Чорний горох: особливості, правила вирощування, відгуки

Чорний горох

Чорний горох – незвичайний і незвичний для наших широт овоч. Належить до бобових культур, застосовується в кулінарії, народній медицині, для корму худобі. Відмітна особливість – насіннєва частина чорного кольору. Різновид активно вирощують у Східних країнах, але він користується популярністю і в усьому світі.


Особливості чорного гороху

Чорний горох має потужну кореневу систему з гіллястими розвиненими кореневищами. Це однорічна рослина з двостатевими самозапильними квітками, порожнистим стеблом зеленого відтінку і вусиками, які чіпляються за огорожі. За надмірно спекотних кліматичних умов запилення відбувається перехресного типу.

Горох у висушеному вигляді характеризується високою калорійністю – на 100 г продукту припадає 364 ккал. Після відварювання калорійність знижується до 127 ккал.

Зовнішній вигляд

Чорний горох відрізняється голим стеблом, довжина якого становить максимум півтора метра. Розпізнають різновид за такими зовнішніми ознаками:

  • залежно від сорту квітки мають різні відтінки – білий, темно-ліловий, червоний;
  • довжина квітки – 1-3 см;
  • оцвітина – п’ятичленна подвійна;
  • всередині квітки знаходиться 10 тичинок і маточка;
  • плоди – насиченого темного відтінку;
  • розмір стручка – від 8 до 12 см;
  • кількість бобів – 5-10 штук циліндричної або круглої форми;
  • смак і аромат – яскраво виражений із пряними нотками.

Улюблене місце зростання чорного гороху в дикій природі – пагорби, луки, ліси.

Плюси та мінуси

Чорний горох, як і звичайний зелений, має масу корисних властивостей переваг:

  • використовується в кулінарії для приготування безлічі страв – супів, каш, пиріжків, запіканок тощо. д.;
  • застосовується в народній медицині та косметології;
  • містить у собі багато корисних речовин, тому має лікувальні властивості;
  • різноманітність способів споживання – у свіжому вигляді, відвареному, смаженому, пророщеному;
  • низька вартість продукту;
  • простота догляду та вирощування;
  • унікальність відтінку – чорний.

Серед недоліків відзначають низку протипоказань. Не можна вживати чорний горох людям із кишковими розладами, оскільки овоч сприяє здуттю живота і підвищеному газоутворенню.

Склад і властивості

Високий рівень харчової цінності чорного гороху прирівнюється до м’ясної продукції, особливо це стосується нутових різновидів. У бобовому овочі міститься велика кількість таких речовин:

  • вітаміни – група В, А, РР, С;
  • є в ньому мікро- і макроелементи – цинк, йод, магній, залізо, сірка, калій, марганець, хром, фтор, молібден, нікель та ін.;
  • легкозасвоювані білки;
  • амінокислоти;
  • антиоксиданти;
  • крохмаль;
  • вуглеводи;
  • харчові волокна;
  • клітковина;
  • насичені жирні кислоти;
  • піридоксин;
  • лізин.

Завдяки такому багатому складу, чорний горох має такі властивості властивостями:

  • поліпшення мозкової діяльності;
  • підвищення працездатності;
  • нормалізація функціональності травної системи;
  • регенерація пошкоджених тканин і клітин;
  • очищення організму від канцерогенних та інших шкідливих речовин;
  • підтримання серцево-судинної системи в робочому стані;
  • прискорення метаболізму;
  • зміцнення імунітету;
  • виведення шкідливого холестерину;
  • поліпшення структури шкірного покриву;
  • насичення енергією;
  • нормалізація випорожнень;
  • поліпшення гостроти зору;
  • підвищення гемоглобіну;
  • придушення апетиту через тривале збереження почуття ситості;
  • відновлення нормального рівня глюкози та інсуліну в крові;
  • поліпшення якості сперми.

Залізо і фолати, що містяться в чорному горосі, дають змогу полегшити стан у разі анемії (насичують організм гемоглобіном). Тому овоч рекомендований жінкам під час вагітності та при рясних менструальних кровотечах.

Стручок чорного гороху

Сорти чорного гороху

Чорний горох підрозділяється на два підвиди, виходячи з форми та структури зерен:

  1. Гладкий чорний горох характеризується рівністю поверхні – без зморщування. У такому ж стані горошини залишаються після просушування. Головна перевага – великий вміст крохмалю.
  2. Мозковий горох чорного кольору відрізняється зморшкуватістю і підвищеною солодкістю, але мінімальною кількістю крохмалю. У свіжому вигляді боби мають гладку поверхню, але після висихання вона зморщується.

Сорти:

  1. Найбільш поширеним сортом чорного гороху вважається баранячий нут, батьківщиною якого є Середня Азія.
  2. Синій стручок вирізняється синьо-фіолетовими стручками і темно-коричневими зернами після повного визрівання.
  3. Радгоспний сорт теж має боби темно-коричневого відтінку.

Як вирощувати чорний горох

Чорний горох починає цвітіння через 1-1,5 місяця після посіву насіннєвого матеріалу. Прокльовування утворюється в пазухах листових пластин на рівні 6 листка.

Висівають насіння після стабілізації температури повітря і ґрунту. У середній смузі це кінець квітня. Садять культуру протягом усього літа, але останнє висаджування має припадати на початок липня.

Чорний горох здатний збагачувати ґрунт азотом. Пов’язано це з тим, що на кореневищі розвиваються корисні мікроорганізми, які засвоюють і фіксують азот із повітря.

Підготовка до посадки

Горох не вважається занадто вимогливою культурою, але дотримуватися агротехнічних вимог потрібно. Висадка здійснюється поетапно. Чорний горох можна висівати в сухому вигляді, але фахівці рекомендують провести кілька маніпуляцій:

  1. Перебрати зерна вручну, відбраковуючи пошкоджені елементи. З такого насіння рослина не виросте.
  2. Для підвищення стійкості рослини до захворювань і шкідників рекомендується провести прогрівання. Для цього розведіть у гарячій воді (40 градусів) борну кислоту (на 5 л води 1 г речовини). Залиште боби на 5 хвилин, витягніть і просушіть.
  3. Обов’язково замочіть боби в теплій воді на 12-15 годин для прискорення процесу прокльовування. Завдяки такій процедурі ви будете впевнені, що всі елементи дадуть урожай. Якщо висаджується невелика кількість гороху, можна обійтися для замочування зволоженою тканиною.

Чорний горох рекомендовано висаджувати після гарбуза, капусти, картоплі, томатів, огірків. Це найбільш оптимальні попередники. Не можна висаджувати бобову культуру після квасолі та гороху, сочевиці та арахісу.

Вимоги до ділянки та ґрунту:

  1. Місце має добре провітрюватися і бути максимально освітленим. Однак горох може успішно вирощуватися і в тіні.
  2. Коріння рослини не переносять надмірної вологості, тому залягання ґрунтових вод не повинно бути меншим за 1 м (коріння досить довге).
  3. Найкращий ґрунт – легкий із рівнем Рh максимум 7. Неприпустима підвищена кислотність землі. У цьому випадку проводять вапнування для нормалізації Рh.

Чорний горох віддає перевагу родючим ґрунтам, але не переносить надлишок азоту, тому ділянку готують таким чином:

  1. Восени ретельно перекопайте землю на глибину багнета лопати. Це насичує ґрунт киснем, що робить його більш пухким. Для зниження рівня кислотності восени вноситься вапно або деревна зола. Горох не любить свіжу органіку, тому вона вноситься восени. Для цього використовується перепрілий гній, курячий послід, перегній.
  2. Навесні обов’язково внесіть мінеральні добрива: на 1 кв. м потрібно 25 г калійної солі та 55 г суперфосфату. Можна удобрити селітрою (на 1 кв. м). м 10 г). Якщо ґрунт занадто бідний, окремо вносять молібден, бор, мідь.

Процес і схема посадки чорного гороху

Вимоги:

  • глибина закладки пророслого насіння становить від 3-х до 4-х см;
  • між борозенками має залишатися 40-50 см;
  • бажана відстань між зернами – 15 см, але можна зробити дистанцію меншою (мінімум 5 см).

Висадка насіння у відкритий ґрунт:

  1. Розрівняйте поверхню ділянки граблями, розбиваючи при цьому грудки землі.
  2. Викопайте борозенки глибиною до 7 см, шириною 2-3 см, після чого всипте в них деревну золу, змішану в рівному співвідношенні з компостом. Таким чином, глибина канавок зменшується до 4 см. Врахуйте, що глибина закладання бобів на важких ґрунтах має бути не менше 5 см.
  3. Зволожте землю, викладіть зерна пророслою стороною догори.
  4. Присипте ґрунтом, утрамбуйте поверхню.
  5. Насіннєвий матеріал люблять клювати птахи, тому створіть захисну систему, для чого використовується нетканий матеріал, світлопроникна плівка. Приблизно через тиждень утворюються перші паростки.

Посадка гороху чорного

Деякі городники між рядами з горохом висівають такі культури, як щавель, зелений салат тощо., завдяки чому економиться місце на городі. А ось садівники висаджують чорний горох біля молодих плодових дерев, особливо біля яблуні. Це дозволяє наситити сад необхідним азотом.

Полив і розпушування

Для успішного вирощування чорного гороху відразу після посіву насіння у відкритий ґрунт проводять полив культури кожні 2 дні. Важливо стежити за температурою повітря – у разі несподіваних заморозків накрити плівкою або замульчувати.

Розпушувати ґрунтову поверхню потрібно після зволоження (поливу або дощу), але не щоразу. Перше розпушування проводиться через 15 днів після появи сходів. У цей же період здійснюється підгортання сіянців. Наступні процедури проводяться в міру необхідності – коли на ґрунті утворюється суха кірка.

Вимоги до поливу:

  1. Чорний горох вимагає середній рівень зволоженості – ґрунт не повинен бути пересушеним і перемоклим.
  2. Кількість внесеної води і частота поливів залежить від кліматичних і погодних умов, але в середньому до періоду цвітіння зволожують культуру раз на тиждень.
  3. Під час цвітоноса і формування стручків поливати горох доводиться 1 раз на 3-4 дні.
  4. Для 1 кв. на гній потрібно до 10 л води.
  5. Вода має бути відстояною (якщо вона збирається з водопроводу) або дощовою. Температура повинна відповідати температурі повітря, тому набрану рідину можна зберігати під променями сонця.

Підживлення

Оскільки чорний горох потребує родючого ґрунту, його удобрюють. У перший раз вноситься органіка під час нарощування зеленої маси (до цвітіння). Використовується коров’як у рідкому вигляді, настій із кропиви. Гній розводиться водою у співвідношенні 1:10. На 1 кв. м достатньо 3 л коров’яку.

Другий раз добрива вносяться після цвітіння. Для цього на відро води потрібно 1 ст. л. препарату Нітроамофоска.

Підв’язка рослин

Пагони у горохової рослини досить слабкі, тому вони в міру формування плодів вилягають на землю. Їх можна залишити в такому положенні, але тоді створюються незручності при розпушуванні, підгортанні, прополюванні та поливі. Крім того, рослині не вистачатиме сонячного освітлення.

Підв’язка здійснюється при збільшенні стебла до 15 см. Для цього використовують металеві або дерев’яні кілки висотою до 1 м, які встановлюють на відстані півметра один від одного. На них натягується дріт або мотузка в кілька рядів. Для правильного формування куща вусики рослини спрямовуються по опорній конструкції.

Прищипування

Процедура здійснюється для підвищення врожайності. Прищипують верхівки горохового куща під час росту бічних пагонів. Завдяки цьому поживні речовини рівномірно розподіляються по всій рослині, прискорюється утворення нових плодоносних пагонів.

Процедуру проводьте в ранковий час і сонячну погоду, що дозволяє культурі швидше відновитися.

Захист від птахів

Горох дуже люблять птахи (особливо ворони), тому, коли починають формуватися стручки, рекомендовано опорну конструкцію обладнати сіткою (можна використовувати рибальську). Її натягують по всьому периметру і обов’язково зверху.

Шкідники та хвороби

Чорний горох піддається деяким захворюванням і нашестю комах, тому важливо знати, які профілактичні заходи і методи лікування/боротьби застосовуються:

  1. Фузаріоз – коренева гниль (грибкова патологія) – виникає при перезволоженні коренів. Характеризується утворенням коричневих плям на стеблі та пожовтінням листя знизу. Лікувати хворобу марно, оскільки коренева система згнила. Для попередження стежте за рівнем зволоженості ґрунту. Якщо літо надто дощове, обов’язково вкривайте рослину поліетиленовою плівкою, щоб не було прямого потрапляння води під кущі.
  2. Іржа проявляється ураженням листя і подальшим його відмиранням. Колір стає коричневим. Позбавляються від хвороби за допомогою обробки куща бордоською рідиною (1%).
  3. Борошниста роса виникає найчастіше. Етіологія походження – грибок. Симптоми – утворення сіро-білих, а після буро-чорних плям на листках, стеблах і стручках. У підсумку відбувається загибель рослини. Для лікування застосовується колоїдна сірка (1%), фунгіцидні засоби (Квадріс, Топаз, Топсин, Скор, Фундазол).
  4. Аскохітоз – утворюються сухі плями з крапками по облямівці. Уражаються стебла, листя. Щоб позбутися захворювання, достатньо обприскати рослину мідним хлорокисом (4%).
  5. Шкідники – плодожерка горохова, листовійка, совка капустяна або городня, попелиця. Для боротьби використовуються народні засоби – настоянка з бадилля томатів або часнику. Для першого рецепта знадобиться 3 кг бадилля (дрібно нарізати) і 10 л води. Настоювати 2 дні. Для часникової настоянки візьміть на відро води 20-30 г часнику. Настоювати добу.

Хвороби гороху

Збирання та зберігання врожаю

Збір збирання чорного гороху здійснюється поступово, оскільки боби визрівають не одночасно. Тому зривати стручки доводиться кожні пару днів. Першими визрівають нижні плоди. Зривати стручки потрібно акуратно, але краще зрізати ножицями, щоб не пошкодити стебло.

Методи зберігання:

  1. У свіжому вигляді горох зберігається максимум тиждень у холодильнику.
  2. Для тривалого зберігання використовується морозильна камера. Заморожений чорний горох укладають у поліетиленові пакети.
  3. Горох можна висушити, для чого його розкладають на добре провітрюваній поверхні на кілька днів. Можна використовувати духову шафу. Сухий продукт зберігають у мішечках з натуральної тканини далеко від скупчення комах. Оптимальний варіант – герметична скляна ємність.
  4. Горох відмінно підходить для консервування.

Для тривалого збереження бобової культури відбирають визрілі горошини, які не мають ознак захворювань і пошкоджень.

Чорний горох невибагливий і не вимогливий у догляді. Для нього не потрібно створювати особливі умови, достатньо наситити ґрунт поживними речовинами. Це унікальний продукт, який замінює вегетаріанцям м’ясо.