чорного. Шерсть коротка, але густа, є підшерсток, що захищає від знижених температур. У Камерунських кіз є роги і борода, довгі прямостоячі вуха.

За добовий удій виходить до 2 кг свіжого молока жирністю 6%. Цей натуральний продукт не містить специфічного запаху, має лікувальні властивості.

Переваги:

• легкість розведення;
• мініатюрний розмір;
• стійкість до захворювань;
• спокійний характер;
• можливість дресури;
• тривале зберігання молока, висока жирність;
• плодючість.

Недоліки:

• погана переносимість вогкості та протягів;
• може проявити агресію в стресовій ситуації;
• лактаційний період триває 4-5 місяців.

Каморі

Це молочні кози з Пакистану. Тварини вирощуються в посушливих регіонах, стійкі до складних кліматичних умов. Кози чорної масті з коричневими плямами по всьому тілу. Конституція масивна, шия міцна, вуха довгі, звисають з боків. Каморі приваблюють оригінальним виглядом, прикрашають сільськогосподарське угіддя.

У Каморі добре розвинене вим’я, високі показники молочності. За добу коза дає від 2 до 4 кг молока жирністю 3-5%. Якість продукту залежить від особливостей догляду та раціону. Обов’язкова присутність свіжого сіна і чистої води, тварина любить свіжу траву і чистоту в хліві.

Переваги:

• декоративний вигляд;
• висока продуктивність;
• невибагливість у догляді;
• поступливий характер;
• міцний імунітет.

Недоліки:

• ризик ураження кровососами через коротку шерсть;
• непереносимість холодів.

Ламанча

Молочна порода кіз переважає на півдні країни. Відмітна особливість – укорочені вуха, які надають тварині оригінального вигляду. Кози короткошерсті, мають найнесподіваніше забарвлення – від ніжно-бежевого до темно-коричневого з плямами по всьому корпусу.

Ламанча важить до 70 кг. У цієї породи кіз масивний тулуб, висота в холці – до 95 см (у самців), пряма морда і ніс із горбинкою. У Ламанчі добре розвинене вим’я, показник молочності досягає 5 л за 1 день.

Переваги:

• високі адаптивні характеристики;
• поступливий характер;
• декоративна зовнішність;
• відсутність неприємного запаху;
• невибагливість у догляді.

Недоліки:

• римський ніс;
• маленькі вуха (неможливість поставити мітку).

Мегрельські кози

Порода родом із Грузії призначена для вирощування в жаркому, посушливому кліматі. Тварини великі: у холці – до 60 см, вагою – до 70 кг. У кіз довгий тулуб, прямостоячі кінцівки, вертикально розташовані вуха, роги. Шерсть коротка, забарвлення світле.

У кіз хороші показники продуктивності. За рік можна надоїти до 900 кг молока жирністю 3,5-5%. Натуральний продукт не має специфічного запаху, володіє корисними властивостями.

Переваги:

• поступливий характер;
• висока продуктивність;
• стійкість до хвороб;
• невибагливість у догляді.

Недолік:

• непереносимість морозу та вогкості;
• висока ціна;
• часті атаки шкідливих комах.

Неджські кози

Молочна порода родом з Ірану, підходить для прибережних регіонів. Показник молочності помірний. За лактаційний період виходить 350 кг молока жирністю до 5%. Порода не поширена, налічується 5000 представників. Харчується тварина комбікормами, сіном, мінеральними прикормками, на випасі їсть свіжу траву.

Переваги:

• естетичний вигляд;
• дружелюбність;
• невибагливість в утриманні;
• стійкий імунітет.

Недоліки:

• помірний удій;
• низька поширеність.

Нубійські кози

Тварини м’ясомолочного напряму з’явилися кілька століть тому. Зовні, кози дуже витончені і граціозні: замість страхітливих рогів на голові звисають вуха, що звисають. Тулуб Нубійської кози довгий, але жилавий. Кінцівки широко поставлені, тонкі, тонкі.

За 1 день коза дає від 3 до 5 л молока жирністю 4-9%. Харчується тварина сухими кормами, любить свіже сіно, зелену траву, фрукти та коренеплоди. Обов’язкова присутність чистої води в поїльниках.

Переваги:

• поступливий характер;
• висока продуктивність;
• декоративний вигляд;
• простота в догляді;
• стійкість до хвороб.

Недоліки:

• шкода від кровососів;
• непереносимість протягів.

Ороспедана

Це іспанська порода, виведена 1952 року. У країнах із теплим кліматом лактаційний період триває цілий рік. Показник молочності – до 3 л за добу. Більш докладні відомості про сучасну породу відсутні. У кози не виводяться, частіше зустрічаються в країнах Латинської Америки.

Партбатсар

Це індійська порода кіз високої молочності, яку складно зустріти на території . Кози довгошерсті, забарвлення – від блідо-коричневого до шоколадного. По корпусу можуть зустрічатися білі плями, які не повинні викликати сумнівів у чистокровності породи.

Тварини невеликих розмірів, зовні дуже привабливі. У їжі невибагливі: люблять сіно і свіжу траву, не відмовляються від коренеплодів, комбікормів, фруктів. За 185 днів лактації можна надоїти до 132 л молока жирністю 3,5-5%.

Переваги:

• охайність породи;
• високі надої;
• за хорошого утримання рідко хворіють.

Недоліки:

• необхідність вичісування;
• погано переносять протяги;
• складність покупки;
• висока ціна.

Російська біла коза

Це європейська порода з високими показниками молочної продуктивності. У тварин коротка шість білого кольору, витягнута морда, прямостоячі вуха і роги (у дорослих особин). Тулуб невисокий, але масивний; ноги вкорочені. Російські білі кози кремезні з добре розвиненою мускулатурою.

Лактаційний період триває до 9 місяців (залежно від кліматичних умов конкретного регіону). Показники надою – до 800 л, жирності – 5-6%. Молоко корисне і поживне, не має специфічного запаху.

Переваги:

• охайність породи;
• висока молочність;
• коза “слухняна”;
• невибагливість до догляду;
• високі адаптивні властивості.

Недоліки:

• теплолюбна тварина;
• ризик захворюваності;
• агресія в момент переляку.

Тоггенбурзькі кози

Представники цієї породи комолі, з довгими прямостоячими вухами. Середня вага тварини – до 65 кг, показник продуктивності – високий. За період лактації (270-310 днів) надої становлять 1 100-1 300 л за жирності молока 3,6%. За правильного догляду за Тоггенбурзькою козою показник молочності не знижується взимку.

Переваги:

• швидка адаптація до будь-яких погодних умов;
• висока продуктивність;
• естетичний вигляд;
• невибагливість у догляді;
• жирне молоко;
• в окоті – до 3 козенят.

Недоліки:

• висока ціна;
• складність купівлі.

Чеські бурі

Це представники м’ясомолочної породи кіз. Самі по собі тварини великі: у холці – до 80 см, вага цапів – 80 кг, кіз – не більше 65 кг. Представники породи короткошерсті, насичено коричневого кольору з темною мордою і прямостоячими вухами. Чеські бурі – комолі тварини.

Кози дояться цілий рік. За день тварина дає до 5-6 л свіжого молока жирністю 5,5%, за рік – до 2 000 л. Молодняк швидко набирає у вазі, в окоті – до 3 козенят.

Переваги:

• високі адаптивні властивості;
• морозостійкість;
• висока продуктивність;
• невибагливість у догляді.

Недоліки:

• непереносимість спеки;
• нападки кровосисних комах.

Порівняльна таблиця порід за основними критеріями

Під час купівлі молочної кози враховуйте кількість і склад молока, показники надоїв. Таблиця на допомогу для наочності:

Порода /показник	Лактаційний період, днів	Річний удій, л	Жирність молока, %	Специфічний запах
Зааненська	330	1120	3,3	+
Ламанча	330	1013	4	+
Нубійська	315	814	3,7	–
Чеські бурі	365	950	5,5	–
Горьковська	270	450	4,8	+
Російські білі	225	500	4,2	–
Камерунські	близько 125	1,5 л на добу	до 6,0	–

Особливості утримання та догляду за молочними козами

Більшість кіз молочної породи невибагливі у догляді, але всі вони не терплять вогкості та протягів, не люблять сильних морозів. Зверніть увагу на цей момент при облаштуванні хліва. Цінні рекомендації з облаштування хліва:

• Утепліть підлогу, інакше тварина захворіє.
• Закрийте всі щілини, виключіть проникнення гризунів.
• Регулярно дезінфікуйте приміщення від шкідливих комах
• Підтримуйте чистоту, порядок у хліві.
• Контролюйте температуру повітря, оптимальний діапазон – 3-5 градусів.
• Забезпечте кожну козу індивідуальною поїлкою та годівницею.

Особливості харчування та догляду:

• Оновлюйте воду в поїлках 2 рази на день, влітку частіше.
• Розраховуйте, що 1 коза п’є 8-10 л води на добу.
• Не залишайте в годівниці залежане сіно.
• При виборі місця для випасу переконайтеся, що на території немає шкідливих трав.
• Уникайте прогулянок за поганої погоди, сильного вітру.
• При вільному випасі забезпечте пиття і навіси.
• Для вільного випасу облаштуйте вольєр із високим парканом.

У тваринництві є багато порід молочних кіз. Під час вибору звертайте увагу не тільки на річний рівень надою, а й на смакові якості, корисність продукту. Обов’язково виключіть ризик специфічного запаху парного молока.