Хвороби і шкідники гороху: ознаки, заходи боротьби і профілактики

Горох – невибаглива рослина, але його культивування може бути затьмарене хворобами і шкідниками. У результаті страждає якість врожаю та його кількісні показники. Важливо своєчасно виявити ознаки ураження і вжити відповідних заходів.

Хвороби гороху: симптоми, лікування та профілактика

Практично всі хвороби гороху є грибковими. Нерідко уражені рослини вже не можна врятувати, але можна зупинити проблему і не дати їй зачепити інші посадки.

Аскохітоз

Виділяють блідий, темний аскохітоз і аскохітоз, що зливається. Збудник у всіх трьох типів хвороби один – гриби-аскоміцети роду Ascochyta.

Для блідого аскохітозу характерні такі ознаки:

• світло-каштанові плями на бобах, є темно-коричнева облямівка;
• такі ж плями можуть вражати листя і стебла;
• округлі плями до 0,9 см у діаметрі на листках і бобах, на черешках і стеблах вони видовжені;
• замість плям можливе утворення безлічі пікнід (плодових тіл грибів);
• горошини стають зморшкуватими, на них з’являються світло-жовті слабо виражені плями.

Темний аскохітоз вражає листя, стебла і боби. З’являються темно-коричневі плями неправильної форми, розміром до 0,7 см. Поверхню великих плям покривають пікніди. При ураженні сходів коренева шийка чорніє, починає гнити.

Для аскохітозу, що зливається характерні округлі плями зі світлим забарвленням і контрастно-темною облямівкою. Часто вони зливаються, вражають листя і стебла.

При ураженні аскохітозом частина сходів гине, розвиток культури затримується, період дозрівання збільшується.

Збудник зимує на уражених рослинних рештках. Грибниці в насінні можуть зберігатися понад 5 років. Розвитку хвороби сприяє підвищена вологість і температура повітря від 20-25 градусів. Рясно виділяються пікноспори, що поширюються вітром і краплями дощу.

При ураженні аскохітозом потрібно обробити ділянку фунгіцидом. Ефективна бордоська рідина. Якщо рослини уражені сильно, то слід видалити їх і спалити.

Заходи профілактики такі:

• протруювати насіння перед посадкою;
• спалювати рослинні рештки;
• дотримуватися правил сівозміни;
• використовувати під час вегетації фунгіциди для профілактики.

Бактеріоз

Цю хворобу називають також бактеріальною плямистістю. Збудником є бактерії Pseudornonas. Вони проникають через ранки та продихи, можуть потрапити судинною системою в боби й уразити насіння.

Ознаки хвороби такі:

• великі коричневі плями, форма округла або неправильна, облямівка масляниста;
• плями можуть зливатися;
• якщо уражене насіння, то на ньому виникають вдавлені плями.

Збудник зберігається в рослинних рештках і зараженому насінні. Розвитку хвороби сприяє висока вологість і прохолодна погода. Бактерії можуть зберігатися до 5 років. Розносить їх вітер, краплі дощу, ґрунтовий пил.

Боротися з бактеріозом гороху потрібно бактерицидними або йодовмісними препаратами. Їх використовують для обприскувань. Ефективні Гамаїр і Фітолавін, можна застосувати мідний купорос, бордоську рідину.

Профілактика бактеріальної гнилі полягає в:

• спалюванні рослинних решток;
• глибоке перекопування ґрунту восени;
• протруюванні насіння;
• застосуванні препаратів, що використовуються для боротьби з хворобою.

Коренева гниль (фузаріоз)

Збудниками хвороби є недосконалі гриби найчастіше роду Fusarium Link, рідше – Rhizoctonia solani Kuehn або Thielaviopsis basicola Ferr. Місцем їхнього проживання є ґрунт, рослинні рештки. Поширення здійснюється за рахунок насіння, в оболонці якого знаходяться грибниці.

Коренева гниль виражається такими ознаками:

• пожовтіння, скручування, засихання й опадання листя;
• відставання рослин у рості, загибель сильно ослаблених екземплярів;
• за високої вологості – поява на уражених частинах культури білого або рожевого нальоту з рожевими або помаранчевими подушечками;
• поява безлічі тонких бічних корінців на головному корені вище ураженого місця;
• можливе трахеомікозне в’янення – поникнення листя і верхівок стебла, швидке їх засихання, червоно-коричневе забарвлення судин коренів, черешків листків і квітконіжок.

Сприятливими умовами для розвитку кореневої гнилі є висока температура повітря та його низька відносна вологість. В уражених рослин утворюється щупле насіння або плодоношення немає зовсім.

Для боротьби з хворобою та її профілактики використовують фунгіциди та біологічні препарати: Фундазол, Триходермін, Трихофіт, Фітолавін, бордоська рідина. Ефективні й народні засоби:

• Розчин йоду в чотирьох частинах води. Використовувати для обробки стебла і верхніх частин коренів.
• Суміш рівних частин потовченої крейди та просіяної деревної золи. Використовувати для опудрювання уражених рослин.
• Розчин марганцівки. Колір має бути блідо-рожевим. Полити ґрунт навколо уражених рослин, лити під корінь.
• Паста з 0,5 л води, 3 ст. л. л. крейди та 1 ч. л. мідного купоросу. Обробці підлягає верхня частина стебла, коренева шийка і верхні частини коренів.
• Розчин із 10 л води, 1 л молока, 20 г господарського мила (спочатку натерти) і 30 крапель йоду. Обробити уражені рослини, обробку двічі повторити з 10-денним інтервалом.

Профілактикою кореневої гнилі є:

• знезараження землі перед посадкою культури;
• спалювання рослинних залишків;
• помірне внесення добрив;
• виключення перезволоження ґрунту та застою вологи.

Несправжня борошниста роса

Цю хворобу називають також пероноспорозом. Збудником є нижчий гриб Peronosporales. Рослини зазвичай уражаються на початку цвітіння.

Хвороба зачіпає всі надземні частини культури і проявляється такими ознаками:

• округлі плями білуватого або жовтуватого кольору на верхньому боці листя;
• наліт сірувато-фіолетового кольору на нижньому боці листків, що нагадує павутину і утворюється за високої вологості;
• розпливчасті хлоротичні плями на стеблах і бобах.

Таке ураження називають місцевим, але розрізняють ще й дифузний тип, коли всі надземні органи рівномірно покриваються сіро-фіолетовим нальотом.

Уражені несправжньою борошнистою росою рослини відстають у рості, зерно утворюється щупле, помітно страждає врожай.

Розвитку пероноспорозу сприяють висока вологість і знижені температури. Збудник зберігається в рослинних рештках і зимує там. Грибниці можуть перебувати в насіннєвій оболонці.

Боротися з хворобою допомагають фунгіциди. Їх же використовують у період вегетації для профілактики. Ефективні бордоська рідина, Фітоспорин, Гамаїр, Алірин. Можна скористатися і народними методами:

• Розчинити 60-70 г сірки у відрі води. Обприскати цим розчином уражені рослини.
• Приготувати розчин із 9 л води, 1 л знежиреного молока і 10 крапель йоду (5%). Обприскати культуру.
• Залити 0,3 кг зрілого лушпиння ріпчастої цибулі 10 л води, закип’ятити, настоювати 2 дні. Використовувати проціджений розчин для обприскування.
• Підготувати слабкий розчин марганцівки. Використовувати для обприскування.

Для профілактики пероноспорозу потрібно:

• дотримуватися правил сівозміни;
• спалювати рослинні залишки;
• здійснювати посів культури в ранні терміни;
• насіння перед посівом обробляти фунгіцидом.

Мозаїка

Хвороба є вірусною. Збудник – Pisum Virus. Розвитку хвороби сприяє суха погода і нестача вологи.

Симптоми такі:

• світло-зелені плями на листках, які поступово стають прозорими;
• крапчастість листя, воно стає зморшкуватим, кучерявим;
• при ранньому ураженні культура не плодоносить;
• при пізньому інфікуванні врожайність знижується;

Основне джерело інфекції при посіві – заражене насіння. У період вегетації вірус поширюється попелицею.

При ураженні мозаїкою потрібно позбутися хворих рослин, причому видалити і частину ґрунту. Решту посадок обробити карбофосом – на 10 л води 75 г засобу.

Профілактикою мозаїки є:

• боротьба з попелицею;
• ранній посів культури;
• використання здорового насіння.

Борошниста роса

Збудником є сумчастий гриб роду Erysiphales. Хвороба поширюється швидко, оскільки переноситься комахами, вітром, крапельками дощу. Сприятливі для її розвитку температура від 20 градусів і вологість повітря 70-90%, пізні посіви.

Ознаки хвороби такі:

• білий або борошнистий наліт, який вражає верхній бік листя, стебла, квітки, приквітки, боби;
• поступово формуються клейстотеції, наліт набуває брудно-сірого кольору;
• сильно уражені частини рослин грубіють і відмирають.

Впоратися з хворобою допомагають фунгіциди: Фундазол, Фундазим, Топаз, Квадріс, Тілт, Гамаїр. Дієві й народні методи:

• Розчин з 1 л води, 4 г кальцинованої соди і такої ж кількості мила (спочатку розводити водою). Обробки проводити з тижневим інтервалом не менше 2 разів.
• Заварити літром окропу 1/2 склянки золи, настоювати 2 дні, процідити. Додати 4 г розведеного у воді мила. Обробити рослини, через тиждень повторити.
• Відокремити сироватку від скислого молока або кефіру, додати 10 частин холодної води, перемішати до однорідності. Використовувати склад для обприскувань.

Профілактикою захворювання є:

• ранній посів культури;
• спалювання рослинних залишків;
• позбавлення від уражених рослин;
• застосування фосфорно-калійних добрив.

Іржа

Збудником є базидіальні гриби роду Uromyces. Хвороба вражає боби, стебла, листя. Заражається горох навесні, іржа часто переходить на нього з молочаю. Хворобі сприяє надлишок азоту в ґрунті.

На уражених частинах культури з’являються оранжево-коричневі порошкоподібні подушечки, які є літніми спорами збудника. Вони легко розносяться вітром. Наприкінці літа подушечки буріють, стають темними, майже чорними.

В ураженої культури порушується фотосинтез та інші важливі процеси. Значно страждає врожай, втрати можуть бути понад 30%.

Боротися з іржею треба фунгіцидами, обприскування проводити з інтервалом у 5-7 днів. Ефективні Амістар екстра, Рекс, Цинеб. Можна використовувати бордоську рідину або суспензію колодязної сірки – концентрація будь-якого з цих засобів має бути 1%.

Профілактикою іржі є:

• боротьба з бур’янами, особливо молочаєм;
• спалювання рослинних решток;
• помірне використання азотних добрив.

Сіра гниль

Причина захворювання криється в багатоїдному недосконалому грибі Botrytis cinerea Per. Склероції збудника зберігаються в ґрунті, рослинних рештках, насінні. В останньому випадку страждає схожість посівного матеріалу. Через сіру гниль урожай значно скорочується. Розвитку захворювання сприяють низькі температури, опади, висока відносна вологість.

Виявити хворобу можна за такими ознаками:

• ураження всіх надземних частин рослин;
• буре забарвлення квіток, формування спор на пелюстках;
• опадання уражених квіток – так інфекція поширюється на інші частини рослини;
• водянисті плями брудно-зеленого кольору на нижньому боці листя, що поступово збільшуються в розмірах;
• плями на листках з часом починають гнити, з’являється сірий наліт, листя опадає.

Сіра гниль розвивається, коли боби наливаються і починають зріти. Це не заважає утворенню насіння, але у вологу погоду на ньому з’являються спори збудника, що призводить до загнивання й опадання. Боби можуть бути уражені й на стадії технічної стиглості, при цьому інфекція проникає в насіння, воно втрачає посівні якості. Якщо уражаються повністю дозрілі боби, то насіння страждає лише в затяжні дощі, у нього пропадає блиск, з’являється трухлявість і бурі розпливчасті плями.

Для боротьби потрібні фунгіциди: Титул Дуо, Скарлет, Фітоспорин-М, бордоська рідина. Боротися з сірою гниллю можна і народними методами. Для цього підійде суміш склянки деревного попелу, такої ж кількості крейди та 1 ч. л. мідного купоросу. Усе це потрібно розчинити в 10 л води, такою кількістю засобу можна обробити 2-3 кв. м. м ділянки.

Профілактика сірої гнилі полягає в:

• спалюванні рослинних залишків;
• дезінфекції ґрунту;
• обробці фунгіцидами насіння і посівів.

Шкідники гороху: симптоми, лікування та профілактика

Різні шкідники можуть пожирати деякі частини рослини, поширювати віруси, бактерії та грибки.

Бобова вогнівка

Шкідника називають також акацієвою вогнівкою. Це метелик, шкоди рослині він завдає на стадії гусениці. Після зимівлі в коконах у ґрунті навесні вони заляльковуються. Найчастіше личинки мають блідо-зелене забарвлення, іноді червонувате або чорне.

Гусениці прогризають стулки стручків, пожирають горошини. Шкідник дуже ненажерливий. Закінчуючи з одним бобом, він переходить на інший. Його шлях відзначає павутинка екскрементів. За ураження бобовою вогнівкою врожайність може знизитися вдвічі, насіння стає непридатним до посіву.

Для боротьби зі шкідником використовують хлорофос і фосфамід для обприскувань. Можна вдатися до універсальних інсектицидів – Борею, Шарпею, Брейку, Сирокко.

Профілактикою служить:

• глибоке перекопування ґрунту восени;
• ранній посів гороху;
• віддаленість від акацій;
• своєчасне видалення бур’янистої рослинності.

Горохова плодожерка

Цей поширений ворог гороху відомий також як брухус. Це коричнева гусінь 0,7-0,9 см завдовжки. Для неї краща посушлива погода, відсутність вітру і темний час доби.

Брухус відкладає личинки на листя і квіти навесні. Кормом для молодих гусениць є горошини. Виявити ураження можна за такими ознаками:

• отвір на стручку – гусениця прогризає його, щоб потрапити всередину;
• чорна павутинка на горошинках.

Через горохову плодожерку можна втратити половину врожаю. Пошкоджені рослини стають вразливішими і для інших шкідників.

Боротися з брухусом можна такими методами:

• препарати з хлорофосом або метафосом (Вофатокс, Метацид);
• пестициди: Абзац, Оперкот, Алькот;
• настій часнику – подрібнити 30 г, залити 10 л води, залишити на добу, процідити.

Профілактикою служить:

• використання ранньостиглих сортів;
• висадка ранньою весною;
• спалювання рослинних залишків;
• обробка посадкового матеріалу перед посівом.

Зернівка

Цей шкідник також належить до роду брухус. Розміри жука – 0,1-2 см. У нього чорне овальне тіло, хрестоподібний малюнок на черевці. Заляльковування личинок відбувається в зернах, восени жуки вибираються на зимівлю в рослинних рештках і під деревною корою.

Життєдіяльність шкідника починається з плодоношенням гороху. Жук віддає перевагу сонячній і вологій погоді. Виявити його складно, оскільки єдиною ознакою є бура плямочка на стручку.

Для боротьби з гороховою зернівкою є безліч препаратів: Цезар, Цунамі, Фагот, Цепеллін, Акорд.

Для профілактики потрібно:

• сіяти горох у ранні терміни;
• обробляти культуру на початку цвітіння інсектицидами;
• восени глибоко перекопувати ґрунт;
• знищувати рослинні рештки;
• дотримуватися сівозміни.

Зонтична листоблішка

Це дрібні жовті жучки з прозорими крилами. Вони проникають у тканини листя і висмоктують соки рослини. Його наземна частина деформується, ріст затримується.

Позбутися шкідника допоможе обробка золою або чистотілом. Можна використовувати інсектициди.

Профілактикою служить:

• спалювання рослинних залишків;
• дотримання сівозміни.

Щоб уникнути ураження парасольковою листоблошкою, не слід висаджувати горох після моркви або по сусідству з нею.

Бульбочковий довгоносик

Це жук завдовжки 0,5 см, у нього немає очей і ніг, голова вкрита хітином, є темні жували. З’являється він ранньою весною, а харчується листям. Дорослі особини об’їдають верхівку гороху, а личинки в ґрунті пожирають його нижню частину. Культура гине, врожаю немає. Деякі рослини виживають, але врожайність може бути знижена на 70%.

Жуки не перестають харчуватися навіть уночі, тому всього за добу можу завдати серйозної шкоди. Ефективно використовувати для боротьби зі шкідником препарат Фастак.

Профілактикою служить:

• ранній посів гороху;
• спалювання рослинних залишків;
• дотримання правил сівозміни.

Нутова мінуюча муха

Маленька, але дуже небезпечна для гороху муха. Довжина комахи – всього 0,2 см, тіло коричневе, голова яскраво-жовта. У мухи є хоботок, яким вона проколює стебла, щоб харчуватися рослинними соками. У результаті врожайність може впасти на 70%.

Цей же хоботок використовується для кладки яєць. Личинки, що вилупилися, роблять ходи у всіх частинах рослини. У цих ходів різна довжина та форма, саме їх називають мінами. Листя уражених рослин стає млявим, швидко жовтіє і відмирає.

Поширюється шкідник швидко, за вегетаційний період може з’явитися 5 поколінь. Для боротьби з ним вдаються до інсектицидів, ефективний також препарат Веримек.

Профілактикою служить:

• глибоке осіннє перекопування ділянки;
• своєчасне видалення бур’янистої рослинності;
• дотримання правил сівозміни.

Попелиця

Шкідник вражає не тільки горох, а й інші сільськогосподарські рослини, тому особливо важливо вчасно його позбутися. Попелиця розносить всілякі віруси, харчується рослинними соками. Самі рослини шкідник покриває екскрементами, що є сприятливим середовищем для розвитку хвороботворних грибків.

Довжина попелиці – 0,5-0,8 см, забарвлення зелене або червоне. Живе шкідник зазвичай колоніями на квітках і листках, зимує на рослинах. З’являється попелиця зазвичай наприкінці серпня.

При ураженні попелицею втрати врожаю можуть бути понад 70%. Боротися зі шкідником слід інсектицидами (Фітоверм, Іскра, Фастак). Можна використовувати і народні методи: добре допомагає розчин деревної золи і господарського мила – по 4 г кожного засобу на 10 л води.

Профілактикою служить:

• спалювання рослинних решток;
• регулярні обприскування посівів простою водою;
• дотримання сівозміни.

Важливим є ранній посів культури, який дає змогу отримати врожай до масового поширення шкідника.

Горох часто страждає від хвороб і шкідників, якщо не дотримуються правил його вирощування. Краще дотримуватися заходів профілактики, ніж потім боротися з проблемою препаратами, які далеко не завжди нешкідливі.