Білий гриб: як його впізнати, їстівність, де росте, види, види, вирощування

Білий гриб (лат. Boletus edulis) представляє найшанованіший грибний рід – боровики. Якщо раніше його величали “царем грибів”, сьогодні про нього можна сказати – це безперечний лідер грибного рейтингу. Смак у цього богатиря незрівнянний. Сплутати білий гриб із двійниками і неїстівними аналогами складно – настільки він красивий і неповторний. Боровик – найбажаніший трофей грибника.

Як ще називають

Його звуть білим за здатність м’якоті зберігати колір – відварена, смажена або висушена, вона завжди залишається світлою. Ця відмінна риса боровика і була відображена в народній назві. Його також звуть:

• глухарем;
• коров’ятником;
• ведмежником;
• підкорівником;
• білевиком;
• ковилою;
• жовтяком та іншими іменами.

Особливості білого гриба

Будь-який із роду боровиків вирізняється особливим грибним ароматом і пікантним смаком. Усі вони мають подібні форми, відмінності лише в дрібницях. Опис зовнішніх даних найпоширенішого різновиду боровика – ялинового (Boletus edulis):

• Капелюшок. Колір – коричнево-бурий. Діаметр до 30 см. У низці широт можуть виростати до 50 см. Верхня шкірка щільно зчеплена з м’якоттю. У посуху розтріскується, у дощ – покривається слизом.
• Ніжка. Товста, масивна, висотою до 20 см. Товщиною – до 5 см. Форма – циліндрична або булавоподібна. Розширюється до основи. Колір – білий, світло-коричневий. На ніжці – сітчастий малюнок. Глибоко занурена в ґрунт. На ніжці немає жодних слідів покривала – у боровиків немає “спіднички”, ніжка ідеально чиста.
• М’якоть. У зрілих особин відрізняється щільністю. Дуже соковитий, білий, м’ясистий, викликає апетит одним своїм виглядом. У перестиглому стані має волокнисту структуру, а колір стає жовтуватим або бежевим.
• Трубчасте тіло. Спочатку біле, потім жовтувате. У старих екземплярів – позеленіла.
• Спори. Порошок оливково-бурого кольору. Розмір – 15,5 х 5,5 мкм.

Щоб визначити вік гриба, огляньте капелюшок – у молодих він опуклий, у старих – плоский. З віком її колір темніє. Старі гриби в їжу не годяться.

Для смаку боровиків характерна м’якість м’якоті та ніжність аромату. При термообробці та сушінні смакові якості тільки посилюються.

Коли і де росте?

Ареал поширення боровиків вражає – вони зустрічаються практично на всіх материках. Виняток становлять Антарктида та Австралія. Японія, Мексика, Монголія, Північна Африка, Кавказ – скрізь росте боровик. Його не зустрінеш хіба що в Ісландії. У він росте мало не повсюдно – від південних широт до Камчатки. Ялиновий боровик зустрічається в ялинниках і ялицевих лісах.

У кожній місцевості свої терміни плодоношення. У теплих зонах гриб починає рости в травні-червні, і плодоносить до жовтня-листопада. На півночі період росту – з червня по вересень. Відрізняється довгою фазою росту – щоб досягти зрілості, йому треба рости цілий тиждень. Росте сім’ями, кільцями. Виявивши один екземпляр, треба ретельно дослідити прилеглий простір – там напевно знайдеться ще кілька штук.

Віддає перевагу рости в лісах:

• хвойних;
• листяних;
• змішаних.

Зростає частіше під ялинами, ялицями, соснами, дубами і березами. Де їх шукати:

• у місцях, зарослих лишайником і мохом;
• любить старі ліси;
• може рости в тіні, але й сонечко йому не заважає – віддає перевагу ділянкам, що прогріваються.

Він не росте:

• у заболоченій місцевості;
• у торфовищах.

Найкраща погода для масового росту боровиків – грози, що швидко минають, теплі ночі та тумани.

Рідко зустрічається в лісотундрі та степу. Його улюблені ґрунти:

• піщані;
• супіщані;
• суглинисті.

Грибники розповідають, як знайти боровики в умовах лісостепу. Вам розкриють секрети масового збору, і де ховаються білі гриби:

Різновиди

У лісах повсюдно ростуть боровики, причому видів їх – безліч. Видно, що всі вони з одного роду. Їх відрізняють лише нюанси зовнішності. Усі належать до першої смакової категорії, кожен має неїстівного двійника. Тому, починаючи “тихе полювання”, уважно вивчіть зовнішні ознаки тих грибів, які водяться у вашій місцевості.

Сосновий

Його зовнішні ознаки практично повторюють загальний опис боровиків. У чому відмінності:

• Капелюшок діаметром 8-25 см червоно-коричневий. Відтінок – фіолетовий.
• М’якоть. Під шкіркою – рожева.
• Ніжка дуже товста, коротка – до 15 см. Зверху – світло-коричнева сіточка.
• Товщина трубчастого тіла – 2 см. Відтінок – жовтуватий.

Має ранню форму, що відрізняється світлішим капелюшком і м’якоттю. Зростання починається наприкінці весни, і триває до жовтня. Селиться під соснами – звідси й назва. З ними він утворює мікоризу – грибокорінь. Зустрічається на пісковиках, поодинці та сім’ями. Ареал поширення – Європа, Америка, європейська частина .

Березовий

Друга його назва – колосовик. Його збирають, коли починається колосіння житніх полів. Відмінні риси:

• Капелюх – світло-жовтий, діаметром – 5-15 см. м’якоть не має вираженого смаку. На зламі не темніє.
• Ніжка бочкоподібна, зі світлою сіточкою.
• Товщина трубчастого шару – 2,5 см. Відтінок – жовтуватий.

Віддає перевагу рости під березами. Ростуть поодинці та групами. Улюблені місця – на узліссях, біля доріг. Ареал поширення – Західна Європа, Сибір, Далекий Схід. Сезон збирання – червень-жовтень.

Темно-бронзовий

Грабовий або мідний. Видові відмінності:

• Округлий м’ясистий капелюшок діаметром 7-17 см. Темних відтінків. Буває вкрита тріщинами.
• М’якоть білого кольору. З приємним ароматом і смаком. У розломі змінює відтінок.
• Відрізняється масивною ніжкою – вона рожево-коричнева. Покрита коричневою сіточкою.
• Трубчастий шар товщиною 2 см. Жовтий колір, при натисканні – зеленіє.

Шанувальники їстівних шедеврів цінують грабовий боровик більше, ніж “класичний” білий гриб (ялиновий).

Росте в листяних лісах у теплих кліматичних зонах. Поширення – Європа, Північна Америка.

Інші різновиди

Також існують і такі різновиди білого гриба:

• Сітчастий. У нього буруватий або світло-охристий капелюшок. Ніжка коротка, циліндричної форми. Можна сплутати з моховиком. Віддає перевагу букам і грабам. Виростає в Європі, Північній Африці та Північній Америці. Має виражену сіточку на ніжці. Час плодоношення – червень-вересень. Зустрічається рідко.
• Дубовий. Капелюшок сіруватого відтінку. Іноді на ній зустрічаються світлі плями. Від інших боровиків відрізняється більш пухкою м’якоттю. Віддає перевагу дубовим гаям. Місця проживання – Кавказ, Приморський край. Має бурий капелюшок, дуже схожий із жовчним грибом.
• Напівбілий гриб. Колір капелюшка – світло-коричневий або глинистий. Щільна м’якоть – пахне карболкою. Ареал поширення – Прикарпаття, Полісся, південь . Немає сітчастого візерунка на ніжці. Капелюшок світло-коричневий.

З ким можна сплутати

Зазвичай боровик плутають із жовчним грибом (несправжнім боровиком). Ознаки, за якими їх можна розпізнати:

• За кольором зрізу. У жовчного гриба м’якоть стає темною, набуваючи рожево-бурого кольору. У білого гриба м’якоть біла, і колір не змінює.
• Ніжка жовчного гриба має яскраву сіточку рожевого кольору, у справжнього боровика вона біла або жовта.
• Жовчний гриб гірчить. Гіркота не зникає навіть після варіння. А ось при маринуванні, якщо додати оцет – зменшується.

Жовчний гриб (гірчак) – отруйний несправжній білий гриб

Є в білого гриба ще один двійник – сатанинський гриб. Але з ним плутанина відбувається рідше. Досвідчені грибники відразу бачать різницю, а вона значна:

1. Колір капелюшка у двійника від білястого до оливково-сірого.
2. М’якоть на зламі відразу стає червонуватою або синюватою.
3. Ніжка вкрита сітчастим візерунком. Її колір – головна прикмета сатанинського гриба. Вона червоно-жовта зверху, червоно-помаранчева посередині, і жовто-бура внизу. Важко не помітити різницю!

Отруйний двійник боровика – сатанинський гриб

Цінність і користь гриба

Боровик – найцінніший продукт харчування. Калорійність сирого боровика – 22 ккал на 100 г. Склад:

• білки – 3,1 г;
• вуглеводи – 3,3 г;
• жири – 0,3 г;
• харчові волокна – 1 г;
• вода – 92,45 г;
• зола – 0,85 г.

Боровики – просто комора всіх можливих вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Це найцінніший продукт, який поєднує в собі смак і корисні властивості. У білих грибах є все, що необхідно організму, зокрема:

• Селен. У м’якоті його стільки, що споживання грибів здатне протистояти онкологічним захворюванням на ранніх стадіях.
• Аскорбінова кислота – нормалізує роботу всіх органів.
• Кальцій, залізо, фосфор та інші життєво важливі елементи.
• Фітогормони – усувають запалення.
• Вітаміни групи В – зміцнюють нервову систему, сприяють нормалізації енергетичного обміну, покращують пам’ять і сон, запобігають зараженню інфекціями, підвищують настрій і апетит.
• Рибофлавін – нормалізує роботу щитовидної залози, сприяє росту волосся і нігтів.
• Лецитин – корисний хворим на атеросклероз, недокрів’я. Очищає судини від холестерину.
• В-глюкан – антиоксидант, що захищає імунітет, рятує організм від грибків, вірусів, бактерій.
• Ерготіонеїн – оновлює клітини, відновлює печінку і нирки, корисний кістковому мозку, покращує зір.

Шкода

Боровики містять хітин, який погано засвоюється. Він може пошкодити:

• дітям;
• вагітним;
• людям із хворими нирками та захворюваннями ШКТ.

Білі гриби здатні вбирати шкідливі речовини з навколишнього середовища. Не збирайте їх поблизу підприємств і в промислових зонах.

Спори боровика, як і інших грибів, можуть викликати негативні реакції в алергіків. Головна небезпека – вживання в їжу двійника – жовчного гриба. Тому потрібно уважно вивчити прикмети цього неїстівного виду.

Застосування в їжу

Білий гриб – низькокалорійний продукт харчування. Годиться для варіння, смаження, сушіння, тушкування, маринування. Приготована м’якоть вирізняється ніжністю і грибним запахом.

Вживання білих грибів у сушеному вигляді дає змогу організму засвоїти до 80% білків. Дієтологи радять їсти боровики сушеними.

Найсильніший аромат у сушених білих грибів, висушених за правильною технологією – важливо, щоб м’якоть втрачала вологу поступово. Гриби вважаються важкою для травлення їжею. Але саме сушені боровики – найдоступніший для перетравлення грибний продукт.

Вирощування

Білий гриб, попри неперевершений смак, не вирощують у промислових масштабах – невигідно. Зазвичай, вирощуванням займаються садівники-любителі. На присадибній ділянці обов’язково мають бути хвойні або листяні дерева. Поблизу не повинно бути фруктових дерев, культурних чагарників і овочів. Найскладніше у вирощуванні боровиків – створення умов для благополучного створення зв’язків між корінням дерев і міцелієм.

Бажано, щоб ділянка примикала до лісу. Якщо такої можливості немає, потрібно мати на майбутній “плантації” хоча б кілька сосен, осик, беріз, дубів або ялин. Дерева на ділянці повинні бути віком від 8 років. Виростити білі гриби можна двома способами – з міцелію і з капелюшків.

Вирощування з міцелію

Починають вирощування із закупівлі посадкового матеріалу. Купувати міцелій потрібно в спеціалізованих магазинах. Далі готують ділянку і висаджують міцелій:

1. Біля стовбурів оголюють ґрунт. Верхній шар знімається – приблизно 20 см. У кола діаметр має бути приблизно 1-1,5 м. Знятий ґрунт зберігають – він знадобиться, щоб укрити посіви.
2. На підготовлену для посадки ділянку накладають шар торфу. Допускається використання перепрілого компосту. Родючий шар не повинен бути товщим за 2-3 см.
3. Зверху кладуть міцелій. Інтервал між сусідніми шматочками – приблизно 30 см. Розкладають шматочки за принципом шахового порядку.
4. Міцелій прикривають раніше знятим ґрунтом. Рясно поливають. Під одне дерево потрібно вилити близько 3 відер води. Ллють обережно – щоб ґрунт не розмився.
5. Далі мульчують политий ґрунт соломою. Товщина шару – 30 см. Це робиться для підтримки потрібної вологості – щоб не пересохла грибниця. Поливати посіви потрібно щотижня. Обов’язково кладуть у воду поживну підгодівлю.

Перед заморозками ділянки з грибами вкривають. Для утеплення можна використовувати – мох, ялиновий лапник, опале листя. З приходом весни утеплення розгрібають за допомогою граблів.

Мине рік, і можна буде знімати перші грибки. Якщо правильно доглядати за грибницями, вчасно поливати і підживлювати, грибна “плантація” буде плодоносити до 5 років.

Вирощування з капелюшків

Щоб реалізувати цей метод, знадобиться роздобути кілька грибних капелюшків. Знайдіть у лісі зрілі, а краще – перестиглі боровики. У діаметрі капелюшок має бути не менше 10 см. Найкраще, щоб при розломі капелюшок мав зеленуватий відтінок – він вказує на зрілість спор.

Збираючи капелюшки, треба запам’ятовувати – під якими деревами росли гриби. Сіяти спори треба буде під такі ж дерева. Якщо боровик знайдений під ялиною, то малоймовірно, щоб він прижився під березою або осикою.

Порядок підготовки ділянки і висадки посівного матеріалу:

1. Замочують у відрі води з десяток капелюшків. Бажано, щоб вода була дощова. Додають на 10 л щось одне:
   • спирт – 3-5 ст. л.;
   • або цукор – 15-20 г.

   Гриби слід замочувати не пізніше, ніж через 10 годин після збору – інакше зіпсуються.

2. Через 24 години слід розім’яти капелюшки боровиків. Мнуть, поки не вийде маса, схожа на кисіль. Процідивши його крізь марлю, відокремлюють воду від грибної тканини зі спорами.
3. Готують місце під посадку – точно так, як у попередньому варіанті. Але обов’язково поливають торф або компост дубильними речовинами – для знезараження. Для приготування розчину беруть:
   • чорний чай – 100 г;
   • або дубову кору – 30 г.

   Чай заварюють в 1 л окропу. Другий варіант – кип’ятити кору дуба протягом 1 години. Остиглим розчином поливають ґрунт – 3 л під кожне дерево.

4. Далі приступають до посадки – на підготовлений родючий шар ллють воду, що містить спори боровиків. Розчин під час виливання помішують. Зверху кладуть розім’яті капелюшки, закривають посадку раніше знятим ґрунтом, вкривають соломою.

Боровики можуть досягати врожайності до 250 кг з 1 га. Під кожним деревом, протягом сезону, можна зібрати відро білих грибів.

Залишилося доглядати за посівами – регулярно поливати, не шкодуючи води. Якщо земля пересохне, грибниця загине, не встигнувши прорости. На зиму ділянку утеплюють ялиновим гіллям або листям. По весні – розгрібають. Перші гриби з’являться на майбутнє літо або осінь.

Вирощування в приміщенні

Можна вирощувати боровики в приміщенні:

1. Спочатку стерилізують приміщення 1% розчином хлору – він убиває плісняву та паразитів.
2. Створюють теплі та вологі умови. Ставлять бочки з водою або кладуть вологу тирсу.
3. Готують субстрат із міцелієм. Складають його в мішки. Роблять надрізи.
4. Мішки кладуть з інтервалом у 5 см.
5. Температура підтримується на рівні +23-25 °C, не більше. Перевищення погубить грибниці.

Боровик по заслугах отримав свій царський статус – він перевершує всі відомі гриби за смаком і корисністю. Якщо немає можливості знайти достатню кількість боровиків у природі, їх можна виростити штучним шляхом.